Анотація до роботи:

Литовченко О.Ю. Порушення скорочувальної здатності міокарда та ендотеліальна дисфункція у хворих на симптоматичну артеріальну гіпертензію ниркового генезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2005 .

Обстежено 108 хворих, від 18 до 75 років, середній вік 47,8 р., серед яких 37 (34,3 %) були хворі на первинний ХГН, 50 (46,2 %) – на ХП, 21 (19,4 %) – на цукровий діабет і мали діабетичну нефропатію. У хворих з нефрогенною АГ у міру прогресування ниркової недостатності наростає частота ремоделювання ЛШ. Високі цифри АТ і анемія сприяють ремоделюванню серця, прогресуючому збільшенню ІММЛШ, що досягає найбільших значень у хворих з концентричною і ексцентричною ГЛШ. Найбільше прогностично несприятливою геометричною моделлю ЛШ є ексцентрична гіпертрофія, що асоціюється з важкими порушеннями як систолічної, так і діастолічної функції ЛШ, рестриктивним наповненням ЛШ, як систолічною, так і діастолічною серцевою недостатністю. ЕД поряд з іншими механізмами сприяє становленню і прогресуванню системної АГ, зростанню ППСО, погіршує функціональну здатність нирок, сприяє ремоделюванню міокарда. Комбінована терапія ІАПФ еналаприлом і антагоністом кальцію ділтіаземом ефективно знижує АТ, сприяє регресу ГЛШ, нормалізує скорочувальну здатність міокарда.

1. Артеріальна гіпертензія ниркового генезу характеризується ремоделюванням ЛШ серця і супроводжується порушенням діастолічної та систолічної функції міокарда, активацією ендотеліальних і клітинних механізмів регуляції серцево-судинної системи.

2. Основною ознакою ремоделювання ЛШ серця при АГ ниркового генезу є ГЛШ, яка спостерігається у 84,3 % хворих. При цьому ММЛШ чітко позитивно корелює (r=0,39; p<0,05) з рівнем САТ та негативно з рівнем гемоглобіну (r= -0,77, p<0,05). Ремоделювання міокарда прямо залежить від наявності ХНН і проявляється, крім прогресуючої ГЛШ, збільшенням розмірів лівого передсердя.

3. Зміни геометрії ЛШ проявляються збільшенням частоти концентричного ремоделювання у хворих з ХНН I стадії по відношенню до хворих зі збереженою функцією нирок. При ІІ – ІІІ стадії ХНН ремоделювання ЛШ характеризується наростанням частоти концентричної та ексцентричної ГЛШ та погіршенням гемодинамічних показників міокарда ЛШ, інтегральним проявом чого є зниження ФВ.

4. Основним варіантом розвитку ХСН у хворих на АГ ниркового генезу є ДД ЛШ. Наростання ниркової недостатності супроводжується поглибленням ДД від порушення релаксації (60% хворих з ХНН I стадії) до появи рестриктивного типу наповнення ЛШ (з 30 % у хворих з ХНН I стадії до 66,6 % при ХНН III стадії). При цьому концентрична і, переважно, ексцентрична ГЛШ характеризуються найбільш несприятливим порушенням діастолічної функції – рестриктивним наповненням ЛШ.

5. Нефрогенна артеріальна гіпертензія характеризується появою та прогресуючим розвитком дисфункції ендотелію зі зрушенням рівноваги в бік вазоконстрикторів: АII, ЕТ-1 та активацією прозапального цитокіна ФНП при виснаженні вазодилятаційних механізмів, про що свідчить зменшення у крові хворих вмісту метаболіту простацикліну 6–кето–ПГФ_1a.

6. ЕД та активація прозапальних механізмів збільшується відповідно тяжкості АГ, ХНН, ХСН та порушення геометрії ЛШ від нормальної до концентричного ремоделювання, концентричної та ексцентричної гіпертрофії, що свідчить про участь дисфункції ендотелію в розвитку ремоделювання міокарда та ХСН.

Публікації автора:

1. Литовченко Е.Ю. Нарушение диастолической функции у больных симптоматической гипертензией почечного генеза // Лекарства–человеку. – 2002. – Т.7, № 3. – С. 270–276.

2. Литовченко О.Ю. Дисфункція ендотелію у хворих із збереженою та порушеною функцією нирок та її динаміка під впливом гіпотензивної терапії // Клінічна фармація. – 2003. – Т.7, № 4. – С. 10 – 12.

3. Власенко М.А., Кочуєва ММ., Литовченко О.Ю., Осипова О.О., Ромасько Н.В. Вплив лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту та антагоністами кальцію на стан діастолічної функції лівого шлуночка серця у хворих на артеріальну гіпертензію різного генезу // Клінічна фармація. – 2002. – Т.6, № 4. – С. 17–19.

Внесок дисертанта полягав у обстеженні хворих на ренопаренхіматозну гіпертензію, математичній обробці даних, узагальненні отриманих результатів.

4. Власенко М.А., Литовченко О.Ю., Кочуєва М.М, Іхненко Р.Й., Смірнова Л.С., Браславська А.П. Сравнительная характеристика структурно-функциональных показателей левого желудочка сердца у больных эссенциальной и ренопаренхиматозной гипертонией // Український медичний альманах. 2003. – Т. 6, № 5. – С. 34–35.

Внесок дисертанта полягав у проведенні ехокардіографічного обстеження хворих на нирки, аналізі та математичній обробці отриманих даних, підготовці статті до друку.

5. Власенко М.А., Кочуева М.Н., Литовченко Е.Ю., Осипова О.А. Функция эндотелия и сократительная способность миокарда у больных артериальной гипертензией // Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни: тези доповіді республіканської конференцииії. – Харків. – 2001. – С. 29–31.

Автор здійснювала набір клінічного матеріалу, обґрунтовувала висновки.

6. Осипова О.А., Ромасько Н.В., Гладченко А.Р., Власенко М.А., Литовченко Е.Ю. Ультразвуковая эхокардиография в динамике рестриктивного нарушения гемодинамики // Роль современных методов диагностики и лечения в подготовке врачебных кадров: збірник наукових праць. – Харків. – 2001. – С. 91–93.

Внесок дисертанта полягав у проведенні ехокардіографічного обстеження хворих на нирки, математичній обробці отриманих даних, підготовці статті до друку.

7. Власенко М.А., Литовченко Е.Ю., Кочуева М.Н., Осипова О.А. Иммунологические аспекты нестабильной стенокардии // Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении: тези доповіді Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків. – 2001.– С. 19–20.

Внесок дисертанта полягав у обстеженні хворих на ренопаренхіматозну гіпертензію, математичній обробці даних, узагальнені отриманих результатів.

8. Литовченко Е.Ю. Структурно-функціональні особливості міокарда лівого шлуночка серця у хворих на хронічну ниркову недостатність // Щорічна науково-практична конференція молодих вчених: тези доповіді. – Харків. – 2002. – С. 36–37.

9. Литовченко Е.Ю. Изменения диастолической функции у больных симптоматической гипертензией почечного генеза под воздействием гипотензивной терапии // Щорічна науково-практична конференція молодих вчених: тези доповіді. – Харків. – 2001. – С. 47.

10. Власенко М.А., Кочуева М.Н., Литовченко Е.Ю. Интерпретация показателей эхокардиографии, отражающих диастолическую дисфункцию левого желудочка сердца в практике семейного врача // Семейная медицина – достижения и перспективы: тези доповіді Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків. – 2002. – С. 82–83.

Автор забезпечувала обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, проводила статистичну обробку отриманих результатів.

11. Кочуева М.Н., Власенко М.А., Литовченко Е.Ю., Браславская А.П. Состояние диастолической функции левого желудочка сердца у больных гипертонической болезнью в динамике комплексного лечения эналаприлом и метопрололом // Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень: тези української науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Харків. – 2002. – С. 129.

Автор здійснювала набір клінічного матеріалу, обґрунтувала висновки.

12. Власенко М.А., Кочуева М.Н., Литовченко Е.Ю. Функциональное состояние левого желудочка сердца у больных хроническим гломерулонефритом и хроническим пиелонефритом на разных стадиях развития хронической почечной недостаточности // Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці: тези Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків. – 2003. – С.37–38.

Внесок дисертанта полягав у обстеженні хворих на ренопаренхіматозну гіпертензію, аналізі та математичній обробці даних, узагальнені отриманих результатів.

13. Власенко М.А., Литовченко Е.Ю., Іхненко Р.Й. Влияние анемии и повышенного уровня креатинина на некоторые структурные параметры левого желудочка сердца у больных с хронической почечной недостаточностью // Всеукраїнський з’їзд нефрологів. – Харків. – 2005. – С.21.

Дисертант проводила клінічне обстеження хворих, проводила аналіз та статистичну обробку отриманих даних, готувала матеріал до друку.