Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Конституційне право, муніципальне право


292. Співак Василь Іванович. Правова культура учасників виборчого процесу як засіб забезпечення реалізації виборчих прав громадян України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Співак В.І. Правова культура учасників виборчого процесу як засіб забезпечення реалізації виборчих прав громадян України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Київ, 2004.

У дисертації досліджуються теоретичні та практичні проблеми правової культури учасників виборчого процесу як засобу забезпечення реалізації виборчих прав громадян України. Подається авторське визначення понять: правова культура учасників виборчого процесу, виборчий процес та його суб’єкти і учасники.

Аналізується правова культура різних категорій учасників виборчого процесу. Запропоновано досконалішу систему виборчих комісій та додаткові морально-правові вимоги до членів цих комісій. Досліджено роль засобів масової інформації у підвищенні правової культури учасників виборчого процесу. Визначено основні фактори впливу на правову культуру учасників виборчого процесу та організаційно-правові засади її підвищення. Досліджено проблему вдосконалення виборчого законодавства України в цьому контексті.

Висновки дисертації відзначаються науковою новизною, містять теоретичні та практично значущі результати, які визначають стан правової культури учасників виборчого процесу як засобу забезпечення реалізації виборчих прав громадян України та тенденцій її розвитку.

Визначення таких загальнотеоретичних понять, як правова культура, виборчий процес, правова культура виборчого процесу, слугувало підґрунтям для авторського формулювання понять правової культури учасників виборчого процесу, як системи реалізації та захисту виборчих прав громадян, які мають право голосу, під час підготовки і проведення виборів, що базується на комплексі виборчих правовідносин, врегульованих виборчим законодавством; правосвідомості учасників виборчого процесу, їх правозастосовчій діяльності, правовій ідеології, правовій психології та правовій поведінці.

Дисертація містить теоретичні узагальнення і нове визначення поняття виборчого процесу як процесу здійснення громадянами, які мають право голосу, взаємопов’язаних, логічно послідовних, юридично унормованих, визначених у часі виборчих процедур щодо підготовки та проведення виборів з метою забезпечення реалізації своїх виборчих прав.

Автор вважає, що до суб’єктів виборчого процесу необхідно віднести тих його учасників, які згідно з Конституцією України наділені правом обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також політичні партії, що беруть участь у виборчому процесі, тобто: громадян України, які мають право голосу (виборців); кандидатів на виборні посади; політичні партії, виборчі блоки політичних партій, від яких зареєстровано кандидатів на виборні посади. До учасників виборчого процесу, крім його суб’єктів, відносяться установи, організації, державні та недержавні органи, окремі особи, які згідно з виборчим законодавством України мають певні права та обов’язки щодо забезпечення підготовки і проведення виборів, реалізації виборчих прав громадян.

Аналіз повноважень суб’єктів та інших учасників виборчого процесу дозволив автору зробити висновок, що підвищення правової культури як засіб забезпечення реалізації їх виборчих прав потребує здійснення системи державних і громадських заходів, спрямованих на створення умов для набуття громадянами знань з виборчого права, виборчого законодавства шляхом їх інформування, навчання, самоосвіти.

Виборці як суб’єкти виборчого процесу повинні мати високий рівень правової культури, правових знань, що забезпечить їх кваліфіковану та ефективну участь у виборчому процесі відповідно до чинного виборчого законодавства не лише під час здійснення свого волевиявлення в день голосування, а й під час виконання функцій як інші учасники виборчого процесу: члени виборчих комісій, кандидати на виборні посади, їх довірені особи, уповноважені особи політичних партій, виборчих блоків партій, офіційні спостерігачі тощо.

З метою забезпечення реалізації виборчих прав громадян України на високому професійному рівні автором обгрунтовано необхідність створення в державі системи виборчих комісій як цілісного державного механізму, за якою виборчі комісії вищого рівня утворюють виборчі комісії нижчого рівня.

Забезпечення високого правового рівня реалізації виборчих прав громадян України автор вбачає в підвищенні правової культури організаторів виборів шляхом встановлення додаткових морально-правових вимог до членів виборчих комісій всіх рівнів, зокрема, проходження спеціального навчання з питань організації підготовки та проведення виборів і складання присяги перед початком роботи в комісії.

На думку автора, вагомим чинником, що впливає на формування правової культури учасників виборчого процесу, є діяльність засобів масової інформації. Тому на законодавчому рівні слід визначити повноваження засобів масової інформації в здійсненні не лише інформаційної, агітаційної, а й просвітницької функції у виборчому процесі. Здійснюючи ці функції, засоби масової інформації як учасники виборчого процесу повинні мати високий рівень правової культури, професійну правосвідомість. Створення спеціального державного органу для здійснення контролю і регулювання діяльності ЗМІ у виборчому процесі забезпечить підвищення правової культури виборчого процесу та його учасників.

Автором дисертації визначено перелік основних факторів, які сприятимуть підвищенню правової культури учасників виборчого процесу в Україні, зокрема:

поліпшення соціального, економічного, політичного та культурного стану в державі;

реалізація системи державних заходів з підвищення правової культури учасників виборчого процесу в Україні, регламентованих нормативно-правовими актами, що забезпечать обов’язковість, всебічність і масовість цього процесу;

удосконалення виборчої системи і виборчого законодавства з метою закріплення міжнародних стандартів у виборчому процесі та надбань демократичних правових традицій розвитку правової культури учасників виборчого процесу.

Автор дисертації дійшов висновку, що за роки незалежності в Україні сформовано організаційно-правову базу державного управління у сфері підвищення правової культури учасників виборчого процесу. Науково-практична модель підвищення правової культури учасників виборчого процесу викладена у Концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні, розробленій в 1999 році Центральною виборчою комісією та схваленій у 2000 році Указом Президента України. Таким чином, сьогодні можна говорити, що мотивація процесу підвищення правової культури учасників виборів базується на положеннях вищезазначених Концепції та інших нормативно-правових актів. Функція планування цього процесу здійснена Урядом України шляхом затвердження у січні 2001 року заходів щодо реалізації Концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні. Цими документами визначені виконавці, відповідальні за організаційне, методичне і наукове забезпечення підвищення правової культури учасників виборчого процесу. Ефективності державного управління у сфері підвищення правової культури учасників виборчого процесу сприятиме нормативна регламентація здійснення функції відповідного контролю.

На переконання автора, подальший розвиток підвищення правової культури учасників виборчого процесу слід визначати на підставі наукових і соціологічних досліджень з питань розвитку виборчого законодавства та практики його реалізації.

Одним з головних факторів, що впливають на розвиток правової культури учасників виборчого процесу, є вдосконалення виборчого законодавства, оскільки воно регулює виборчі процедури та відображає рівень правової культури суспільства. Активізації підвищення правової культури учасників виборчого процесу сприятимуть громадські обговорення законопроектів про вибори та інших питань конституційного права.

Результати дослідження дали змогу автору зробити висновок, що пріоритетними напрямами вдосконалення національного виборчого законодавства, які сприяли б підвищенню правової культури учасників виборчого процесу, мають стати:

приведення виборчого законодавства у відповідність до міжнародних стандартів врегулювання демократичних виборів та Конституції України;

вирішення проблем формально-правової організації (структуризації, систематизації, уніфікації, кодифікації норм виборчого законодавства – створення Виборчого кодексу України) та реалізація виборчого законодавства;

удосконалення правового регулювання процедур виборчого процесу;

запровадження мораторію на прийняття нових законів про вибори за певний період часу до початку виборчого процесу, що є достатнім для їх опанування учасниками виборчого процесу на всіх рівнях правової свідомості, а також запобігання внесенню змін до законів про вибори під час виборчого процесу.

Публікації автора:

1. Співак В.І., Ставнійчук М.І. Система виборчих комісій: порядок утворення, склад, повноваження та правовий статус осіб, які входять до складу виборчих комісій // Вибори Президента України 1999: Інф.-аналіт. вид. – К.: Центральна виборча комісія, 2000. – С. 21-33.

2. Співак В.І, Коваленко О.О. Концепція підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні // Вибори Президента України 1999: Інф.-аналіт. вид. – К.: Центральна виборча комісія, 2000. – С. 395-400.

3. Співак В.І. Підвищення правової культури учасників виборчого процесу, референдумів як один із заходів забезпечення конституційних прав громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, місцевого самоврядування // Правова держава: Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Вип. 11. – К.: Вид. дім “Юридична книга”, 2000. – С. 135-146.

4. Співак В.І. Політичні партії, виборчі блоки партій, їх правова культура у виборчому процесі // Зб. ст.: Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К.: Центральна виборча комісія, 2001. – С. 78–87.

5. Співак В.І., Дондик М.І., Коваленко О.О., Мороз Н.М. Формування та організація діяльності виборчих комісій і комісій з всеукраїнського референдуму під час виборчих кампаній та всеукраїнського референдуму в 1998–2000 роках // Зб. ст.: Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К.: Центральна виборча комісія, 2001. – С. 87–106.

6. Співак В.І., Дондик М.І., Коваленко О.О., Мороз Н.М. Навчально-методичне забезпечення організаторів виборів і всеукраїнського референдуму (1998–2000 роки) // Зб. ст.: Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К.: Центральна виборча комісія, 2001. – С. 274–292.

7. Співак В.І. Підвищення правової культури учасників виборчого процесу і референдумів в Україні як основа організації та проведення демократичних, легітимних виборів і референдумів // Зб. ст.: Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики. – К.: Центральна виборча комісія, 2001. – С. 292–304.

8. Співак В.І. Популізм // Юридична енциклопедія: В 6-и т. – К.: Укр. енцикл., 2002. – Т.4. – С. 655.

9. Співак В.І., Рябець М.М., Ставнійчук М.І., Данилевський Ю.М. Виборчі комісії – організатори виборчого процесу // Вибори до Верховної Ради України: Інф.-довід. вид. – К.: Центральна виборча комісія, 2002, С. 45-62.

10. Співак В.І. Правова культура як засіб підвищення ефективності виборчого процесу // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – Вип. 15. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 100–106.

11. Співак В.І. Поняття і основні параметри правової культури у виборчому процесі // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 16. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С. 71–77.

12. Співак В.І. Забезпечення конституційних прав громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. “Україна. Вибори–98: Досвід. Проблеми. Перспективи”. - К.: Центральна виборча комісія, 1999. – С. 82-90.

13. Співак В.І. Проблеми формування виборчих комісій та внесення змін до їх складу // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. “Вибори Президента України–99: проблеми теорії і практики”. – К.: Центральна виборча комісія, 2000. – С. 40-50.

14. Співак В.І. Місце засобів масової інформації у підвищенні правової культури учасників виборчого процесу: проблеми вдосконалення виборчого законодавства // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. “Роль і місце ЗМІ у виборчому процесі”. – К.: Центральна виборча комісія, 2000. – С. 106-116.

15. Співак В.І. Проблеми формування та організації діяльності виборчих комісій та комісій з всеукраїнського референдуму // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. – К.: Центральна виборча комісія, 2003. – С. 152–171.

16. Співак В.І. Поняття виборчого процесу та правова культура виборчих комісій як суб’єктів виборчого процесу // Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. “Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення”. – К.: Центральна виборча комісія, 2003. – С. 377–386.