Анотація до роботи:

Шишкін В.В. Порівняльна оцінка діагностичної та прогностичної значущості маркерів атеросклерозу у хворих ішемічною хворобою серця. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 — кардіологія. — Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. Н.Д. Стражеска» АМН України, Київ, 2007.

У дисертації на основі дослідження ліпідного й ліпопротеїнового спектрів плазми крові, СССК за допомогою ЛКС, коронароангіографії та клінічного спостереження визначено значимість окремих показників ліпідів і ліпопротеїнів, їх сумарної бальної оцінки в діагностиці атерогенних ДЛП, а також прогностична значимість оцінки СССК у хворих на ІХС.

Встановлено, що величина кореляційного зв’язку ступеня коронарного стенозу з сумарною бальною оцінкою ліпідного і ліпопротеїнового спектрів плазми крові (r = 0,79) перевищує таку з окремими ліпідологічними показниками.

На підставі проспективного аналізу випадків Q-ІМ встановлено, що збільшення часткового внеску у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 71 до 150 нм і більше у СССК передує розвитку ІМ у 86% хворих. При цьому чутливість тесту склала 85,7%, специфічність — 92,7%. Отримані результати дозволяють використовувати сумарну бальну оцінку ліпідного й ліпопротеїнового спектрів плазми крові в діагностиці атерогенних ДЛП, а ЛКС сироватки крові як додатковий метод при оцінці ризику розвитку гострих коронарних подій у хворих на ІХС.

В дисертації представлено узагальнення й нове розв’язання наукової задачі, що стосується підвищення ефективності діагностики атерогенних дисліпопротеїнемій на підставі сумарної бальної оцінки показників ліпідного й ліпопротеїнового спектрів плазми крові й ефективні критерії визначення ризику гострих коронарних подій у хворих на ішемічну хворобу серця на підставі дослідження субфракційного складу сироватки крові за допомогою лазерної кореляційної спектроскопії.

1. У хворих на ішемічну хворобу серця значимість показників ліпідного й ліпопротеїнового спектра плазми крові в діагностиці атерогенних дисліпопротеїнемій відповідно до результатів аналізу їхнього кореляційного зв'язку з вираженістю коронарного стенозу зростає в наступній послідовності: тригліцериди (r=0,20; p<0,05), ліпопротеїни дуже низької густини (r=0,28; p<0,05), загальний холестерин (r=0,38; p<0,05), ліпопротеїни високої густини (r=-0,46; p<0,05), холестерин ліпопротеїнів низької густини (r=0,49; p<0,05), холестерин ліпопротеїнів високої густини (r=-0,49; p<0,05), коефіцієнт атерогенності (r=0,55; p<0,05), апобілок B (r=0,59; p<0,02), апобілок A-I (r=-0,60; p<0,02), апобілок B/апобілок A-I (r=0,68; p<0,01).

2. Інформативність діагностики атерогенних дисліпопротеїнемій, на підставі сумарної бальної оцінки показників ліпідного й ліпопротеїнового спектрів, у тому числі тригліцеридів, загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низкої густини, холестерину ліпопротеїнів високої густини, коефіцієнту атерогенності, апобілку B, апобілку A-I і співвідношення апобілок B/апобілок A-I, відповідно до результатів кореляційного аналізу зв'язку з рівнем коронарного стенозу (r=0,79; p<0,01) перевищує ефективність монотестового підходу.

3. Установлено асоціативний зв'язок підвищення концентрації C-реактивного білка в субклінічному інтервалі, а також збільшення часткового внеску у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом 71 – 150 нм і більше в субфракційному складі сироватки крові у хворих на ішемічну хворобу серця з рівнем коронарного стенозу до 70 %. Виражене ураження коронарного русла (більше 70 %) супроводжується збільшенням часткового внеску у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 11 до 30 нм і не асоціюється зі збільшенням концентрації C-реактивного білка.

4. На підставі ретроспективної оцінки вихідного рівня C-реактивного білка в субклінічному інтервалі у хворих з Q-інфарктом міокарда протягом 20 місяців спостереження встановлено, що істотне підвищення його рівня (> 3,00 мг/л) мало місце у 50 % пацієнтів. На підставі проспективного аналізу випадків Q-інфаркту міокарда встановлено, що збільшення концентрації C-реактивного білка (> 3,00 мг/л) передує розвитку інфаркту у 55 % хворих. При цьому чутливість тесту склала 54,5%, специфічність — 87,4%.

5. На підставі ретроспективної оцінки субфракційного складу сироватки крові за допомогою лазерної кореляційної спектроскопії у хворих з Q-інфарктом міокарда протягом 20 місяців спостереження встановлено, що у 80 % пацієнтів мало місце збільшення часткового внеску у світлорозсіювання часток з гідродинамічним радіусом від 71 до 150 нм і більше. На підставі проспективного аналізу випадків Q-інфаркту міокарда встановлено, що зазначений зсув у субфракційному складі сироватки крові передує розвитку інфаркту у 86 % хворих. При цьому чутливість тесту склала 85,7%, специфічність — 92,7%.

6. Установлено, що у хворих зі стабільним перебігом ішемічної хвороби серця у субфракційному складі сироватки крові переважає частка світлорозсіювальних часток з гідродинамічним радіусом 11 - 30 нм. У хворих з нестабільним перебігом і підвищеним ризиком розвитку гострих коронарних подій у ЛК-спектрі переважають частки з гідродинамічним радіусом від 71 до 150 нм і більше. Аналіз результатів проспективної оцінки ризику розвитку Q-інфаркту міокарда показав переважаючу прогностичну значимість визначення субфракційного складу сироватки крові у порівнянні з визначенням C-реактивного білка, що дозволяє рекомендувати використання методу лазерної кореляційної спектроскопії як додаткового методу оцінки ризику гострих коронарних подій у хворих на ішемічну хворобу серця.

Публікації автора:

1. Шишкин В.В. Сравнительная оценка значимости показателей липидного обмена в диагностике ишемической болезни сердца // Укр. кардіол. журн. – 2005. – № 3. – С. 55-57.

2. Поляков А.Е., Шишкин В.В. С-реактивный белок как прогностический фактор у больных ишемической болезнью сердца // Укр. кардіол. журн. – 2006. – № 1.- С.64-66. Здобувачем самостійно проведено аналіз літератури за темою статті, обслідувані хворі, сформульовано висновки, статтю підготовлено до публікації.

3. Поляков А.Е., Носкин Л.А. Шишкин В.В. Полисистемный подход в оценке нестабильности атеросклеротическго процесса // Вісн. морської медицини. – 2005. – № 4. – С.9-12. Здобувачем самостійно проведено аналіз літератури, обслідувані хворі, сформульовано висновки, статтю підготовлено до публікації.

4. Патент України на корисну модель № 20561 A61B 10/00 Спосіб діагностики високого ризику розвитку гострих коронарних подій у хворих на ішемічну хворобу серця / Поляков А.Є. Носкін Л.О., Шишикін В.В. // Бюл. П.В. № 1 – 2007. Здобувачем самостійно проведено патентний пошук, обслідувані хворі, сформульовано формулу, заявку підготовлено до подачі.

5. Шишкин В.В. Монотестовый и политестовый подходы в диагностике атерогенных дислипопротеидемий // Болезни цивилизации и медицинская практика: Тез. докл. южноукраинской науч.-практ. конф. (Одесса, 11 апреля 2007 г.). – О., 2007. – С.25.

6. Поляков А.Є., Шишкін В.В. Ліпопротеїди та С-реактивний білок у хворих на ішемічну хворобу серця // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених (22 листопада 2005 р.). – Х., 2005. – С.73-74. Здобувачем самостійно обслідувані хворі, сформульовано висновок, тези підготовлено до публікації.

7. Шишкін В.В. С-реактивний білок і ліпопротеїди плазми крові у пацієнтів з ішемічною хворобою серця // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених (Харків, 17-18 січня 2006 р.). – Х., 2006. – С. 76-77.

8. Шишкин В.В. Результаты изучения сывороточного гомеостаза посредством лазерной корреляционной спектроскопии у больных со стабильным и нестабильным течением стенокардии // Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині: Мат. конф. (листопад, 2005 р. м. Одеса). – О.: Астропринт, 2005. – С.28-29.