У роботі досліджено сутність правової активності працівників міліції, особливості її формування та прояву на сучасному етапі державотворення, значення для функціонування органів внутрішніх справ. Результати дослідження дозволили зробити наступні висновки: На сучасному етапі суттєво зросла роль правової активності як пересічних громадян, так і працівників міліції щодо упорядкування суспільних процесів, утвердження правової держави тощо. Аналіз численних визначень дефініції “правова активність” дозволяє зробити висновок, що правова активність особи – це сформована в процесі взаємодії з правовим середовищем її сутнісна властивість, яка виражає сукупність можливостей до здійснення правової діяльності і є одночасно мірою інтенсивності і соціальної значимості даної діяльності, показником правової культури особистості. Правова активність, разом з правосвідомістю та правовим спілкуванням, входить до складу особистісних якостей, об’єднаних єдиним поняттям “правовий рівень”. Обґрунтовано, що для працівників органів державної влади, в т. ч. для працівників органів внутрішніх справ (як складової частини органів державної влади), здійснюючих правову діяльність, особистісні правові якості – правова свідомість, правова активність, правова поведінка – професійно-правові якості. У своєму єднанні вони складають професійно-правову структуру (рівень) особистості. Визначено, що правова активність має певні ознаки: добровільність, творчість, ініціативність тощо. Але, дані ознаки характеризують лише певний, поверхневий рівень самої активності. Разом з тим, правова активність може проявитися і без вказаних ознак. Наприклад, при прийнятті та безумовному виконанні правових норм, не в силу їх прийняття, в якості особисто значимих, а під загрозою державного примусу. В цьому випадку державний примус виступає як один із засобів, що забезпечує прояв суб’єктами права позитивної правової активності. Такі ознаки, як добровільність, ініціативність, не являються специфічними компонентами правової активності. Їх можна віднести до будь-якого з видів соціальної активності. Правові зміни, які сформовані в особі, сприяють наявності таких ознак в правовій діяльності. Розкрито особливості існування правової активності негативної направленості з різними ступенями прояву. Дана правова активність знаходить своє відображення в правовій поведінці негативного характеру (наприклад, правопорушення), а також в негативній правовій діяльності посадової особи (зловживанні, перевищенні владних повноважень тощо). Встановлено, що правова активність має певні рівні й прояв одного з них – найвищого і може називатися правовою активністю в найбільш повному, прийнятому для юридичної науки, значенні. Доведено, що процес формування правової активності особистості взаємопов’язаний з об’єктивною виховною дією права, системою правового виховання, правовим становищем, а також, в деякій мірі, з індивідуальними задатками особи. Правова активність формується під впливом різноманітних факторів правового середовища. У даному середовищі перевагу мають позитивні або негативні правові цінності. Такий стан пояснює формування позитивної правової свідомості. Визначено професійну правову активність працівників правоохоронних органів, як сформовану в процесі взаємодії з правовим середовищем її сутнісну властивість, яка виражає сукупність можливостей до здійснення правової діяльності і є одночасно мірою інтенсивності та соціальної значимості даної діяльності, показником правової культури особистості – працівника правоохоронного органу. Обґрунтовано, що під професійною правовою активністю працівників міліції слід розуміти – сформовану в процесі взаємодії з правовим середовищем її сутнісну властивість, яка виражає сукупність можливостей до здійснення правової діяльності і є одночасно мірою інтенсивності і соціальної значимості даної діяльності, показником правової культури особистості – працівника міліції. Запропоновано для введення в понятійний апарат юридичної науки наступні терміни: а). “професійно-правова особистісна освіта”. Дана дефініція буде слугувати для позначення спеціального інтелектуального рівня особи, який би слугував специфічним рівнем визначення професійної правової активності. Під даним терміном необхідно вважати єднання теоретичних, правових та соціально-прикладних знань і сформованих навичок щодо практичного, професійного виконання обов’язків чи реалізації прав, свобод та законних інтересів, передбачених діючим законодавством; б). “форма правової активності працівника міліції”. Під даною дефініцією необхідно розуміти однорідні за своїм характером та правовою природою групи правоохоронних дій, що мають зовнішній вираз, і за допомогою яких забезпечуються ефективна охорона прав фізичних та юридичних осіб, громадський порядок, громадська безпека і здійснюється протидія злочинам та правопорушенням, підвищується авторитет, як конкретного працівника міліції, так і органів внутрішніх справ в цілому; в). “метод правової активності працівника міліції”. Під даним поняттям необхідно розуміти способи та прийоми свідомого, активного, правового, безпосереднього і цілеспрямованого впливу органів (посадових осіб) внутрішніх справ на підставі закріпленої за ними компетенції і у встановлених межах на юридичних та фізичних осіб з метою не порушення останніми діючого законодавства. Досліджено, що механізм формування правової активності являє собою динамічну систему взаємодіючих елементів, детермінуючих у процесі становлення та розвитку професійно-правових властивостей особи. Основним компонентом даного механізму виступають інститути професіоналізації та сама формуюча особистість. Розкрито загальну схему механізму формування професійної правової активності особистості. Так, за допомогою соціалізуючих інститутів здійснюється правовиховний вплив на особистість, яка формується. Внаслідок цього процесу соціально-правові утворення професіоналізуються, перевтілюючись в якості професійного порядку. Правова професіоналізація є процесом програмування необхідного і достатнього набору професійно-правових характеристик у соціалізуючій особистості, які дозволяють їй пристосуватися до професійно-правового середовища та стати носієм професійної правової активності. Доведено, що ціннісно-орієнтуючі властивості складають ядро правової активності. Інші властивості, перед тим як проявитися, проходять через “фільтр” ціннісно-орієнтуючих властивостей, отримуючи при цьому особистісне забарвлення. У ціннісно-орієнтуючих властивостях переломлюється майбутній акт особистості, зміст якого наповнюється суб’єктивними правовими цінностями, які отримують “вихід” зовні, в правову сферу за допомогою цього акту. Дослідженням встановлено, що правова активність працівників міліції, в більшості випадків, знаходить свій прояв саме в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ. У свою чергу, сутність оперативно-службової діяльності працівників міліції полягає в тому, що вона є виконавчою діяльністю по реалізації основних функцій органів внутрішніх справ. ЇЇ зміст визначений найважливішими завданнями боротьби з протиправними діяннями, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, профілактики злочинів і правопорушень. Визначено, що в сучасних умовах ефективність оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ визначається цілою системою показників щодо попередження, розкриття, розслідування злочинів. Дані показники, за своєю більшістю, вже не відповідають вимогам сьогодення. Щодо оцінки ефективності оперативно-службової діяльності працівників міліції, умовно виділено два підходи: інтенсивний та екстенсивний. При застосуванні інтенсивного підходу, вихідною одиницею, яку приймають в якості показника, вважають інформацію щодо якісного аспекту органів внутрішніх справ, більшої ефективності діяльності тощо. Доведено, що розвиток професійної правової активності знаходиться в прямому зв’язку з проблемою попередження професійної деформації та проблемою підвищення ефективності та якості діяльності посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування (в т. ч. працівників міліції). Саме цим і пояснюється актуальність та значимість вивчення факторів формування, вдосконалення професійної правової активності працівників міліції. Під факторами розвитку професійної правової активності працівників міліції слід розуміти ті соціальні умови, які представляють собою сукупну причину збагачення професійно-юридичної структури особистості працівника міліції, формування у нього розвинутих правових якостей, які спроможні забезпечити найбільш оптимальний режим функціонування в правовому середовищі. Розглянуто заходи щодо попередження професійної деформації. Так, під даними заходами розуміється комплексна система запобіжних заходів, які направлено на зниження вірогідності розвитку передумов проявлення досліджуваного явища. У цій системі визначаються заходи правового та психологічного характеру. Дані заходи знаходять свій практичний прояв за допомогою конкретних методів. Обґрунтовано необхідність внесення змін до законів України “Про міліцію” та “Про боротьбу з корупцією”. Запропоновано систематизувати нормативно-правові актив з питань проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в правоохоронних органах тощо. За допомогою результатів дослідження розроблені методичні рекомендації щодо протидії професійної деформації серед працівників міліції. Були розроблені методичні рекомендації щодо поліпшення якості підготовки майбутніх працівників міліції у відомчих навчальних закладах. Доведена необхідність збільшення практичних занять з цілого ряду навчальних дисциплін, як необхідної умови найскорішої адаптації до умов роботи на майбутній посаді в практичних підрозділах органів внутрішніх справ. Була розроблена та запропонована ціла низка заходів щодо підвищення правової активності працівників міліції. Доведена необхідність зменшення психофізичних навантажень на молодих працівників міліції, як необхідна передумова підвищення правової активності і зменшення вірогідності професійної деформації. Доведена необхідність більш самостійної роботи кожного працівника міліції як необхідна умова найефективнішої самореалізації кожної особистості під час виконання службових обов’язків щодо захисту прав та свобод людини і громадянина. Використовуючи результати наукового дослідження були розроблені зміни до Законів України “Про міліцію” та “Про боротьбу з корупцією”. Внаслідок застосування результатів наукового дослідження в практичній діяльності органів внутрішніх справ поліпшиться якість службової підготовки, і, як наслідок, – професійної підготовки працівників міліції, зменшиться кількість випадків прояву негативної правової активності працівниками міліції, все це збільшить ефективність оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ. |