1. За конструктивними та балістичними особливостями 9 мм патрони “Luger” штатного, експансивного і реактивного видів суттєво відрізнялись між собою. Зокрема, кулі реактивного виду мали підвищену пробивну здатністю, проявом чого були наскрізні ушкодження листа сталі товщиною 4 мм при пострілах з відстані 25 м. За значенням кінцевої маси та довжини, кулі реактивного виду достовірно відрізнялись від штатних і експансивних при проходженні через м’які тканини стегна, стегнової кістки та стальних листів товщиною 4 мм, тоді як, кулі експансивного виду достовірно перевершували кулі штатного і реактивного видів за розмірами зони сплощення. 2. Відстань самостійного поширення частинок пострілу по направленню польоту рективної кулі складала від 0 до 220 см із зоною максимального відкладання на 80 см, значно перебільшуючи за цими показниками штатну і експансивну кулі. За складом продуктів пострілу реактивні набої відрізнялись наявністю дрібних шлакоподібних продуктів повного згоряння зерен бездимного пороху у обсязі 40-50% від усіх відкладень, та меншою кількістю і більшими розмірами (до 1,45х0,8х0,12 мм) напівзгорілих частинок пороху, а відстань розповсюдження краплин зброярського мастила при пострілах реактивними кулями складала 130 см проти 100-110 см при пострілах штатною і експансивною кулями. 3. Зональність відкладань кіптяви та її складу при пострілах впритул і з близької відстані 9 мм набоями “Luger” штатного, експансивного та реактивного видів не мала суттєвих відмінностей. Тоді як, мінімальні прояви механічної дії порохових газів коливались для штаних і експансивних набоїв в діапазоні 220-240 см, а для реактивних набоїв - 300-330 см. Максимальними відстанями виявлення напівзгорілих порошинок для штатних і експансивних набоїв були: на тканині 140 см, на фотопапері 150 см, а для реактивних набоїв - на тканині 180 см, на фотопапері 245 см. На цих відстанях виявлялися тільки відкладання напівзгорілих частинок пороху великих розмірів - 1,45x0,80x0,12 мм. 4. Розміри та форма пошкоджень тканин одягу заподіяних штатними, експансивними та реактивними кулями з неблизької дистанції достовірно не відрізнялись між собою. За результатами мікрохімічних реакцій для виявлення металів серед додаткових факторів пострілу по краях цих пошкодень, як і на препаратах шкіри, при пострілах штатною кулею виявлялась мідь, при пострілах експансивною кулею - мідь та свинець, а при пострілах реактивною кулею виявлялось залізо. 5. Розміри дефекту шкіри при пострілах впритул набоями реактивного (від 2,80х2,55 см до 4,30х2,65 см) та експансивного (від 2,25х2,0 см до 2,50х2,35 см) видів були значно більшими у порівнянні з дефктами, що були заподіяні при пострілах штатними набоями (0,8х0,8 см). Форма вхідних ран при пострілах штатнимими набоями була переважно округлою, при пострілах набоями експансивного виду - ромбоподібною, а при пострілах набоями реактивного виду - овальною. Відмінною особливістю ушкоджень шкіри при пострілах впритул для набоїв реактивного виду була відсутність навколо вхідної рани пояска зсаднення (обтирання), штам-відбитка дульного зрізу та відкладання продуктів пострілу (кіптяви, напівзгорілих порошинок тощо). 6. При пострілах штатними набоями з усіх відстаней близької дистанції вихідні рани були щілиноподібними, без дефекту шкіри та відкладань продуктів пострілу; при застосуванні експансивних набоїв вихідні рани мали переважно овальну форму з дефектом шкіри, без відкладань продуктів пострілу; при пострілах набоями реактивного виду рани були овальної форми з дефектом шкіри та відкладанням поодиноких часточок кіптяви і напівзгорілих порошинок. 7. Дослідження особливостей вогнепальних переломів діафізів стегнових кісток заподіяних набоями штатного, експансивного і реактивного видів виявило, що найбільша кількість вільних кісткових уламків, радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів, загальна площа перелому, сумарна довжина всіх тріщин, площа дефекту кістки на вході та на виході, спостерігались при застосуванні набоїв експансивного типу, а найменші значення вказаних показників мали місце при застосуванні набоїв реактивного типу. |