У роботі вирішена актуальна стоматологічна задача – підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет за рахунок використання інгібітору протеолізу - гордокса, місцевого електрофорезу препаратів кальцію і фтори дів натрію, ендогенного призначення препарата “Мільтріум”. Це дозволило 13 досягти стійкої клінічної ремісії генералізованого пародонтиту у 90,8% хворих на ІЗЦД. 1. Клініко-рентгенологічна картина генералізованого пародонтиту у хворих на ІЗЦД характеризується вираженим запальним процесом у м'яких тканинах пародонту, порівняно раннім утворенням пародонтальних кишень і виникненням рухливості зубів, нерівномірною прогресуючою резорбцією альвеолярного відростка щелеп. 2. При експериментальному стрептозотоциновому діабеті виявлене суттєве зниження вмісту кальцію, фосфору і кремнію в альвеолярному відростку. Ці показники складали: для кальцію – 48,49±0,15 (69,14±0,14 - у контролі), для фосфору – 31,09±0,145 (33,94±0,15 - у контролі), для кремнію – 1,25±0,035 (2,96±0,06 - у контролі), для калію – 0,39±0,02 (0,86±0,03 - у контролі). Вивчення розподілу мінеральних компонентів на різних рівнях альвеолярного відростка дозволило встановити виражений дефіцит мінеральних компонентів в ділянці 1/2 довжини кореня зуба. 3. При генетично спадковому діабеті процентний вміст кальцію в середньому складає 53,74±0,15, фосфору – 21,42±0,13, кремнію – 1,74±0,03, калію – 0,26±0,01, що достовірно нижче, ніж у контролі. 4. Посилення інтенсивності дистрофічно – запального процесу супроводжується підвищенням активності процесів протеолізу в альвеолярному відростку хворих. При початковому, I ступеню захворювання активність протеіназ у кістці складає 0,96±0,01, при II ступеню – 1,97±0,4, при III ступеню – 1,78±1,7 (мкмоль аргініну/год мг тканини). Встановлено чітку залежність активності протеолізу в кістковій тканині від характеру плину патологічного процесу в тканинах пародонту (1,67±0,2 7 мкмоль аргініну/год мг тканини при загостренні, 1,27±0,1 – при хронічному плині в порівнянні з 0,38±0,05 - у контролі, Р<0,001). 5. Виявлено високу протеолітичну активність у м'якому зубному нальоті у хворих на генералізований пародонтит, що визначає його деструктивний вплив на білкові структури тканин пародонту. 6. Вивчення клініко-рентгенологічних результатів лікування хворих на генералізований пародонтит з ІЗЦД, з застосуванням розробленої схеми, що включає призначення інгібітору протеолізу – гордокса, екзогенного призначення кальцію і фторидів, ендогенного застосування макро- і мікроелементів – препарату “Мільтріум”. Стійка клінічна ремісія спостерігалась у 90,8% хворих, що підтвердило її високу ефективність 7. З метою профілактики розвитку деструктивного процесу в альвеолярному відростку при початковому ступені генералізованого пародонтиту, особливо у осіб молодого віку, доцільним є застосування препаратів кальцію і фторидів у вигляді електрофорезу. |