Анотація до роботи:

Швачка Г.О. Правова природа нормативних актів Автономної Республіки Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. -Харків, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню місця нормативно-правових актів Автономної республіки Крим у системі законодавства України. В ній розкриваються загальнотеоретичні засади правового статусу представницького та виконавчого органів влади АРК, етапи формування їх нормотворчих повноважень, специфіка нормотворчої діяльності Верховної Ради та Ради міністрів АРК, місце нормативно-правових актів АРК в ієрархічній та горизонтальній структурах системи законодавства України, система нормативно-правових актів АРК.

У дисертації сформульовано концептуальні положення та обґрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань регулювання нормотворчої діяльності органів влади АРК.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає визначенні місця нормативних актів Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим в системі українського законодавства.

Головними науковими і практичними результатами роботи є такі висновки:

1. Особливості правового статусу органів влади АРК обумовлені спеціальним правовим статусом кримської автономії в порівнянні з іншими адміністративно-територіальними утвореннями в Україні, тому компетенція органів влади АРК є похідною від компетенції АРК.

2. Розподіл процесу формування нормотворчих повноважень органів влади АРК на чотири етапи обумовлений ступенем визначеності на законодавчому рівні статусу представницького і виконавчого органу автономії. Тому проблема включення в правове поле України нормативних актів автономії повинна вирішуватися шляхом чіткого визначення обсягу повноважень у нормотворчій сфері Верховної Ради й Ради міністрів АРК, а також розробки механізмів їх реалізації.

3. Подальший розвиток правового статусу Верховної Ради та Ради міністрів АРК залежить від узгодженості законодавства у двох аспектах. Із одного боку на загальнодержавному рівні слід прийняти Закон України “Про Раду міністрів АРК”, з іншого – існує необхідність вдосконалення системи нормативно-правових актів кримської автономії, приведення їх у відповідність як Конституції та законам України, так і Конституції АРК.

4. Нормотворча діяльність органів влади АРК – це особлива форма реалізації компетенції Верховної Ради та Ради міністрів АРК, яка виявляється в установленні, зміні або скасуванні норм права шляхом прийняття нормативно-правових актів. Специфіка нормотворчої діяльності органів влади АРК полягає в тому, що вона здійснюється у двох напрямках, що обумовлено правом Верховної Ради та Ради міністрів АРК на прийняття нормативно-правових актів із питань відання АРК (власний характер), а також із питань виконання делегованих державних функцій і повноважень (виконавчий характер).

5. Оскільки на цей час відсутній чіткий нормативний розподіл сфер нормотворчої діяльності між органами влади кримської автономії, то усунення цих прогалин повинно здійснюватися у Законі України “Про Раду міністрів АРК”, у якому доцільно навести повний перелік повноважень кримського уряду.

6. Визначення нормотворчого процесу органів влади АРК як системи юридично встановлених процедур діяльності Верховної Ради й Ради міністрів АРК, спрямованих на закріплення правових норм у тексті нормативних актів, яка виражається в суворо регламентованому порядку їх внесення, обговорення, прийняття й опублікування, дає можливість відокремити такі стадії нормотворчого процесу: нормотворча ініціатива; розгляд і обговорення проекту нормативного акта; прийняття нормативного акта; підписання, обнародування і вступ в силу нормативно-правового акта.

7. Із метою забезпечення оперативності нормотворчого процесу Ради міністрів АРК допускається певний відхід від класичної послідовності стадій нормотворчого процесу, який здійснюється за двома схемами: 1) стадія нормотворчої ініціативи об’єднується зі стадією прийняття рішення, після якої наступає розгляд та обговорення проекту; 2) включення порядку узгодження та експертизи проекту до стадії нормотворчої ініціативи.

8. Новелою українського законодавства є встановлення вимоги в Регламенті Верховної Ради АРК із якою, у випадку наявності висновків компетентного органу про суперечність проекту в цілому або окремих його частин Конституції й законам України, Конституції АРК, нормативно-правовим актам Верховної Ради АРК проект не може бути включеним до порядку денного та не ставиться на голосування. Завдяки цьому вже на стадії розгляду проекту впроваджуються реальні важелі, які запобігають прийняттю невідповідних до законодавства України нормативно-правових актів, а також актів, реалізація яких не забезпечена бюджетними коштами.

9. Конституція АРК – єдиний із нормативно-правових актів органів влади АРК, який належить до підсистеми законів в ієрархічній структурі законодавства України. Усі інші нормативно-правові акти Верховної Ради та Ради міністрів АРК є підзаконними. Вища юридична сила в системі нормативних актів АРК Конституції АРК обумовлює особливий порядок її обнародування та набуття чинності. Це єдиний нормативний акт органів влади автономії, який після прийняття Верховною Радою АРК потребує затвердження Верховною Радою України.

10. Вища юридична сила Конституції АРК, сувора підпорядкованість їй усього масиву нормативно-правових актів АРК на всіх його структурних “зрізах” – горизонтальному, вертикальному, пояснюється тим, що предмет її правового регулювання складають найбільш фундаментальні відносини, а серед конституційних норм значну питому вагу займають норми права з найбільшим ступенем спільності – норми-цілі, норми-завдання, норми-принципи.

11. Інститут делегування нормотворчих повноважень передбачений як з боку органів центральної влади до органів влади автономії, так і до органів місцевого самоврядування в АРК, так і з боку органів влади автономії до органів місцевого самоврядування. На нормативні акти АРК, прийняті з питань виконання делегованих повноважень, розповсюджується вимога відповідності їх окрім актів законодавчої влади – Конституції й законам України, також і актам Президента й уряду України, а на нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування в АРК – актам Президента, КМУ, Верховної Ради та Ради міністрів АРК.

12. Унітарний державний устрій України визначає конкуруючий характер нормотворчих повноважень кримської автономії, адже єдність українського законодавства, забезпечення дії принципу верховенства закону на всій території держави призводить до можливості регулювання питань, віднесених до відання автономії на загальнодержавному рівні. У такому випадку нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим не повинні суперечити законам України, виданим за одним і тим же предметом відання.

13. У залежності від сфер правового регулювання нормативно-правові акти АРК розподіляються на комплекси конституційних, адміністративних, бюджетних, податкових, екологічних, земельних, лісових нормативно-правових актів, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я, соціального забезпечення, будівництва. Указані комплекси доповнюють відповідні інститути та галузі українського законодавства.

14. Система нормативно-правових актів АРК – це обумовлена правовим статусом органів влади кримської автономії та встановленим у Конституції України переліком питань, із яких АРК забезпечує нормативне регулювання, внутрішньо узгоджена сукупність, яка включає Конституцію АРК, нормативні постанови Верховної Ради та Ради міністрів АРК, прийняти як із питань власного відання автономії, так і з питань, делегованих центральними органами державної влади.

За темою дисертаційного дослідження опубліковані такі роботи:

1. Швачка А.А. Нормотворческая компетенция органов власти АРК: источники, содержание // Проблеми законності: Респ. міжвід. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. Укр., 2002. - Вип. 56. – С.30-35.

2. Швачка Г.О. Нормотворча діяльність органів влади Автономної Республіки Крим як особлива форма реалізації їх компетенції // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник наук. праць. – Х.: Право, 2002. –С.124-129.

3. Швачка Г.О. Деякі питання нормативності актів Ради міністрів АРК (Крим) // Проблеми законності: Респ. міжвід. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. Укр., 2003. - Вип. 59. – С.3-8.

4. Швачка Г.О. Конституція Автономної Республіки Крим в системі українського законодавства // Історико-правові проблеми автономізму та регіоналізму: Матеріали Х міжнародної конференції істориків права. – Сімферополь: Всеукраїнський інформаційно-культурний центр, 2004. – С.231-237.

5. Швачка А.А. Авономная Республика Крым в административно-территориальной системе Украины // Проблеми місцевого самоврядування: Матеріали наук.-практ. конф., Харків, 4-5 грудня 2001 р. / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акд. Укр., 2002. – С.215-217.

6. Швачка Г.О. Про нормотворчу діяльність Ради міністрів АРК // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті (до Міжнародного дня науки за мир і розвиток): Тези наук. доп. та повідомлень учасників наук. конф. Молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. – Х: Нац. юрид. акд. Укр., 2003. – С.17-18.

7. Швачка А.А. Проблема формирования нормотворческих полномочий органов власти АРК // Українська державність: становлення, досвід, проблеми: Збірник наук. статей (за матеріалами ХІІ Харківських політологічних читань). – Х.: Право, 2001. – С.82-84.

8. Швачка Г.О. Особливості правового статусу органів влади Автономної Республіки Крим // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повідом. Учасників наукової конференції молодих учених та здобувачів (м. Харків, 2003 р.) / За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. Укр., 2003. – С.35-38.