Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Порівняльне літературознавство


Лавринович Лілія Богданівна. Постмодернізм в українській, польській та російській прозі: типологія образу-персонажа: Дис... канд. філол. наук: 10.01.05 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2002. - 175арк. - Бібліогр.: арк. 157-175.



Анотація до роботи:

Лавринович Л.Б. Постмодернізм в українській, польській та російській прозі: типологія образу-персонажа. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.05 – порівняльне літературознавство. - Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2002.

У дисертації зіставляються особливості дискурсу літературного постмодернізму в національних літературах – українській, російській та польській; це зіставлення відбувається на рівні образної структури художнього твору. Розмежовуються основні онтологічні параметри постмодерного персонажа, в аспекті яких здійснюється типологія: досліджується екзистенційний вимір героя (твори Т.Конвіцького, Л.Петрушевської та О.Забужко), аналізуються в порівняльному аспекті способи постмодерного вирішення проблеми норми/маргінальності людського буття і поетичні засоби цього вирішення (Вен.Єрофеєв, Ю.Іздрик, Є.Пільх), типологізуються випадки ентропії образу-персонажа в окремих творах з метою означення головної поетикальної проблеми постмодернізму – проблеми цілісності образу (А.Бітов, П.Гуелле, Ю.Андрухович). Особлива увага приділяється класифікації типології постмодерного персонажа в історико-літературній перспективі відповідно до типу творчості митця.

Проведене дослідження підтверджує неодноразово дискутовану різними критиками тезу про питомість/запозиченість і своєрідність/вторинність постмодерністських явищ у літературах України, Польщі, Росії: вони розвивалися в повоєнний час несинхронно, але поява постмодерністських тенденцій виглядає в кожній з них цілком закономірною і вмотивованою розвитком суспільно-історичних відносин та національних культурних традицій.

Зробивши вибір показових для літературного процесу останньої третини ХХ століття творів у російській, польській та українських літературах і проаналізувавши їх в аспекті типології образів-персонажів, можемо стверджувати, що в кожній національній літературі, де генетичні й міжкультурні зв’язки дуже давні, міцні й багатогранні, тим не менше практично нема прямих аналогій, запозичень і вторинності у творах, близьких за типологією героя. При всьому “космополітизмі” постмодерних творів, кожен з авторів піднімає глибинні національні проблеми, і бачення їх відзначається рисами національного менталітету. Цей факт підкреслює заінтегрованість сучасної української літератури у світовий культурний процес, проте не заперечує її національної самобутності.

Основні онтологічні виміри постмодерного персонажа, крізь які проступають базові параметри постмодерністської ситуації в культурі загалом, – це екзистенційне забарвлення, посилена увага до маргінального та явище деперсоналізації особи.

У художній літературі постмодернізму екзистенційна проблематика посідає провідне місце. Показовими в цьому сенсі є твори поляка Т.Конвіцького, росіянки Л.Петрушевської та українки О.Забужко. Основні екзистенційні проблеми, артикульовані ними, – спільні, проте кожен із письменників окреслює питомо національний варіант комплексу екзистенційних проблем. Тема межі свідомості, психічної норми, межі соціуму й індивіда – спільна характеристика творчості Вен.Єрофеєва, Ю.Іздрика та Є.Пільха, які репрезентують доволі поширені типи з яскравою девіантною поведінкою. Зображені українським, російським та польським письменниками герої-інтелектуали гостро переживають екзистенційну несвободу, самотність та хисткість існування у світі, і – як результат – опиняються на маргінесі суспільного життя. Найуживаніша модель постмодерної особи, артикульована в художній літературі, – загублена й розчинена в системі висловлювань про неї людина, яка як об’єкт і суб’єкт пізнання через художню літературу зникає, розмивається, перестає бути індивідом. Саме такими є герої романів А.Бітова, П.Гуелле, Ю.Андруховича.

Не дивлячись на те, що в даному дослідженні ми спиралися на аналіз окремих, показових творів, а не цілих національних літератур, є підстави стверджувати, що у межах постмодерністського напрямку співіснують три типи творчості, які виявляють себе в кожній літературній епосі, і відповідні їм образи персонажа – міметичний, імітаційний (симулятивний) та креативний. На нашу думку, міметичними характеристиками визначаються образи персонажів у Л.Петрушевської та Є.Пільха; риси імітаційного (симулятивного) – у знижено-пародійному його варіанті – простежуються в А.Бітова, Т.Конвіцького та Ю.Андруховича; а героїв Вен.Єрофеєва, О.Забужко та Ю.Іздрика можна віднести до креативного типу образів-персонажів.

Публікації автора:

  1. Лавринович Л.Б. Деперсоналізація героя в українській та польській постмодерній прозі (на прикладі романів П.Хюлле та Ю.Андруховича) //Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки. – 2001. – №9. – С.182-186.

  2. Лавринович Л.Б. Дійсність і людина у циклі Л.Петрушевської “В садах інших можливостей”: проблема дегуманізації та шляхи її подолання // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки. – 1999. - № 13. – С.188-191.

  3. Лавринович Л.Б. Міфологізм у художньому світі Л.Петрушевської (“Пісні східних слов’ян”) //Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки. – 2000. - № 6. – С.335-337.

  4. Лавринович Л.Б. Образ автора у трилогії А.Бітова “Оглашенні” //Проблеми славістики. – 2001. - № 3. – С.6-12.

  5. Лавринович Л.Б. Сучасний український постмодернізм – напрям? стиль? метод? // Слово і час. – 2001. - № 1. – С.39-46.

  6. Лавринович Л.Б. Філософсько-естетична концепція людини і світу у повісті А.Бітова “Людина в пейзажі”: мотив переживання граничності культури // Проблеми славістики. – 2000. - № 1. – С.16-19.

  7. Лавринович Л.Б. Особливості літературного стилю “постмодерн” //Матеріали ХLІІ наукової конференції ВДУ. Ч.ІІ. – Луцьк,1996. – С.173-174.

  8. Лавринович Л.Б. Особливості авторської оповіді та стилю в романі А.Бітова “Пушкінський дім” // Наукові записки аспірантів: Зб. наукових праць. Вип.1. – Луцьк,1997. – С.42-46.

  9. Колошук Н.Г., Лавринович Л.Б. Особливості зображення героя в романі А.Бітова “Пушкінський дім” та тенденції постмодернізму // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки. – 1997. - №12. – С.147-149. (у співавторстві)

  10. Лавринович Л.Б. Поетика образу в романі Ю.Андруховича “Перверзія” // Молодіжний науковий вісник: Філологічні науки (слов’янська філологія). – 1998. - №1. – С.39-44.