Анотація до роботи:

Хані Юсеф Обед Аль-Хаварі “Повторні оперативні втручання після реконструктивних операцій на артеріальних судинах”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 –хірургія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2007.

У дисертаційній роботі проаналізовані ускладнення після первинних реконструктивних операцій, що вимагають повторних оперативних утручань на артеріях аорто-клубово-стегновому сегменту та безпосередні і віддалені результати цих операцій. Унаслідок проведених досліджень розроблений алгоритм обстеження та лікування цих хворих, вироблені показання й протипоказання до повторних хірургічних утручань, удосконалені технічні моменти виконання повторних операцій при оклюзійних захворюваннях артерій нижніх кінцівок.

Розроблений алгоритм обстеження й лікування хворих ґрунтується на даних комплексного клінічного моніторингу з використанням клініко-біохімічних досліджень, оцінки реґіонарного систолічного тиску, доплероскопії, кольорового дуплексного сканування, ангіографії й комп'ютерної томографії. Розроблена класифікація післяопераційних ускладнень, яка дозволяє оптимізувати схему ведення хворих, запобігти виникненню важких наслідків і зберегти у функціональному стані кінцівку.

Установлено, що після виконання реконструктивних і пластичних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті при облітеруючому атеросклерозі в 17,8% хворих розвиваються ускладнення. Найчастішими з них є тромбози шунтів, реоклюзія анастомозів, кровотечі різного ґенезу, інфікування протезу, розвиток несправжніх аневризм. Основними причинами розвитку тромбозів ало- і аутовенозних шунтів є прогресування атеросклеротичного процесу, неадекватність дистального кровоносного русла, технічні погрішності накладення анастомозів, інфікування рани й порушення асептики й антисептики.

Абсолютними показаннями для виконання повторної реконструктивної операції є гостра ішемія кінцівки або хронічна ішемія III-IV ступеня, а також ускладнення, які загрожують життю хворого. При застосуванні адекватних методів реконструкції судинного кровотоку єдиним протипоказанням до оперативного втручання є гострий інфаркт міокарду або гостре порушення мозкового кровообігу.

Удосконалення техніки виконання повторних операцій на аорто–клубово-стегновому сегменті дозволило в 1,5 рази знизити ризик ранніх післяопераційних ускладнень, у тому числі тромботичних та інфекційних. Визначені принципи післяопераційного ведення таких хворих, які ґрунтуються на комплексному клінічному моніторингу на всіх етапах лікувального процесу. Використання в післяопераційному періоді принципу активного ведення хворих, дотримання алгоритмів інфекційного контролю, застосування комплексної терапії із призначенням антибіотиків та тромболітичних препаратів дозволили знизити кількість ампутацій з 15,2% до 9,8%.

У результаті розробленого алгоритму клінічного моніторингу й впровадження комплексного методу в лікуванні пізніх ускладнень добилися добрих і задовільних безпосередніх результатів у 86,2%, у віддаленому періоді - у 61,4%.

У дисертаційній роботі проаналізовані ускладнення після первинних реконструктивних операцій, що потребують повторних оперативних утручань на артеріях аорто-клубово-стегновому сегменту та безпосередні й віддалені результати цих операцій. Унаслідок проведених досліджень розроблений алгоритм обстеження та лікування цих хворих, вироблені показання й протипоказання до повторних хірургічних утручань, удосконалені технічні моменти виконання повторних операцій при оклюзійних захворюваннях артерій нижніх кінцівок.

1. Розроблений алгоритм обстеження й лікування хворих ґрунтується на даних комплексного клінічного моніторингу з використанням клініко-біохімічних досліджень, оцінки реґіонарного систолічного тиску, доплероскопії, кольорового дуплексного сканування, ангіографії й комп'ютерної томографії. Розроблена класифікація післяопераційних ускладнень, яка дозволяє оптимізувати схему ведення хворих, запобігти виникненню важких наслідків і зберегти у функціональному стані кінцівку.

2. Установлено, що після виконання реконструктивних і пластичних операцій на аорто-клубово-стегновому сегменті при облітеруючому атеросклерозі в 17,8% хворих розвиваються ускладнення. Найчастішими з них є тромбози шунтів, реоклюзія анастомозів, кровотечі різного ґенезу, інфікування протезу, розвиток несправжніх аневризм. Основними причинами розвитку тромбозів ало- і аутовенозних шунтів є прогресування атеросклеротичного процесу, неадекватність дистального кровоносного русла, технічні погрішності накладення анастомозів, інфікування рани й порушення асептики й антисептики.

3. Абсолютними показаннями для виконання повторної реконструктивної операції є гостра ішемія кінцівки або хронічна ішемія III-IV ступеня, а також ускладнення, які загрожують життю хворого. При застосуванні адекватних методів реконструкції судинного кровотоку єдиним протипоказанням до оперативного втручання є гострий інфаркт міокарду або гостре порушення мозкового кровообігу.

4. Удосконалення техніки виконання повторних операцій на аорто–клубово-стегновому сегменті дозволило в 1,5 рази знизити ризик ранніх післяопераційних ускладнень, у тому числі тромботичних та інфекційних. Визначені принципи післяопераційного ведення таких хворих, які ґрунтуються на комплексному клінічному моніторингу на всіх етапах лікувального процесу. Використання в післяопераційному періоді принципу активного ведення хворих, дотримання алгоритмів інфекційного контролю, застосування комплексної терапії з призначенням антибіотиків та тромболітичних препаратів - зинацефа, простагландина Е₁, енелбіна, актовегіна, вазоніта - дозволили добитися зниження кількості ампутацій з 15,2% до 9,8%.

5. У результаті розробленого алгоритму клінічного моніторингу й впровадження комплексного методу в лікуванні пізніх ускладнень, добилися добрих і задовільних безпосередніх результатів у 86,2% хворих після реконструктивних операцій на артеріальних судинах, у віддаленому періоді - у 61,4%.

Публікації автора:

1. А.И. Трегубенко, А.Г. Иванов, Ю.А. Трегубенко, Хани Аль-Хавари. Реконструктивные операции по проводу окклюзии бедренно-подколенно-берцового сегмента у больных пожилого и старческого возраста // Клінічна хірургія. – 2002. - № 5-6. - С. 104.

2. Аль-Хавари Хани. Повторні реоклюзії периферійних артерій і їхнє оперативне лікування у хворих на цукровий діабет // Шпитальна хірургія. – 2003. - № 1. - С. 154.

3. Аль-Хавари Хани. Повторные операции при окклюзирющих заболеваниях артерии // Вісник невідкладної і відновної медицини. – 2004. – Т. 5, № 3. – С. 33

4. Аль-Хавари Хани. Повторні оперативні втручання на магістральних кровоносних судинах при травматичних ушкодженнях // Одеський медичний журнал. – 2004. - № 4. - С. 82-83.

5. Аль-Хавари Хани. Повторные реконструктивные операции на магистральных артериях // Клінічна хірургія. – 2004. - № 4-5. - С. 65.

6. Аль-Хавари Хани. Выбор метода консервативного лечения больных после повторных реконструктивных вмешательств на артериях нижних конечностей // Клінічна хірургія. – 2005. - № 4-5. С. 44-45.

7. Хані Юсеф Обед Аль-Хавари. Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію № 3498 від 02.01.2003 р. Засіб накладання дистального анастомозу при повторному стегновопідколінному аутовенозному шунтуванні.

8. Деклар. Патент України на корисну модель № 10238, опубл. 15.11.2005 Бюл. № 11, МПК (2005): А61В17/12, ОДМУ, з-ка № 2005 02887 від 30.03.2005. Інструмент для дезоблітерації судин (Грубнік В. В., Хані Юсеф Обед Аль-Хавари, Пайкін О. Ю.)

9. Деклар. Патент України на корисну модель № 12086, опубл. 16.07.2006 Бюл. № 1. МПК (2006): А61В17/56, ОДМУ, з-ка № і 200507586 від 29.07.2005. Спосіб комплексної профілактики і лікування тромбоблітеруючих захворювань ішемізованої кінцівки (Грубнік В. В., Хані Юсеф Обед Аль-Хавари, Пайкін О. Ю.).

11. Аль-Хаварі Хані. Повторные вмешательства после реконструктивных операций на различных артериальных сосудах // Матеріали Усеукраїнської конференції за міжнародною участю. – Запоріжжя, 15-16 листопада, 2001. – С. 1-2.