У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання, яке полягає у формуванні пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання відносин атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників. Виходячи з мети і завдань дослідження та отриманих результатів, автор дійшла до таких висновків і пропозицій: 1. Атестація педагогічних та науково-педагогічних працівників у сучасних умовах може виконати свою роль як основної юридичної форми перевірки та оцінки відповідними уповноваженими на її проведення органами професійних здібностей працівників, лише при умові єдиного підходу при правовому врегулюванні відносин атестації. Нагальною потребою на сьогодні є прийняття нових нормативних актів, які регулюватимуть відносини атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників як на централізованому, так і локальному рівні. 2. У новому Трудовому кодексі України потрібно офіційно визначити загальні принципи, ціль, ознаки атестації. Розробити та прийняти Закон України «Про атестацію педагогічних та науково-педагогічних працівників», в якому закріпити визначення атестації: атестація педагогічних та науково-педагогічних працівників як форма визначення відповідності працівника займаній посаді – це сукупність заходів, спрямованих на встановлення, перевірку та підтвердження рівня кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, з метою покращення найбільш раціонального використання працівників та підвищення ефективності їх праці. У вказаному Законі слід визначити єдині строки та підстави проведення позачергової атестації, зокрема, ними можуть бути помилки в роботі працівника, які свідчать про недостатній рівень його кваліфікації. Визначити єдині принципи, на яких повинна базуватись атестація педагогічних та науково-педагогічних працівників: загальність, систематичність (періодичність), колегіальність, обґрунтованість, об’єктивність, доступність та гласність, всебічність та принцип морального та матеріального заохочення. Встановити порядок ініціювання атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників, а саме: атестацію проводити за наказом (розпорядженням) роботодавця, який доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до проведення атестації. 3. Ознаками, які характеризують суть атестації є: обов’язковість проведення атестації; обов’язковість проходження атестації педагогічними та науково-педагогічними працівниками; періодичність проведення атестації; перевірка рівня кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників; оцінка особистого трудового внеску педагогічних та науково-педагогічних працівників; участь у проведенні атестації поряд з керівниками закладу освіти, наукової установи, представників органів управління освітою та наукою; спрямування на встановлення відповідності педагогічних та науково-педагогічних працівників, які підлягають атестації, займаній посаді; спрямування на покращення підбору, розміщення та виховання кадрів; спрямування на підвищення ефективності праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, які підлягають атестації; суб’єктами атестації є чітко визначена законодавством категорія осіб. 4. Цілями атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників є: встановлення, перевірка та підтвердження рівня кваліфікації працівника, його особистого внеску в розвиток науки та техніки та визначення відповідності педагогічного та науково-педагогічного працівника займаній посаді; найбільш раціональне розміщення та використання педагогічних та науково-педагогічних кадрів; підвищення ефективності їх праці та відповідальність за доручену справу; сприяння в подальшому вихованні педагогічних та науково-педагогічних кадрів та росту їх професійних та ділових якостей; залучення членів трудового колективу та громадських організацій до вирішення питань забезпечення більш широкого використання інтенсивних факторів розвитку науки та техніки, досягнень науково-технічного прогресу шляхом належного підбору педагогічних та науково-педагогічних кадрів, які здібні виконати поставлені перед ними завдання, та усунення формально-шаблонного підходу в механізмі проведення атестації. 5. Дослідження проблем суб’єктів атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників дало підстави сформувати власні пропозиції щодо поділу суб’єктів атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників, у залежності від виду їх трудової діяльності на суб’єктів атестації, які забезпечують: 1) загальноосвітній рівень населення в закладах освіти; 2) науково-інтелектуальний потенціал країни. Доцільно нормами Закону «Про атестацію педагогічних та науково-педагогічних працівників», визначити, що суб’єктами атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників є не лише ті особи, які проходять атестацію, а також особи, які ініціюють та проводять атестацію. Також запропоновано включити до кола суб’єктів атестації науково-педагогічних працівників третього та четвертого рівнів акредитації, оскільки чинне законодавство не відносить їх до суб’єктів атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників. 6. На базі проведеного дослідження правової природи атестації зроблено висновок про те, що відносини державної атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників, метою якої є встановлення рівня наукової кваліфікації працівника, слід відрізняти за їх змістом від відносин атестації вказаної категорії працівників, метою якої є встановлення, підтвердження та перевірка рівня кваліфікації працівника на відповідність займаній посаді. 7. Конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього та четвертого рівня акредитації не є а ні аналогом, а ні різновидом атестації науково-педагогічних працівників. При проведенні конкурсу відбувається попереднє визначення рівня кваліфікації працівника, оскільки конкурсна комісія, як правило, оцінює працівника, який претендує на заміщення вакантної посади на підставі поданих документів, а при атестації відбувається перевірка рівня кваліфікації працівника та проводиться оцінка результатів його діяльності, тобто, підставою для оцінки є наявні здобутки науково-педагогічного працівника. 8. Дослідження правового регулювання порядку проведення атестації працівників дало змогу виділити три основних види оцінок, що може дати атестаційна комісія: 1) працівник відповідає займаній посаді; 2) працівник відповідає займаній посаді за умови виконання певних рекомендацій (зокрема, щодо здобуття освіти, проходження перепідготовки, підвищення кваліфікації, стажування на відповідній посаді, вивчення іноземної мови, набуття навичок роботи на комп’ютері тощо); 3) працівник не відповідає займаній посаді. 9. За результатами атестації у науково-педагогічного працівника можуть змінюватися умови трудового договору, пов’язані не лише з місцем роботи (інша кафедра), але й з його трудовою функцією. Зміна посади працівника в результаті атестації педагогічних та науково-педагогічних працівників – це правова категорія, яку можна визначити як переведення в межах підприємства, організації, установи. Оскільки нині чинне законодавство не встановлює порядку переведення вказаної категорії працівників за результатами атестації, запропоновано встановити в Законі «Про атестацію педагогічних та науково –педагогічних працівників» єдиний порядок зміни істотних умов праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, як наслідок атестації. 10. «Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі» – це неспроможність працівника внаслідок низького рівня теоретично-практичних знань, умінь та навичок або за станом здоров’я належним чином виконувати трудові обов’язки в рамках своєї трудової функції, визначеної трудовим договором (контрактом). Факти невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі встановлюються під час чергової або позачергової атестації працівників. Порядок проведення атестації визначається законодавством. 11. При розробці Закону України «Про атестацію педагогічних та науково-педагогічних працівників» доцільно встановити єдиний порядок оскарження рішення атестаційної комісії для даних працівників з однаковими правовими наслідками та передбачити, що за результатами розгляду апеляційної скарги працівника атестаційна комісія вищого рівня може призначити працівнику повторну атестацію чи залишити рішення атестаційної комісії, яка проводила атестацію, у силі. |
