Анотація до роботи:

Павлюченко Ю.М. Правове регулювання діяльності по реалізації арештованого майна. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню правового регулювання діяльності з реалізації арештованого майна. У роботі аргументовано висновки щодо поняття, ознак, умов здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, запропоновано основні напрямки удосконалення законодавства, яким регулюється ця діяльність. Надано визначення поняття діяльності з реалізації арештованого майна та порушення порядку реалізації арештованого майна, уточнено визначення спеціалізованої організації. Доопрацьовано договірні засади здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, порядок реалізації арештованого майна. Досліджено та конкретизовано правові наслідки порушень у сфері реалізації арештованого майна, включаючи питання визнання прилюдних торгів недійсними, підстав та форм відповідальності за допущені порушення у цій сфері.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні напрямів розвитку правових засад здійснення діяльності по реалізації арештованого майна. Дисертанткою обґрунтовано нові наукові положення щодо нормативно-правового врегулювання діяльності по реалізації арештованого майна як різновиду господарської діяльності з метою підвищення ефективності її здійснення, стабільності її результатів, вирішення багатьох спірних питань, пов’язаних з залученням суб’єктів господарювання до продажу арештованого майна. У ході проведеного дослідження отримано такі основні результати:

1. Запропоновано визначення діяльності з реалізації арештованого майна, як господарської діяльності спеціалізованих організацій, спрямованої на надання оплатних послуг з підготовки та проведення прилюдних торгів/аукціонів з продажу арештованого майна, яка здійснюється з метою забезпечення виконання рішень судових і несудових органів (посадових осіб) та отримання прибутку.

Обґрунтовано, що умови провадження діяльності з реалізації арештованого майна можна об’єднати у три групи: організаційні, кваліфікаційні та технічні. Конкретизовано зміст кваліфікаційних, уточнено перелік технічних умов, запропоновано перелік організаційних умов провадження діяльності з реалізації арештованого майна.

2. Уточнено визначення спеціалізованої організації з реалізації арештованого майна, а саме: спеціалізована організація – це господарська організація будь-якої форми власності, яка здійснює діяльність з продажу майна шляхом проведення прилюдних торгів/аукціонів і (або) операції з нерухомістю, має господарську компетенцію з реалізації арештованого майна, мережу філій у більшості областей України, ліцензії, які надають право на реалізацію більшості майна, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у порядку, визначеному законом.

Аргументовано необхідність визначення максимальної кількості переможців та більш чіткого визначення критеріїв вибору на тендерній основі спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна; конкретизовано перелік критеріїв вибору переможців тендеру.

3. Доводиться господарська-правова природа договорів, які укладаються зі спеціалізованими організаціями у рамках виконавчого провадження з уточненням, що генеральний договір про реалізацію арештованого майна, на яке звернене стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, відноситься до організаційно-господарських договорів, а договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна – до змішаних посередницьких, що містить елементи надання послуг, комісії та агентського договору.

Конкретизовано істотні умови договору про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна, запропоновано триденний строк розгляду спеціалізованою організацією проекту договору і доданих до нього документів та додаткові підстави припинення цього договору.

4. Обґрунтовано, що в результаті продажу майна з прилюдних торгів/аукціону зобов’язання продавця перед переможцем прилюдних торгів/аукціону поділяють спеціалізована організація та орган ДВС, який передав майно на реалізацію. Додатково обґрунтовано, що інформаційне повідомлення про арештоване майно представляє собою публічну пропозицію укласти договір про проведення прилюдних торгів/аукціону.

Розроблено та аргументовано напрями удосконалення порядку реалізації арештованого майна, зокрема, обґрунтовано доцільність закріплення у законодавстві мінімальних та максимальних меж кроку прилюдних торгів/аукціону, надання спеціалізованій організації права визначати крок прилюдних торгів/аукціону з продажу конкретного арештованого майна, запровадження можливості визначення іншого покупця арештованого майна, якщо переможець прилюдних торгів/аукціону відмовився від підписання протоколу або сплати за майно, введення постійно діючого аукціону з продажу арештованого рухомого майна, реалізації арештованого майна на комісійних засадах, продаж якого на аукціоні є економічно невигідним, реалізації арештованих цілісних майнових комплексів або земельних ділянок з метою збереження їх цільового призначення – на конкурсі.

Уточнено підстави та наслідки визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними, коло осіб, які мають право ініціювати визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними.

5. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення відповідальності за порушення законодавства та договірних зобов’язань при реалізації арештованого майна, зокрема: запропоновано визначення поняття «порушення порядку реалізації арештованого майна»; класифіковано та конкретизовано перелік підстав відповідальності спеціалізованої організації та органу ДВС за порушення у сфері реалізації арештованого майна; уточнено склад збитків, аргументовано розширення підстав застосування до спеціалізованої організації та органу ДВС штрафних санкцій; запропоновано у генеральному договорі закріплювати підстави та види оперативно-господарських санкцій і наділити орган ДВС правом передбачати певні з них у договорах про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна; обґрунтовано доцільність та запропоновано підстави застосування адміністративно-господарського штрафу.

6. Запропоновано основні напрями удосконалення законодавства, яке регулює здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, а саме: усунення неузгодженостей між різними нормативно-правовими актами; конкретизація норм щодо поняття спеціалізованої організації, договірних засад здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, порядку реалізації арештованого майна і повноважень спеціалізованої організації у цій сфері; доопрацювання положень щодо відповідальності за порушення при реалізації арештованого майна; доповнення законодавства нормами щодо підстав та наслідків визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними.

Здійснене дисертаційне дослідження дозволило розробити пропозиції по внесенню змін і доповнень до чинного законодавства, а саме:

з метою врахування особливостей не лише укладання, а й виконання, розірвання, визнання недійсними договорів, які укладаються на аукціонах і прилюдних торгах, пропонується главу 22 ГК України «Виконання господарських зобов’язань. Припинення зобов’язань» доповнити статтею 208¹ «Особливості виконання, розірвання, визнання недійсними господарських договорів, укладених на публічних торгах» наступного змісту: «До виконання, розірвання, визнання недійсними господарських договорів, укладених на публічних торгах, застосовуються загальні правила, встановлені до договорів, укладених на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється проведення публічних торгів»;

з метою зменшення вірогідності реалізації арештованого майна без законних підстав пропонується ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» доповнити словами «спеціалізованій організації, якій майно було передане на реалізацію»;

для більш чіткого врегулювання питань договірних відносин у сфері реалізації арештованого майна запропоновано ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» викласти в наступній редакції: «Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями – переможницями тендеру (конкурсу), з якими укладено генеральний договір про реалізацію арештованого майна, на яке звернене стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень. Реалізація арештованого майна, на яке звернене стягнення у відкритому виконавчому провадженні, шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах, здійснюється спеціалізованою організацією, з якою органом державної виконавчої служби, укладається договір про надання послуг з реалізації відповідного арештованого майна»;

з метою конкретизації правової регламентації питань господарсько-правової відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна главу 10 Закону України «Про виконавче провадження» доповнити наступними статтями.

Стаття 88¹. Відповідальність за порушення у сфері реалізації арештованого майна. За порушення у сфері реалізації арештованого майна спеціалізована організація та орган державної виконавчої служби несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Стаття 88². Відшкодування збитків за порушення у сфері реалізації арештованого майна. Орган державної виконавчої служби при порушенні зобов’язання перед спеціалізованою організацію або спеціалізована організація при порушенні зобов’язання у сфері реалізації арештованого майна чи встановлених вимог до здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, повинні відшкодувати спричинені цим збитки у повному обсязі.

Стаття 88³. Склад збитків. До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка порушила зобов’язання у сфері реалізації арештованого майна, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена за оціночною вартістю, встановленою державним виконавцем самостійно або із залученням оцінювача;

додаткові витрати, тобто це витрати, пов’язані із повторним залученням оцінювача, транспортними витратами, зменшенням вартості арештованого майна, більшим розміром винагороди тощо;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (встановлений крок прилюдних торгів або аукціону, винагорода спеціалізованої організації та ін.).

Стаття 88⁴. Адміністративно-господарські санкції За вчинення спеціалізованою організацією таких правопорушень, як продаж арештованого майна без проведення прилюдних торгів/аукціону або до укладання договору про надання послуг з реалізації арештованого майна, після закінчення строку реалізації, під час відкладення, зупинення або закінчення виконавчого провадження, з неї стягується штраф у двократному розмірі отриманої за реалізацію винагороди.

Публікації автора:

1. Павлюченко Ю.М. Умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна державними виконавцями / Ю.М. Павлюченко // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; редкол.: Мамутов В.К. (отв.ред.) и др. – Донецк: ООО «Юго-Восток ЛТД», 2005. – С. 256-261.

2. Павлюченко Ю.М. Щодо правової природи діяльності з реалізації арештованого майна / Ю.М. Павлюченко // Економіка і право. – 2006. – № 1. – С. 29-33.

3. Павлюченко Ю. Визначення поняття спеціалізованої організації з реалізації арештованого майна / Ю. Павлюченко // Правничий часопис Донецького університету. – 2006. – № 2 (16). – С. 77-83.

4. Павлюченко Ю. Відповідальність за порушення у сфері здійснення діяльності з реалізації арештованого майна / Ю. Павлюченко // Правничий часопис Донецького національного університету. – 2007. – № 2 (18). – С. 282-286.

5. Павлюченко Ю. Щодо правової природи договорів на реалізацію арештованого майна / А. Бобкова, Ю. Павлюченко / Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 4. – С. 3-6. (Особистий внесок здобувачки – конкретизація правової природи договорів на реалізацію арештованого майна).

6. Павлюченко Ю.М. Щодо ознак діяльності з реалізації арештованого майна як різновиду господарської діяльності / Ю.М. Павлюченко // Наука та освіта – 2006: матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 23-31 січня 2006 р. – Т. 5: Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С. 14-16.

7. Павлюченко Ю.М. Істотні умови договору про надання послуг з реалізації арештованого майна / Ю.М. Павлюченко // Дни науки – 2007: материалы III Междунар. науч.-практ. конф., Днепропетровск, 1-15 апреля 2007 г. – Т. 7: Право. Политология. Государственное управление. Философия. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007.– С. 39-42.

8. Павлюченко Ю.М. Щодо порядку реалізації арештованого майна / Ю.М. Павлюченко // Проблемы и перспективы развития юридической науки в Украине: материалы итог. науч. конф. Донецкого нац. ун-та за период 2005-2006 гг.: Правоведение, Донецк, апрель 2007 г. / М-во образования и науки Украины, Донецкий нац. ун-т. – Донецк: «Юго-Восток, Лтд», 2007. – С. 235-238.