Анотація до роботи:

Вишнивецький І.І. Порушення ритму серця у вагітних: характеристика, прогнозування, лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, Сімферополь, 2006.

Дисертація присвячена проблемі підвищення якості діагностики, прогнозування і лікування порушень ритму серця у вагітних. Автором на підставі 24-годинного моніторування електрокардіограми встановлено якісні та кількісні характеристики порушень ритму серця у вагітних, що зверталися по кардіологічну допомогу. Встановлено фактори ризику виникнення порушень ритму серця у вагітних: наявність їх до вагітності, наявність серцевої недостатності та синдрому вегетативної дисфункції, збільшення розміру лівого передсердя. На підставі результатів багатофакторного логістичного регресійного аналізу встановлено фактори прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень у вагітних з порушеннями ритму серця: наявність зміненої геометрії лівого шлуночка, його фракція викиду менше 50 %, наявність пароксизмів реципрокних надшлуночкових тахікардій. Розроблено шкалу бальної оцінки ризику серцево-судинних ускладнень у вагітних з аритміями. Визначено ефективність використання різних режимів корекції порушень ритму серця у вагітних. Розроблено і обґрунтовано програму корекції порушень ритму серця у вагітних в II-III триместрах гестації.

У дисертації проведене теоретичне узагальнення і досягнуте рішення наукової задачі – у вагітних з порушеннями ритму серця при проспективному спостереженні визначено особливості і встановлено фактори ризику виникнення порушень ритму серця, розроблено критерії прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень, обґрунтовано вибір оптимальної лікувальної тактики.

1. У 74,7 % вагітних, що звертаються по кардіологічну допомогу, виявлено різні порушення ритму серця, які представлені переважно надшлуночковою та шлуночковою екстрасистолією, а також синусовою тахікардією (у 61,7 %, 66,9 % і 23,5 % пацієнток відповідно). У 15,7 % вагітних виявлено різні реципрокні тахікардії (атріовентрикулярну вузлову, атріовентрикулярну за участю додаткових шляхів проведення, передсердну, шлуночкову). У 60,0% вагітних установлений зв’язок порушень ритму серця з передіснуючими захворюваннями серця, у 17,4% – із синдромом вегетативної дисфункції, в інших вагітних значущого зв’язку із супутньою патологією не встановлено.

2. Виявлено особливості, що можуть сприяти розвиткові порушень ритму серця у вагітних: збільшення розмірів камер і товщини стінок серця, збільшення маси міокарда лівого шлуночка, переважання симпатичного тонусу, висока частота синдрому вегетативної дисфункції, високі рівні ситуативної й особистісної тривожності.

3. Встановлено фактори ризику розвитку порушень ритму серця у вагітних: наявність порушень ритму серця до вагітності, серцевої недостатності і синдрому вегетативної дисфункції, а також збільшення індексу розміру лівого передсердя.

4. За даними проспективного спостереження, факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень (виникнення порушень системної гемодинаміки, розвитку або збільшення симптомів серцевої недостатності) у вагітних з порушеннями ритму серця з’явилися: наявність зміненої геометрії лівого шлуночка, його фракція вигнання менше, ніж 50 % і наявність стійких пароксизмів реципрокних надшлуночкових тахікардій.

5. Ефективність корекції порушень ритму серця при гестації за допомогою ізольованого застосування немедикаментозних заходів склала 13,0 %, метопрололу разом з немедикаментозними заходами – 74,0 %, етацизіну разом з немедикаментозними заходами – 78,1 %.

6. Встановлено фактори, що підвищують імовірність ефективного лікування порушень ритму серця у вагітних: для ізольованого застосування немедикаментозних заходів – наявність нормальної геометрії лівого шлуночка, відсутність пролапсу мітрального клапана, а також кількість поліморфних шлуночкових екстрасистол менше 1000 на добу; для застосування метопрололу – наявність ознак симпатичної гіперактивності, пролапсу мітрального клапана і тиреотоксикозу, кількість поліморфних шлуночкових екстрасистол менше 7000 на добу; для застосування етацизіну – відсутність гіперсимпатикотонії та наявність пароксизмів реципрокних надшлуночкових і шлуночкових тахікардій.

Публікації автора:

1. Вишнивецкий И.И. Эффективность и оптимизация различных режимов коррекции нарушений ритма сердца у беременных // Вісн. невідкл. відновн. мед. – 2005. – Т. 6, № 3. – С.412-416.

2. Вишнивецкий И.И. Прогнозирование кардиальных осложнений у беременных с нарушениями ритма сердца // Вісн. невідкл. відновн. мед. – 2005. – Т. 6, № 4. – С.608-611.

3. Вишнивецкий И.И. Распространенность, структура и характеристика нарушений ритма сердца у беременных // Мед.-соц. пробл. сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 15-20.

4. Вишнивецкий И.И. Особенности эхокардиографических, вегетативных и гуморальных параметров у беременных с нарушениями ритма сердца // Укр. мед. альманах. – 2005. – Т. 8, № 5. – С.48-51.

5. Дядык А.И., Багрий А.Э., Хоменко М.В., Самойлова О.В., Вишнивецкий И.И., Зборовский С.Р., Гейнц Н.Е. Использование метопролола в лечении суправентрикулярных нарушений ритма сердца при беременности // Укр. кардіол.журн. – 2004. – № 1. – С.101-105 (автор забезпечив фізикальне обстеження вагітних, проведення 24-годинного моніторування ЕКГ в динаміці, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків).

6. Дядык А.И., Багрий А.Э., Вишнивецкий И.И., Приколота О.А., Ракитская И.В. Тактика ведения больных с нарушением ритма при СН // Хроническая сердечная недостаточность в современной клинической практике. – Донецк: КП „Регион”, 2005. – С.212-225 (автор забезпечив аналіз літературних даних та оформлення розділу монографії).

7. Вишнивецкий И.И., Гнилицкая В.Б., Галаева Я.Ю., Иванова О.Г., Гейнц Н.Е. Прогнозирование и стратификация риска возникновения суправентрикулярных тахиаритмий при беременности // Матер. XV з’їзду терапевтів України. – 21-23 квітня, 2004 р. – С.32-33 (автор забезпечив обстеження вагітних, проведення 24-годинного моніторування ЕКГ, статистичний аналіз результатів, формулювання висновків).

8. Багрий А.Э., Зборовский С.Р., Онищенко А.В., Тюркян К.Р., Вишнивецкий И.И. Оценка степени выраженности ревматической митральной регургитации на ранних сроках беременности методом проксимальной конвергенции потока // Матер. XV з’їзду терапевтів України. – 21-23 квітня, 2004 р. – С.27 (автор забезпечив фізикальне обстеження вагітних, узагальнення даних, формулювання висновків, підготовку до друку).

9. Багрий А.Э., Вишнивецкий И.И., Приколота О.А. Лечение суправентрикулярных аритмий: что нового в рекомендациях АНА-ESC-2003: взгляд терапевта // Матер. наук.-практ. конф. «Акт. питання діагностики, лікування, профілактики серц.-суд. захворювань». – Донецьк, 2004. – С.62-73 (автор забезпечив узагальнення даних, підготовку до друку).

10. Вишнивецкий И.И. Эффективность и оптимизация лечения нарушений ритма сердца при гестации // Матер. наук.-практ конф. «Актуальні проблеми захворювань серцево-судинної системи». – Донецьк, 2005. – С.4.

11. Вишнивецкий И.И. Структура и характеристика нарушений ритма сердца у беременных // Матер. наук.-практ конф. «Актуальні проблеми захворювань серцево-судинної системи». – Донецьк, 2005. – С.46-50.