Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена питанням діагностики і лікування посттравматичної задньої нестабільності колінного суглоба. В дисертації на підставі анатомічних досліджень в повній мірі доведено, що ЗХЗ є основним заднім стабілізатором коліна, але ізольоване пошкодження ЗХЗ не викликає зміщення гомілки дозаду. Зміщення гомілки дозаду можливе лише після пошкодження ЗХЗ і поплітеального комплексу (підколінно-малогомілкова зв’язка, сухожилок m. popliteus з сухожильними жмутами до заднього рогу латерального меніску). Проведений нами аналіз механізмів травми, що призводить до задньої нестабільності, дозволяє стверджувати, що найчастішим є задньонаправлений удар в верхню третину гомілки. Інструментальні діагностичні методи, зокрема, МРТ і артроскопія мають допоміжне значення. Розроблена класифікація задньої нестабільності з урахуванням всіх пошкоджених структур, яка дає можливість конкретизувати відновлення внутрішньосуглобових та білясуглобових структур.
Порівняльний аналіз сучасних оперативних технологій дозволив рекомендувати, як оптимальну, удосконалену методику фірми Acufex для відновлення ЗХЗ коліна із застосуванням подвоєних сухожилків mm.semitendinosus et gracilis. Найбільш ефективною технологією відновлення пошкоджених білясуглобових структур медіальної зони є удосконалена методика остеотомії медіального надвиростка стегна з рефіксацією його проксимально і допереду. Найбільш ефективною методикою відновлення пошкодження латеральної зони є методика Trillat’a, згідно якої після остеотомії латерального надвиростка стегна він фіксується металевим гвинтом у положенні проксимального натягу.
1. Задня нестабільність є важким патологічним станом колінного суглоба, який виникає в результаті пошкодження задньої хрестоподібної зв'язки і інших м`якотканинних суглобових та позасуглобових елементів.
2. В експерименті на трупах встановлено, що у виникненні задньої нестабільності колінного суглоба крім пошкодження задньої хрестоподібної зв’язки, меніско-стегнових зв’язок і задньобокових структур суттєве значення має пошкодження підколінного комплексу.
3. На основі співставлення клінічних симптомів з результатами оперативних втручань виділені три вида задньої нестабільності (задня, задньомедіальна і задньолатеральна).
4. Діагностика всіх видів задньої нестабільності колінного суглоба грунтується переважно на клінічних даних. Провідними симптомами є: задній підвивих гомілки, заднє зміщення гомілки, активний тест чотириголового м’яза стегна.
5. Розроблена нами класифікація посттравматичної задньої нестабільності з урахуванням всіх пошкоджених структур дає можливість конкретизувати відновлення внутрішньосуглобових та білясуглобових структур.
6. Порівняльний аналіз сучасних оперативних технологій дозволив рекомендувати, як оптимальну, удосконалену нами методику фірми Acufex відновлення задньої хрестоподібної зв'язки коліна із застосуванням подвоєнних сухожилків mm. semitendinosus et gracilis.
7. Найбільш ефективною технологією відновлення пошкоджених білясуглобових структур медіальної зони є удосконалена нами методика остеотомії медіального надвиростка стегна з рефіксацією його проксимально і допереду.
Найбільш ефективною методикою відновлення пошкодження латеральної зони є методика Trillat'a, згідно якої після остеотомії латерального надвиростка стегна він фіксується металевим гвинтом у положенні проксимального натягу.
8. Проведено аналіз віддалених результатів за стандартною формою оцінки коліна ІКDС (розробка інтернаціонального комітата по документації коліна). Ми одержали оцінку у 5 пацієнтів - “норма” (9 %), у 35 - “майже норма” (57,0 %), у 19 пацієнтів - “задовільно” (31,0 %) і у 2 пацієнтів - “погано” (3 %).
Публікації автора:
Левенец В.Н., Линько Я.В. “Лавсанопластика связок коленного сустава”. // Ортопедия и травматология, 1983 г., №1, с.76
Особистий внесок автора полягає в спробі анатомічної орієнтації інплантантів хрестоподібних зв’язок і аналізі віддалених результатів.
Левенец В.Н., Линько Я.В., Пляцко В.В. “Лечение нестабильности коленного сустава у спортсменов”. // В кн.: III symposium damebiense orthopaedicum cum participatione Internationale - Bratislava, 1985, p.88-89
Особистий внесок автора полягає у вивченні анатомії структур медіальної зони колінного суглоба.
Левенец В.Н., Линько Я.В. “Диагностика и лечение переднемедиальной нестабильности”. //Ортопедия и травматология, 1986, №7, с. 77
Особистий внесок автора полягає у розробці метода стабілізації колінного суглоба при застарілих пошкодженнях структур медіальної зони.
Лінько Я.В."Нестабільність колінного суглобу, як причина розвитку дегенеративно-дистрофічного ураження." // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми гepiaтрічної ортопедії", Київ, 1986
Линько Я.В. "Оперативное лечение хронической задней нестабильности коленного сустава". // II Українська наукова конференція з міжнародною участю з питань артроскопії колінного суглобу. ( Матеріали конференції). Рівне,1998. с.61-62
Линько Я.В. "Особенности постгравматических дегенеративно-дистрофических поражений коленного сустава, обусловленные повреждением сумочно-связочного аппарата". //Материалы пленума ортопедов-травматологов Украины. 1998, Киев-Одесса, раздел I, с. 107-110
Линько Я.В. "Оперативное лечение задней нестабильности коленного сустава у футболистов". //10th European Congress on Sports Medicine. Innsbruck-Austria, September 1999
Левенец В.Н., Линько Я.В., Москотин П.М. "Современные подходы к диагностике и лечению нестабильности коленного сустава". // Труды Всеукраинской научной конференции, Запорожье (16-17 сентября 1999 г.)
Особистий внесок автора полягає в розробці і аналізі результатів оперативних втручань на білясуглобових структурах при хронічній нестабільності колінного суглоба.
Левенец В.Н., Линько Я.В., Москотин П.М. “Сучасні підходи до діагностики та лікування нестабільності колінного суглобу”./Ортопедія,травматологія та протезування,2000,№1,с. 10-14
Особистий внесок автора полягає у вивченні стабілізуючої ролі білясуглобових структур колінного суглоба.
Лінько Я.В. “Анатомо-функцюнальні основи клінічних проявів задньої нестабільності колінного суглобу”. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО iм. Щупика, м. Київ, 2000. -В.9. с.47-51
Особистий несок автора полягає в розробці анатомо-функціональної класифікації нестабільності колінного суглоба.
Линько Я.В. “Диагностика и лечение задней нестабильности коленного сустава”. // Вестник ортопедии, травматологии и протезирования. Киев. 2001, №1, с. 106-109
