Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень


Воронова Ізабелла Володимирівна. Правоповага як ціннісне явище громадянського суспільства: дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2006.



Анотація до роботи:

Воронова І. В. Правоповага як ціннісне явище громадянського суспільства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2006.

У роботі здійснено комплексне дослідження проблеми правоповаги як особливого ціннісного явища, закономірно властивого громадянському суспільству, розкрито особливості його правової основи, в надрах якої формується дійсна правоповага на суспільному та індивідуальному рівнях. Особливу увагу приділено характерові співвідношення станів законослухняності і правоповаги у сфері масової правомірної поведінки. Обґрунтовано низку теоретичних положень, що характеризують правоповагу як ціннісне правове явище, особливе ставлення (почуття, стан) особистості. Визначено місце і роль правоповаги в системі цінностей правової основи громадянського суспільства. Виявлено співвідношення права, правосвідомості, правової культури і правоповаги. Досліджено потенціал правової соціалізації і правового виховання як неодмінних умов формування правоповаги.

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання, що полягає у визначенні теоретичних аспектів юридичної категорії «правоповага» як особливого правового і психологічного явища, що виявляє себе в умовах формування і функціонування громадянського суспільства. Розв’язання цього наукового завдання є однією з важливих умов пізнання чинників ефективного становлення масової правомірної поведінки членів цього суспільства.

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі основні висновки.

1. Встановлено, що правоповага формується лише в умовах становлення і функціонування громадянського суспільства і правової держави на відповідній правовій основі. Правова основа громадянського суспільства – система правових законів, юридичних засобів і механізмів, індивідуально-психологічних і оціночно-правових станів, за допомогою яких здійснюється ефективне регулювання суспільних відносин, забезпечується надійна реалізація прав і свобод особи, зумовлюється масова правомірна поведінка.

2. Визначено необхідність розмежування таких явищ як законослухняність і правоповага. В умовах формування громадянського суспільства, коли дійсні правові цінності починають слугувати інтересам людини, відбувається поступовий перехід від формальної законослухняності до ціннісно-поважного ставлення до права, позитивних явищ юридичної дійсності. Правоповага стає не лише елементом, станом психологічного світу особистості, але й закономірністю, цінністю громадянського суспільства.

3. Обґрунтовано, що правоповага – це духовно-психологічна властивість особистості, що полягає в позитивно-ціннісному, конструктивно-критичному ставленні до права, правових явищ, які відображають і забезпечують права і свободи індивіда, формується в умовах громадянського суспільства та проявляється в масовій правомірній поведінці.

4. Виявлено, що правоповага тісно пов’язана з усіма правовими цінностями громадянського суспільства, насамперед – з природним правом та правовим законом як його проявом. Передумова правоповаги – в реальному функціонуванні правового закону в суспільстві.

5. З’ясовано, що процес становлення правоповаги безпосередньо пов’язаний із правосвідомістю на її суспільному та індивідуальному рівнях. В умовах формування громадянського суспільства ціннісні аспекти права сприяють розвиткові позитивної правосвідомості і разом з тим – становленню правоповаги. У співвідношенні правосвідомості і правоповаги вбачаються аспекти загального, особливого і взаємозв’язку.

6. Аргументовано висновок про те, що ціннісний потенціал правоповаги дозволяє розглядати її особливим структурним елементом розвиненої правової культури. У разі відсутності правової культури або її низького рівня поважне ставлення до права, законів практично не має місця. Високий рівень правової культури суспільства й особистості відбиває позитивний зміст правосвідомості, розвинуту частину законодавства, засновану на правових законах, співвідноситься із системою забезпечення прав і свобод людини і громадянина, лежить в основі законності й правопорядку, ефективної діяльності юридичних установ і тим самим ініціює формування правоповаги. його як самостійний елемент правової культури.

7. Визначено, що мотивація правоповаги і правомірної поведінки являє собою єдиний процес, пов’язаний із внутрішнім світом людей, їхньою правосвідомістю, правовою культурою. Формування правоповаги – процес цілеспрямований, розрахований на досягнення передбачуваної, стійкої правомірної поведінки, здійснюваної людьми, що ставляться до права, правових законів як до соціальних цінностей. При цьому в основі формування мотивів правової поведінки (і відповідно правоповаги) лежать потреби, спонукання, наміри, цілі як індивідуально-психологічні явища, що визначають характер цієї поведінки (правомірної або протиправної) і наближають особистість до чуття правоповаги або віддаляють її від цього стану. Мотивація правоповаги і правомірної поведінки відбувається за допомогою всіх позитивних індивідуально-психологічних якостей суб’єкта права – правосвідомості, правової культури, юридичного досвіду, морального потенціалу тощо.

8. Серед заходів, спрямованих на створення умов для розвитку правоповаги, виділено подолання правового нігілізму, що перешкоджає формуванню позитивної правосвідомості, впровадженню належної правової культури і тим самим – становленню правоповаги. У сучасних умовах правовий нігілізм, живучий на буденно-повсякденному, особистісному рівні, негативно впливає на ту правову основу, на якій відбувається становлення правоповаги, що в остаточному підсумку нівелює поважне ставлення людей до права, його цінностей.

9. Виявлено, що для формування масової правоповаги важливим є успішне розв’язання юридичних конфліктів у суспільстві. У результаті конфліктуючі сторони роблять з цього висновки на майбутнє і головне – починають вбачати у праві і правових законах ті цінності, які дозволяють об’єктивно і справедливо розв’язувати найгостріші і складні юридичні конфлікти. Успішне вирішення юридичних конфліктів позитивно впливає на становлення і посилення почуття правоповаги в усе більшої кількості громадян.

10. З’ясовано, що серед заходів, які спрямовані на забезпечення умов для поширення правоповаги важливе місце займає боротьба зі зловживанням правом.

11. Досліджено той факт, що формування правоповаги особистості значною мірою зумовлене впливом правової соціалізації і правового виховання. Формування правоповаги являє собою закономірний результат ефективного і цілеспрямованого правового виховання, у процесі якого особистість не лише засвоює певні правові знання і набуває юридичні навички, але й знаходить почуття поваги до права, правових законів та інших правових цінностей. У правосвідомості кожного члена громадянського суспільства повинна знаходити висвітлення та система життєво-правових цінностей, що сприяють становленню почуття правоповаги та його природного наслідку – правомірної поведінки.

Публікації автора:

1. О некоторых правовых, социальных и политических аспектах гражданского общества» // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Національна юридична академія України, 2002 – Вип. 47. – С. 231-236.

2. Законоуважение, как ценностная правовая категория гражданского общества и основа устойчивого правомерного поведения. //Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Національна юридична академія України, 2002 – Вип. 56 – С. 3-9.

3. Правосвідомість і повага до права (загальне і особливе) // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Зб. наук. праць НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України – Вип. 7 – Харків Право – 2004 – С.164-173.

4. Правовое воспитание как важное условие формирования законоуважения // Проблемы теории и пракитки становления правового государства в постсоветской России (20 февраля 2002 г.): Материалы региональной научно-практической конференции: Ученые записки. Вып. VI. Ростов- на - Дону - 2002 – С. 238-247.

5. Вопросы взаимодействия гражданского общества и правового государства //Збірник наукових статей “Українська державність: становлення, досвід, проблеми” (за матеріалами ХІІ Харківських політологічних читань) Упорядники Ю.П. Битяк, О.М. Сохань – Харків: Право, 2001. – С. 85-87.