У роботі здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало у з’ясуванні сутності, особливостей, правової природи та характерних рис права геологічного вивчення надр, визначенні проблем формування сукупності правових приписів присвячених геологічному вивченню надр, а також розробці пропозицій і рекомендацій з удосконалення правового регулювання геологічного вивчення надр. У зв’язку з цим сформульовані висновки, пропозиції й рекомендації, основні з яких зводяться до наступного. 1. Для вирішення проблем правового регулювання геологічного вивчення надр необхідна реалізація комплексу організаційно-правових, законодавчих заходів: - заходів законодавчого характеру: удосконалення законодавства, системи державного управління, контролю та нагляду, розробки та затвердження державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами з метою їх раціонального використання; створення та закріплення на законодавчому рівні державної системи заохочення та санкцій щодо надрокористувачів під час проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин; врегулювання на законодавчому рівні детального порядку надання земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для ведення геологічних робіт; - заходів фінансово-економічного характеру: вжиття комплексу економічних, правових та організаційних заходів з метою залучення інвестицій на розвиток геологічної галузі і відтворення мінерально-сировинного комплексу України; проведення за рахунок державного бюджету геологічних досліджень з метою прогнозування, виявлення та оцінки запасів корисних копалин, забезпечення комплексного підходу при освоєнні родовищ на основі сучасних високоліквідних технологій; - заходів дозвільного характеру: упорядкування процедури видачі спеціальних дозволів на право геологічного вивчення надр. 2. Об’єктом геологічного вивчення надр як самостійного виду надрокористування є окрема визначена в просторі ділянка надр, в межах якої будуть проводитися розвідувальні роботи незалежно від результатів такого дослідження та наявності в ній корисних копалин. 3. Серед суб’єктів геологічного вивчення надр виокремлюються дві категорії: до складу першої належать суб’єкти підприємницької діяльності (фізичні та юридичні особи), які безпосередньо здійснюють геологічне вивчення надр — користувачі, друга категорія – це юридичні особи (установи, організації, державні органи), які або мають владні повноваження у цій сфері. 4. Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин є різновидом геологічним вивченням надр, але має більш вузькій зміст. При дослідно-промисловій розробці здійснюється видобуток з родовища обмеженої кількості корисних копалин з метою визначення його промислової цінності, уточнення гірничо-геологічних та технологічних параметрів, необхідних для підрахунку запасів копалин і супутніх компонентів та обґрунтування вибору раціонального методу (технології) промислової розробки родовища. 5. Набуває актуальності в сучасних умовах внесення змін та доповнень до чинного законодавства, що регулює припинення правовідносин з геологічного вивчення надр, а саме: регламентації порядку повернення, вилучення ділянок надр з самовільного користування; встановлення відповідальності суб’єктів надрокористування і державних органів за порушення правил і умов обмеження, зупинення або припинення права користування надрами; визначення конкретних умов та правил встановлення розміру заподіяної внаслідок порушення законодавства про надра шкоди, осіб, які мають право на пред'явлення позовів щодо відшкодування заподіяної шкоди, та процесуально-процедурний механізм стягнення коштів за вказаними позовами. 6. Додатковими підставами припинення права геологічного вивчення надр мають виступати: щодо суб’єктів – фізичних осіб підприємців – смерть, - припинення підприємницької діяльності та втрата статусу підприємця. |