1.В умовах переходу до інноваційного вектору економіки зростає значущість ВО у розвитку РОС. РОС - це підсистема регіональних суспільних (соціальних) систем, що є складовою частиною соціально-економічного комплексу регіону. Вона забезпечує системне формування, примноження людського капіталу, його постійну адаптацію до динамічних змін економіки знань. На основі інструментів неперервної освіти в РОС підтримується здатність людей до споживання, оновлення та формування нових знань. Тим самим РОС є домінантним елементом якісного відтворення людських ресурсів, формування нової якості людини як виробника і споживача. 2. Потенціал ВО визначено як примножені традиції, здобутки, різноманітні освітні, освітньо-наукові можливості, які можуть трансформуватися в нові знання, нові освітні технології, нові освітні та науково-освітні послуги, нові форми і методи реалізації освітньої діяльності, що є адекватним потребам інноваційного типу розвитку. Потенціал ВО – це складна система різноманітних освітніх, освітньо-наукових, економічних, організаційних, інформаційних, інноваційних, культурологічних можливостей, ресурсів. Ця система характеризується: великою кількістю взаємозв’язаних елементів і підсистем; складністю системних функцій; поставленою метою; високим рівнем складності його структурних зв’язків; наявністю емерджентних характеристик (системний ефект) тощо. 3. Предметом наукових досліджень є складові потенціалу ВО як складної економічної та соціокультурної системи, а саме: освітньо-професійна, освітньо-наукова, науково-педагогічна, фінансово-економічна, інформаційна, інтеграційна, підприємницька, соціальна, просвітницька, культурна, інноваційна. Потенціал ВО можна досліджувати на рівнях: національному (окремих країн), галузевому (Міністерство освіти і науки України), регіональному (регіони України), окремого ВНЗ, особистості (науково-педагогічного працівника, студента). Система складових потенціалу вищої освіти є відкритою. Сутність окремих складових потенціалу ВО розкривається через низку категорій. 4. В умовах посилення процесів регіоналізації освіти, активізації державної регіональної соціально-економічної політики, вдосконалення механізмів регулювання цієї сфери для теорії і практики державного регулювання важливим є визначення регіональних особливостей формування і розвитку складових потенціалу ВО. В процесі аналізу ВО встановлено, що в регіональному розрізі необхідно: підвищити доступність ВО через розвиток мережі не тільки регіональних ВНЗ, але й розширення філіалів столичних ВНЗ у регіонах; сприяти доступності ВО через розширення частки бюджетного фінансування за напрямами підготовки для потреб регіональної економіки; відновити діяльність дослідницького сектору університету, в регіонах створити спеціальні дослідно-експериментальні виробництва; для підвищення ефективності підприємницької складової потенціалу ВО інтегрувати платні освітні послуги з виконанням науково-дослідних тем в інтересах підприємств регіону тощо. 5. Важливим показником людської складової потенціалу ВО є чисельність викладацького складу ВНЗ різних рівнів, її динаміка змін кваліфікаційної структури науково-педагогічних працівників. Щоб подолати негативні явища у цій сфері, необхідна глибока реорганізація системи атестації науково-педагогічного персоналу та вдосконалення системи оплати праці. 6. Соціологічна оцінка потенціалу ВО визначила пріоритетність освітньо-професійної, освітньо-наукової та науково-педагогічної складових потенціалу ВО. Визначено необхідність переходу до інноваційного типу навчання, підвищення престижу і соціального статусу педагогічних і науково-педагогічних працівників як важливого індикатора якості ВО. Успішність вирішення проблем інтеграції освіти і науки у ВНЗ залежить від того, наскільки швидко регіональні університети стануть провідними суспільними інститутами. 7. Дисертантом побудовано модель соціально-економічного механізму формування нової якості потенціалу ВО, яка містить такі елементи: (1) інституційно-правове забезпечення формування і використання потенціалу ВО; (2) реформування відносин власності в освітній сфері; (3) удосконалення системи управління та організаційних форм ВНЗ; (4) трансформація системи підготовки фахівців; (5) формування інституцій для комерціалізації нового знання; (6) формування соціально-економічних механізмів функціонування системи неперервної освіти. 8. Визначені елементи соціально-економічного механізму якісного оновлення потенціалу ВО визначають особливе місце ВНЗ в його формуванні, примноженні та якісному оновленні. Реалізація складових соціально-економічного механізму формування нової якості потенціалу ВО має стимулювати інноваційну націленість діяльності ВНЗ, формувати науково-освітні послуги, адекватні європейським стандартам. 9. Для оцінки окремих складових потенціалу ВО автором запропоновано методику розрахунку інтегрального показника – індексу розвитку освітньо-професійної складової потенціалу ВО (ІООПС). Побудовані для регіонів України індекси дають можливість: простежити процес формування освітньо-професійної складової потенціалу ВО в розрізі окремих регіонів України як системи; класифікувати регіони за рівнем цього інтегрального показника та його компонент; визначити пріоритети освітньо-професійної діяльності в умовах змін в українській економіці. Розраховані індекси можна використати для моніторингу показників досягнення цілей за державними пріоритетами розвитку Закарпатської області до 2015 року. |