Анотація до роботи:

Нетрусова С. Г. Постоваріоектомічні психічні розлади. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Київ, 2003.

Виявлено, що астенічний синдром виступає як стрижневий, облігатний та наскрізний у жінок після ОЕ.

Маніфестація психічних розладів при СХМ простежується у післяопераційному періоді упродовж першого тижня в 90,5 % жінок: астенічний симптомокомплекс – у 50% жінок, депресивний – у 13,8 %, сенесто-фобічний – у 15,5 % та істеричний – у 11,2 %. Найбільш уразливими щодо розвитку постоваріоектомічних психічних
порушень є жінки у період пери- і постменопаузи (вікова група від 40 до 50 років). На віддалених етапах СХМ астенічний синдром є провідним у 48,6 % хворих, депресивний – у 32,4 %, сенесто-фобічний – у 10,8 % та істеричний синдром – у 8,2 %.

Визначено критерії диференціальної діагностики психічних розладів при СХМ, КС, ГЕ та ендогенній психічній патології. Психічні розлади після ГЕ переважно є швидкоминучими (через 1 міс. після операції зберігаються у 24,0 % жінок), а при СХМ мають тенденцію до хроніфікації (через 1 міс. реєструються у 90,4 % жінок).

ЗГТ є ефективним засобом лікування психічних розладів, пониження частоти і вираженості котрих відбувається вже у перші місяці лікування. Повна редукція психопатологічної симптоматики СХМ спостерігається в 32,4 % жінок через 1 міс. лікування та у 54,1 % – через 3 міс.

Виявлено залежнiсть мiж рiвнем самооцiнки жінок та перенесенням клiмактеричних проявiв – за наявностi низького рiвня самооцiнки виникає непереносність об'єктивно менше виражених розладiв.

1. У дисертаційній роботі проведено науковий аналіз психічної дезадаптації жінок внаслідок оваріоектомії. Досліджено структурно-динамічні закономірності психічних розладів непсихотичного регістру, обгрунтовано критерії диференціальної діагностики психопатологічних проявів та заходи лікувально-профілактичної допомоги жінкам із хірургічною менопаузою.

1. Провідними психопатологічними синдромами хірургічної менопаузи є:

астенічний (50,0 % жінок у ранньому післяопераційному періоді, 48,6 % – у віддаленому), сенесто-фобічний (відповідно 15,5 % та 10,8 %), депресивний (13,8 % та 32,4 %), істеричний (11,2 % та 8,2 %). Встановлено, що синдром хірургічної менопаузи (СХМ) середнього та тяжкого ступенів вираженості за менопаузальним індексом (МПІ) формується за рахунок як психічних (35,3 % сумарного балу МПІ), так і вегетативних (64,7 %) компонентів синдрому.

3. Визначальним патопластичним фактором для формування психопатологічного синдрому є вік хворих на момент оперативного втручання: у віковій групі до 40 років психічні розлади виникають у 87,5 % жінок, 41-45 років – 95,3 %, 46-50 – 100%, 51-55 років – 73,9 % (найбільш уразливими є жінки у період пери- та постменопаузи).

4. Виявлено залежність між структурою психопатологічних станів і характерологічними особливостями, визначеними за методикою Шмішека. Хворі з депресивним синдромом мають найвищий показник за підшкалою дистимічних рис особистості (20 ± 3,1), з істеричним синдромом – демонстративних (21 ± 2,2), з фобічним – застрягаючих (18 ± 3,0).

5. У результаті порівняльного дослідження показано роль етіологічних факторів та виділено відмінності від психопатологічних проявів клімактеричного синдрому (КС), гістеректомії (ГЕ) та ендогенних депресій:

а) порівняння СХМ із психічними розладами при КС підтверджує етіологічну роль гормональної депривації. При КС рідше формуються астенічний синдром (39,4 % жінок) та депресивний (27,3 %) і частіше фобічний (21,2 %) та істеричний (12,1%);

б) психічні розлади після ГЕ зі збереженням яєчників мають суттєво меншу поширеність (24,0 % жінок), ніж при СХМ (90,4 %); в) пізні ендогенні депресії відрізняються від СХМ відсутністю стрижневого астенічного симптомо-комплексу.

6. Замісна гормональна терапія (ЗГТ) ефективна при психічних порушеннях у структурі СХМ. Повна редукція психопатологічної симптоматики після ЗГТ відбувається у 54,1 % хворих, чого не спостерігається у жодної з жінок контрольної групи без призначення ЗГТ.

7. Первинна профілактика показана жінкам із підвищеним ризиком виникнення психічних розладів після оваріоектомії. Критеріями підвищеного ризику є психодіагностичні показники високого рівня особистісної тривожності та низького рiвня самооцiнки.

Публікації автора:

1. Нетрусова С.Г. Возрастные особенности и динамика психических расстройств в раннем постовариоэктомическом периоде // Таврический журнал психиатрии. – 2000. – № 4. – С. 4-7.

2. Нетрусова С.Г., Татарчук Т.Ф., Дзюб Г.К. Заместительная гормональная терапия при психопатологических проявлениях патологического климакса у женщин // Архив психиатрии. – № 4 (27). – 2001. – С. 189-196.

3. Дзюб Г.К., Нетрусова С.Г. Опыт применения оригинального способа психометричекой диагностики депрессий // Таврический журнал психиатрии. – 2000. –№ 1(12). – С. 30-31.

4. Дзюб Г.К., Захаренко Н.Ф., Процик В.О., Кваша Т. І., Нетрусова С.Г. Депресивні захворювання клімактеричного періоду // Педіатрія, акушерсто та гінекологія. – 1998. – № 1 (додаток). – С. 38-39.

5. Дзюб Г.К., Процик В.О., Татарчук Т.Ф., Кваша Т. І., Нетрусова С. Г. Психологічна характеристика жінок з раннім і своєчасним клімаксом на підставі проективних тестів самооцінки та незавершених речень // Педіатрія, акушерство та гінеколія. – 1998. – № 1 (додаток). – С. 40-42.

6. Нетрусова С.Г., Татарчук Т.Ф. Вплив замінної гормональної терапії на психопатологічні прояви патологічного клімаксу у жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 3. – С. 102-108.

7. Нетрусова С. Г. Замінна гормональна терапія психопатологічних проявів патологічного клімаксу у жінок // Український вісник психоневрології. – Харків, 2002. – Т.10. – Вип. № 1(30). – С. 211.

8. Netrusova S. G. Hormonal Therapy of Mental Disorders Caused by Menopause // 11th Congress Association of Eropean Psychiatrists, 4-8 May 2002, Stockholm, Sweden: Abstr.- P. 121-122.

9. Принципы и методы коррекции гормональных нарушений в пери- и постменопаузе: Методические рекомендации / Т. Ф. Татарчук, Я. П. Сольский, В. В. Поворознюк, В. В. Венцковский, Н. Е. Яроцкий, А. Я. Сенчук, З. М. Дубоссарская,
Н. В. Косей, С. И. Регеда, С. Г. Нетрусова, О. А. Бурка, Е. В. Бурлака, Т. А. Жержова. – Киев.: АН Украины, МЗ Украины, 2000. – 25 с.