Анотація до роботи:

Козловський Ю.К. Порушення і корекція реологічних властивостей крові в гострий період опікової хвороби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертація базується на результатах лікування 114 пацієнтів і присв’ячена питанням поліпшення результатів лікування оперованих важкообпечених хворих шляхом впливу на реологічні властивості крові.
В роботі встановлено, що у важкообпечених з традиційним лікуванням після ранньої некректомії з першої по третю добу післяопераційного періоду відзначалось зниження показників в’язкості крові на рівні судин великого діаметру і судин середнього діаметру та продовження зростання в’язкості крові на рівні судин мікроциркуляції. Гіперв’язкість на рівні судин мікроциркуляції корелювала з клітинними показниками: Дзета-потенціал еритроцитів і деформіруємість еритроцитів.

Додаткове використання апротиніну в інтенсивній терапії післяопераційного періоду важкообпечених для покращення в’язкості крові на відрізках мікроциркуляції достовірно ефективне лише в 1-шу добу післяопераційного періоду, за рахунок клітинних факторів мікрореології (достовірне покращення деформації і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів).

Додаткове застосування пентоксифіліну у важкообпечених в інтенсивній терапії післяопераційного періоду достовірно позитивно впливає на зниження в’язкості крові на рівні судин малого діаметру вже на 3-тю, 5-ту, 10 добу, за рахунок клітинних факторів мікрореології (достовірне покращення деформації і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів).

Застосування комбінації апротиніну в день операції і в першу добу післяопераційного періоду в дозі – 500 од/кг/добу та пентоксифіліну в наступні 9 діб післяопераційного періоду в дозі – 5 мг/кг/добу у важкообпечених хворих призводило до зниження в’язкості крові на рівні судин малого діаметру з першої по 10-ту добу

за рахунок клітинних факторів мікрореології. З клінічних показників достовірно зменшувалось відчуття болю на 3-тю добу післяопераційного періоду, відмічалось зниження частоти серцевих скорочень на 1-у, 2-у, 3-ю добу післяопераційного періоду; частота серцевих скорочень і температура тіла на 5–10-ту добу достовірно не відрізнялася від контролю. Тривалість стаціонарного лікування становила 26,1±2,1 діб, що достовірно менше ніж у хворих з традиційним лікуванням.

Дисертаційна робота містить новий напрямок розв’язання наукової проблеми інтенсивної терапії важкообпечених хворих в периопераційний період. Визначено роль цілеспрямованої фармакокорекції гемореологічних порушень в комплексі інтенсивної терапії. Розроблені, в залежності від мікрореологічних змін і перебігу післяопераційного періоду патогенетично обгрунтовані програми інтенсивної терапії, що дозволило поліпшити результати лікування хворих з важкими опіками.

1. У важкообпечених при застосуванні ранньої некректомії виявлено порушення реологічних властивостей крові. В перші три доби післяопераційного періоду в’язкість крові зростає на рівні судин малого діаметру (на 3-ю добу в 2,3 рази) і знижується до контролю на рівні судин великого діаметру на 2-гу добу, на рівні судин середнього діаметру на 3-ю добу.

2. Зростання в’язкості крові на рівні судин малого діаметру в післяопераційний період при важкій термічній травмі відбувається за рахунок клітинних факторів мікрогемореології. Встановлено зниження дзета-потенціалу еритроцитів на 63,8 % і погіршення деформації еритроцитів на 29,1 % в 3-ю добу післяопераційного періоду.

3. Застосування апротиніну в дозі 500 од/кг/добу в день операції і в наступні 10 днів післяопераційного періоду у важкообпечених хворих достовірно позитивно впливає на зниження в’язкості крові на рівні судин малого діаметру лише в першу добу на 15,9 % за рахунок клітинних факторів мікрогемореології (покращення деформації на 9,8 % і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів на 17,6 %) в порівнянні з 2-ю групою, що в кінцевому результаті сприяло поліпшенню загальноклінічних показників в 1-шу добу післяопераційного періоду: зниження ЧСС, ВАШ болю, ЧД, температури тіла. Тривалість стаціонарного лікування становила – 28,3±2,8 діб, що на 3,9 доби менше ніж в 2-й групі.

4. Використання пентоксифіліну в дозі 5 мг/кг/добу в день операції і в післяопераційний період у важкообпечених хворих достовірно позитивно впливає на зниження в’язкості крові на рівні судин малого діаметру на 24,1 % в третю, на 26,4 % в п’яту добу за рахунок клітинних факторів мікрогемореології (покращення деформації на 12,1 % в третю, на 12,2 % в п’яту добу і збільшення дзета-потенціалу еритроцитів на 23,9 % в третю, на 22 % в п’яту добу) в порівнянні з 2-ю групою У хворих при застосуванні пентоксифіліну відмічено, що ЧСС і температура тіла вже на 5-ту добу післяопераційного періоду достовірно не відрізняється від контролю; тривалість стаціонарного лікування – 27,6±2,9 діб, що на 4,6 днів менше ніж в 2-й групі.

5. Поєднане використання апротиніну в перші дві доби периопераційного періоду в дозі – 500 од/кг/добу з пентоксифіліном з 2-ї до 10-ї доби післяопераційного періоду в дозі – 5 мг/кг/добу, у важкообпечених хворих забезпечує патогенетичний вплив на покращення в’язкості крові в середньому на 19,6 % в ділянці судин малого діаметру через клітинні фактори мікрореології (дзета-потенціал еритроцитів і деформіруємість еритроцитів).

6. Поєднане застосування апротиніну та пентоксифіліну сприяє покращенню перебігу післяопераційного періоду (зменшувалось відчуття болю в 3-ю добу на 42 % і частота серцевих скорочень з 1-ї до 3-ї доби на 9 %) та достовірному скороченню терміну стаціонарного лікування на 6,1 доби.

Практичні рекомендації.

1. У важкообпечених хворих в комплексі консервативного і оперативного лікування слід виявляти і корегувати порушення реологічних властивостей крові.

2. Для дослідження в’язкості крові на малих швидкостях зрушення необхідно застосовувати низькоградієнтний ротаційний віскозиметр.

3. Для виявлення ролі клітинного фактора в генезі порушень мікроциркуляції потрібно досліджувати дзета-потенціал та деформіруємість еритроцитів.

4. Ефективною комбінацією препаратів для покращення реологічних властивостей крові, шляхом захисту еритроцитних мембран, у важкообпечених хворих під час операції і в післяопераційний період слід вважати поєднання апротиніну (в день операції і в першу добу післяопераційного періоду в дозі – 500 од/кг/добу) з пентоксифіліном в наступні 9 діб післяопераційного періоду в дозі – 5 мг/кг/добу, що рекомендовано нашим дослідженням до застосування.

Публікації автора:

1. Мищук И.И., Козловский Ю.К., Тереховский А.И., Казаков М.Ю., Нагайчук В.И. Диэлектрическая проницаемость крови и плазмы при ожоговом шоке в эксперименте // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. – № 1-д, С. 198-200. (Здобувачем особисто проведено пошук, підбір та аналіз наукової літератури, статистично опрацьовані показники і оформлено статтю).

2. І.І. Міщук, Ю.К. Козловський, Г.В. Бевз, М.Л. Гомон,
   А.Б. Оссовська, Д.В. Дмитрієв. Сучасні вимоги до інфузійної терапії опікового шоку // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. – 2004. – № 2-д. – С. 355-356. (Здобувачем особисто проведено пошук, підбір та аналіз наукової літератури, статистично опрацьовані показники і оформлено статтю).

3. Козловський Ю.К. Вплив ранньої некректомії на мікрореологічні властивості крові у хворих з важкими опіками // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. – 2005. – № 3-д. – С. 30-33.

4. Козловський Ю.К. Корекція мікрореологічних властивостей крові апротиніном в периопераційний період у важко обпечених // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – № 1-д. – С. 86-87.

5. Козловський Ю.К. Застосування пентоксифіліну у важкообпечених в периопераційний період // Biomedical and biosocial anthropology. – 2007. – № 8. – С. 68-70.

6. Трещинський А.І., Міщук І.І., Козловський Ю.К. Низькоградієнтний ротаційний віскозиметр. Деклараційний патент на винахід. Україна № 53163 А від 15.01.2003.

7. І.І. Міщук, М.П. Москалюк, І.Г.Слєпова, М.Л. Гомон, Ю.К. Козловський. Екстракорпоральне очищення крові у відділені анестезіології та інтенсивної терапії. Деякі нові напрямки лікування хворих в хірургії // Клінічна хірургія. – 2003. – № 4-5. – С. 94-95.

8. М.Л. Гомон, І.І. Міщук, А.И Тереховский, Ю.К. Козловський,
   О.В. Куцик, М.О. Білаш, М.О. Данилов, І.О. Каспришен. Використання гіпертонічного розчину натрію хлориду для корекції волемії при спінальній анестезії // Біль. Знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – № 1-д. –
   С. 135-136.

9. І.І. Міщук, В.И.Нагайчук, Ю.К. Козловський, М.Л. Гомон, Г.В. Бевз, М.О. Білаш. Профілактика хірургічних ускладнень з ураженням органів травної системи у потерпілих з тяжкими опіками // Клінічна хірургія. – 2007. – № 2-3. – С. 134.