Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Насінництво


Кочмарський Валентин Сергійович. Посівні якості та врожайні властивості насіння озимої пшениці залежно від застосування пестицидів і рістрегуляторів в умовах правобережного Лісостепу України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.14 / Миронівський ін-т пшениці ім. В.М.Ремесла УААН. — Миронівка, 2004. — 137арк. — Бібліогр.: арк. 106-129.



Анотація до роботи:

Кочмарський В.С. Посівні якості та врожайні властивості насіння озимої пшениці залежно від застосування пестицидів і рістрегуляторів в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, Одеса, 2004 р.

Дисертацію присвячено вивченню впливу хімічних засобів захисту рослин і рістрегуляторів на урожай, посівні якості та врожайні властивості насіння озимої пшениці. Доведено, що одні протруйники (берет, прелюд, сістан) впливають на насіння негативно, інші (вінцит, вітавакс 200ФФ, дивіденд стар на ін.), навпаки, поліпшують його. Обробка посівів фунгіцидами (спортак, імпакт, тілт, фолікур, фундазол) сприяє формуванню підвищених посівних якостей та врожайних властивостей насіння, а десикантом раундап – погіршує його якість. Стимулюючою дією на насіння відзначаються регулятори росту рослин (метаболіт, марс 1, пролісок, славутич, сяйво та ін.)

  1. Передпосівна обробка насіння протруйниками по-різному впливає на його якісні параметри. Під дією препаратів берет, дерозал, прелюд і сістан в насінні окремих сортів озимої пшениці понижуються активність кільчення (на 5-48%), енергія проростання (на 5-11%), лабораторна схожість (на 4-12%). Протруйники вітавакс 200ФФ, вінцит, дивіденд стар, раксил і реал майже не впливають на посівні якості насіння.

  2. Зберігання протруєного насіння протягом року в умовах неконтрольованого клімату (складське приміщення) призводить до зниження його життєздатності – активності кільчення (на 19-41%), енергії проростання (на 3-11%), лабораторної схожості (на 2-9%). В насінні, обробленому препаратом берет, через рік енергія проростання понижується майже вдвічі, лабораторна схожість – на третину.

  3. З висівом обробленого насіння протруйниками вітавакс 200ФФ, вінцит, дивіденд стар, раксил, реал, а також баковою сумішшю вітаваксу 200ФФ і рістрегулятора марс 1 підвищуються польова схожість (на 2-6%), глибина залягання вузлів кущіння (на 0,2-1,9 см), коефіцієнт кущіння рослин (на 0,4-1,3), а також стійкість рослин до збудників хвороб. У результаті на 2-4,5 ц/га підвищується врожайність насіння.

  4. Обробка насіннєвих посівів озимої пшениці сучасними фунгіцидами сприяє значному покращенню фітосанітарного стану посівів, підвищенню урожайності насіння цієї культури. Найбільший приріст урожаю (до 4 ц/га і більше) забезпечують препарати бампер, імпакт, тілт і фолікур. Фунгіцид фундазол менш ефективний за обробки посівів.

  5. Внесення фунгіцидів на насінницьких посівах поліпшує якість вирощеного насіння. Маса 1000 насінин підвищується на 2-4 г, енергія проростання – на 4-15%. Лабораторна схожість мало змінюється за обробки материнських рослин пестицидами, залишаючись на рівні вимог насіннєвого стандарту – ДСТУ 2240-93.

  6. Під дією фунгіцидів формується насіння з підвищеними врожайними властивостями. Приріст врожаю у їх післядії становить 3 ц/га і більше.

  7. Використання десиканту раундап на насінницьких посівах озимої пшениці в умовах південного Лісостепу України не бажане, оскільки під його впливом на материнські рослини якість насіння погіршується: понижуються активність кільчення (на 6-12%), енергія проростання і лабораторна схожість (на 2-5%), а в окремих сортів (Ремеслівна) й маса 1000 насінин (на 3-4 г).

  8. Одним із дієвих заходів стимуляції проростання насіння є його передпосівна обробка рістрегулюючими речовинами: підвищуються активність кільчення (на 6-37%), енергія проростання (на 2-14%), лабораторна схожість (на 2-5%). З обробленого насіння формуються добре розвинуті паростки з подовженим колеоптилем (на 0,3-1,1 см) та більшою кількістю зародкових корінців (на 0,2-1,1 шт. на 1 рослину).

  9. З висівом обробленого рістрегуляторами насіння підвищується його польова схожість (на 3-12%), поглиблюється залягання вузлів кущіння (на 0,2-1,4 см), збільшуються число продуктивних стебел (на 4-29 шт./м2), кількість зерен у колосі (на 0,5-2,4 шт.). У результаті цього підвищується урожай (на 2,2-9,2 ц/га). Найбільш ефективними є регулятор марс 1.

  10. За обробки насіння протруйниками (вінцит, дивіденд стар, раксил, реал) економічний ефект зростає на 237-535 грн./га на посівах еліти і на 96-244 грн./га – вихідної репродукції, а за обприскування посівів фунгіцидами (альто, бампер, імпакт, спортак, тілт і фолікур) цей показник підвищується до 535-1008 грн./га.

  11. Не менш важливим в економічному відношенні є передпосівна обробка насіння новими регуляторами росту рослин: економічний ефект зростає на 390-1255 грн./га за вирощування еліти і на 186-600 грн./га – товарного зерна.