Анотація до роботи:

Паскевич Г.А. Імуногенетична характеристика кросів яєчних курей вітчизняної та зарубіжної селекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення і селекція тварин. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2002.

Досліджена генетична структура вихідних ліній, батьківських форм і фінальних гібридів трьох вітчизняних та двох зарубіжних кросів яєчних курей, які поширені в господарствах України, з використанням двох класів генетичних маркерів. Встановлено, що лінії, в основному, достатньо консолідовані і кожна має свій імуногенетичний статус за набором і частотою маркерних ознак та рівнем гетерозиготності. Показано, що еритроцитарні антигени А₁₂, Х ₁₄ та Х ₆₂, що можуть бути маркерами ліній. Між кросами курей німецької та чешської селекції виявлено суттєву генетичну подібність, що свідчить про їх спільне походження. В ході гібридизації відбувається підвищення рівня гетерозиготності до 14,25-30,63%, що знаходиться на рівні більш гетерозиготної вихідної лінії, або значно його перевищує. Чотирьохлінійний крос "Ломанн браун" фактично є дволінійним, оскільки дві лінії батьківської форми (А і В) та дві лінії материнської форми (С і D) майже не відрізняються між собою за імуногенетичною характеристикою. Обґрунтована доцільність використання в птахогосподарствах України кросів яєчних курей вітчизняної селекції. З метою контролю за розвитком селекційного процесу та розробки пропозицій щодо раціонального використання птиці рекомендовано скласти імуногенетичну характеристику кожній селекціонованій лінії чи популяції.

1. Імуногенетична характеристика курей різноманітних ліній та кросів за поліморфними локусами білка яєць та групами крові дає змогу вивчити їх походження, генетичну подібність та обєктивно вибрати найбільш перспективну птицю для розведення в птахопідприємствах України.

2. За набором і частотою маркерних ознак та рівнем гетерозиготності складено імуногенетичну характеристику курей 18 ліній та гібридів, які є основою двох кросів зарубіжної та трьох – вітчизняної селекції. Виявлено, що лінії та гібриди вітчизняної селекції в значно більшій мірі відрізняються між собою, ніж зарубіжної.

3. Між кросами курей німецької (Ломанн браун) та чеської (Домінант бурий D-102) селекції виявлено суттєву генетичну подібність, що свідчить про їх спільне походження. Крім того, частота алелів за локусами G₃ і G₂ у цих кросів є нехарактерною для яєчних курей.

4. Чотирьохлінійний крос німецької селекції “Ломанн браун” за імуногенетичною характеристикою є дволінійним, оскільки між собою не відрізняються дві лінії материнської форми (С і D) та дві батьківської (А і В).

5. Кури порід білий та червоний род-айленд мають більш високу гетерозиготність (10,71-16,75%), ніж білий леггорн (5,83-7,29). Це свідчить про більш гетерогенну основу род-айлендів та можливість посилення селекційного тиску при роботі з ними. У гібридів, одержаних при схрещуванні ліній, спостерігається закономірне підвищення рівня гетерозиготності до 14,25-30,63.

6. Виявлено порушення генетичної рівноваги за поліморфними локусами G₃ і G₂ у курей породи білий род-айленд, а саме в лініях 68 кросу “Борки колор”, D - кросу “Ломанн браун” та М- кросу “Домінант бурий D-102”, що необхідно врахувати при проведенні селекційної роботи з ними.

7. Походження та породну приналежність курей доцільно визначати за біохімічним поліморфізмом білка яєць, а їх раціональне використання для створення гібридів – за показниками генетичних відстаней між ними, які розраховуються на основі частоти прояву еритроцитарних антигенів груп крові.

8. Виявлено, що еритроцитарні антигени А₁₂, Х₁₄ і Х₆₂ можуть бути маркерами ліній курей.

Практичні пропозиції

1. Птахопідприємствам України, які розводять курей зарубіжних кросів “Ломанн браун” та “Домінант бурий D-102” доцільно перейти на використання вітчизняних кросів “Борки-117”, “Борки колор”, “Слобідський-3”, оскільки вони краще адаптовані до умов утримання в птахо- підприємствах України і не поступаються їм на несучістю.

2. З метою контролю за розвитком селекційного процесу та розробки пропозиції щодо їх раціонального використання необхідно скласти імуногенетичну характеристику кожній селекціонованій популяції чи лінії курей.

Публікації автора:

1. Подстрєшний О.П., Паскевич Г.А. Імуногенетична характеристика ліній різних кросів яєчних курей // Сільський господар1998.- .№ 5. - С.8.

2. Паскевич Г.А. Порівняльна характеристика деяких вітчизняних і зарубіжних кросів з використанням імуногенетичний маркерів // Сільський господар 1999.- №5-6.-С.55-56.

3. Паскевич Г. А., Сахацький М. І., Подстрєшний О. П. Аналіз генеалогії кросів яєчних курей з використанням імуногенетичних маркерів. // Збірн. наук. праць. – Аграрний вісник Причорномор’я. – Міжнародна науково-виробнича конференція // Наукове забезпечення агропромислового виробництва. – Одеса. – 1999. – C. 98-102.

4. Сахацький М. І., Подстрєшний О. П., Паскевич Г. Е. Генетична структура кросів яєч-них курей // Міжвідомчий тематичний науковий збірник // Птахівництво 1999. – випуск 48. – C. 3-9.

5. Подстрєшний О. П., Сахацький М. І., Паскевич Г. А. Вивчення генетичної консолі-дації ліній яєчних курей. // Вісник аграрної науки. 1999. - №4. – C. 47-50.

6. Подстрєшний О. П., Сахацький М. І.. Паскевич Г. А. Господарчо-корисні ознаки та генетична структура кросів яєчних курей. // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С. З. Гжицького. 2000– том 2 (№2). – частина 3. –. – C. 120-123.

7. Сахацький М.І., Подстрєшний О.П., Паскевич Г.А. Генетичні маркери при вивченні вітчизняних і зарубіжних кросів яєчних курей. // Молекулярно-генетические маркеры животных. Тезисы докладов третьей международной конференции . -Киев.-1999.-С.115-116.