Анотація до роботи:

Когут Л.Ф. Лексико-семантичні групи прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у сучасній німецькій мові (системно-квантитативні аспекти) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. – Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню лексико-семантичних груп (далі – ЛСГ) прикметників зі значеннями «сміливий» та «боязливий» у синхронії німецької мови через синтагматичні зв’язки, парадигматичні відношення та епідигматичні характеристики їхніх складників на матеріалі трьох груп джерел: словників, текстів та мовних реакцій інформантів із застосуванням різнотипних описових, квантитативних (статистичних і апроксимативних) та експериментальних методик. Визначено склад ЛСГ, встановлено силу парадигматичного зв'язку між компонентами значень (сем) у складі семеми та семантичної системи / структури слова; проаналізовано сполучуваність прикметників за її типами (тобто лексичною, семантичною та синтаксичною); визначено синтагматичні відносини основних компонентів; досліджено внутрішньоструктурні епідигматичні відношення у знаковій структурі між значеннями того ж самого полісемічного слова через семи та комплекси сем. За допомогою психометричних методів визначено семантичну відстань між словами; встановлено міру впливу на мову різних чинників: територіального, фахового та гендерного, що, в цілому, дало змогу сформувати семантичну систему слів ЛСГ у вигляді словникових статей.

Системний підхід при вивченні мови дає можливість простежити за мовними факторами, які зумовлюють формування лексико-семантичних груп. Дослідження, які вивчають утворення цих груп, мають велике значення для усвідомлення становлення всієї лексичної системності. На основі вивченого матеріалу отримано такі практичні результати та загальнотеоретичні висновки:

1. Досліджувані антонімічні групи прикметників становлять ієрархічно організовану систему, яка складається з множини структурно взаємопов'язаних груп та підгруп. За допомогою формалізованої методики виявлено склад ЛСГ прикметників із значеннями «сміливий» та «боязливий», тобто ядро, основний склад та периферію.

2. Синтагматичні зв'язки досліджених прикметників відрізняються стандартними зв'язками як на рівні окремого слова, так і на рівні семантичної групи слів, про що свідчать статистично значимі величини та сполучення прикметників із синтагматичними партнерами класів іменників.

Виявлено найбільш частотні класи іменників та їх сполучення з прикметниками ЛСГ: 1) людина (стать, професія) - 640 прикладів спільного слововживання; 2) абстракції життя - 326 прикладів; 3) емоційний стан - 174; 4) голос, звуки, погляд - 145; 5) частини тіла -129 спільних слововживань.

3. Сильні парадигматичні зв’язки існують між прикметниками групи зі значенням «сміливий» у 56 парах, а слабкі – у 254 парах. У групі прикметників зі значенням «боязливий» сильні зв’язки у 16 пар, а слабкі – у 58 пар. Співвідношення сильних і слабких зв’язків у кожній із груп практично однакове (1:4). Компоненти ядра мають сильну, компоненти основного складу – середню, а периферії – незначну парадигматичну вагу. Помітною є тенденція до «мігрування» компонентів нижчого рівня до рівня вищого: з периферії до основного складу, з основного складу – до ядра.

4. На позицію смислового центру впливають стать, фах, територія. Ступінь впливу цих чинників на смислову структуру слова, у нашому випадку, є різним: найсильнішим виявився гендерний вплив, наступним є фаховий, а останню позицію займає територіальний чинник впливу

5. Критерієм визначення ієрархічних відношень між значеннями слова може бути «ієрархічний індекс», що уможливлює об’єктивне порівняння отриманих даних із теоретично очікуваними для встановлення міри їх збігу чи відхилення. Статус головного значення в більшості випадків не змінюється. Як правило, розбіжність рангів стосується другорядних (менш частотних) і периферійних значень. Кількість сполучень прикметників групи feige з високою частотою у два рази менша, ніж групи mutig.

6. Результати психолінгвістичного експерименту показали незначну розбіжність зі даними словників, що підтверджує наше припущення про вплив наведених чинників на семантичну структуру значення. Прикметники ядра, за даними психолінгвістичного експерименту, мають сильніші парадигматичні зв’язки як з домінантою, так і з іншими прикметниками групи. Проте сила парадигматичного зв’язку між деякими прикметниками периферії (brav, charakterfest, forsch, herzhaft, kmpferisch, kriegerisch, mnnlich, mutbeseelt, mutvoll, risikofreudig, schneidig, streitbar, tollkhn, tchtig, unbezwingbar, vermessen, wacker; hasenhaft, hasig, pulverscheu, scheu, schwachherzig, unmnnlich, weibisch, willenschwach) та значною частиною прикметників відповідних груп, дорівнює нулю. Це дає підстави припустити подальший відхід їх до складу далекої периферії.

7. Асоціативна методика дає змогу виявити (не)відповідність того чи іншого значення прикметника за словниковими тлумаченнями, даними проаналізованих нами текстів та даними психолінгвістичного експерименту, розкриваючи в такий спосіб їхні епідигматичні характеристики. Доведено, що найбільша відповідність словникових статей прикметників ЛСГ порівняно із словниковими статтями кожного окремо взятого, наявне в DUDEN, а найменше відповідності – зі словниковими статтями WAHRIG.

8. Загалом порівняння семантичної структури прикметника за об’єднаними лексикографічними джерелами з даними психолінгвістичного експерименту свідчить про їх незначну розбіжність (у середньому 10%), яка полягає в ієрархії значень. Це стосується значною мірою прикметників, які належать до периферії ЛСГ.

9. Дослідження, проведене на трьох групах джерел, дозволило доповнити семантичні ряди ЛСГ на 9,2% нових значень, не зафіксованих раніше в словникових статтях, та сформувати семантичну систему слова у вигляді шпальти тлумачного словника.

10. Подекуди має місце фіксація нових значень (семем) та їхніх сем. Розгортання значення стосується не всіх прикметників, а лише домінант mutig – 35%, feige – 28%; ядра: khn – 8%, tapfer – 11%, ngstlich – 24%, furchtsam – 4%, основного складу: entschlossen – 3%, mnnlich – 3% і периферії: aufrecht – 10%, brav – 13%. Подібні відхилення дають підстави припустити, що в сучасній німецькій мові відбувається певний розвиток семантичної структури аналізованих слів, який згодом знайде своє лексикографічне вираження.

Публікації автора:

1. Когут Л.Ф. Виділення основного значення слова та гендерний аспект // Науковий журнал «STUDIA GERMANICA ET ROMANICA» : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. – Том 3. – № 2 (8). – ДНУ. – Донецьк, 2006. – С. 19–27.

2. Когут Л.Ф. Виділення основного значення слова та фаховий аспект // Сучасні дослідження з іноземної філології : збірник наукових праць. – Випуск 4. – УНУ. – Ужгород, 2006. – С. 264–269.

3. Когут Л.Ф. Смислова структура слова та територіальний аспект // Мова і культура (науковий журнал). – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2007. – Вип. – Т. 1 (89). – К., 2007. – С. 205–209.

4. Когут Л.Ф. Семантична структура слова як відображення епідигматико-дериваційного процесу // Мовознавчий вісник : збірник наукових праць. – Випуск 7. – ЧНУ. – Черкаси, 2008. – С. 105–112.

5. Когут Л.Ф. Антонімічна пара «mutig – feige» та їх лексико–семантична група в сучасній німецькій мові. – К. : 1995. – 22 с. – деп. в ДНТБ України 11.10.1995. – № 2.

6. Когут Л.Ф. Дослідження парадигматичних відносин в лексиці за допомогою статистичних методів // Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. ІФДТУНГ– Ч.1. – Івано–Франківськ : Факел, 1996.– С. 38–39.

7. Когут Л.Ф. Системність мови // Матеріали V Міжн. наук. конф. «Семантика мови і тексту» (30 вересня – 2 жовтня 1996). – ПрикарпатДУ ім.Стефаника. – Ч. 2. – Івано–Франківськ : Плай, 1996. – С. 100–102.

8. Когут Л.Ф. Мова як система та структурна одиниця // Зб. наук. праць за матеріалами наук. конф. ІФДТУНГ– Івано–Франківськ : Факел, 1997. – С. 17–20.

9. Когут Л.Ф. Лексичне значення слова та його структура // Зб. наук. праць за матеріалами наук.-техн. конф. проф.-виклад. складу ІФДТУНГ. – Ч.1. – Івано–Франківськ : Факел, 1997. – С. 29–30.

10. Когут Л.Ф. Інвентаризація лексико–семантичної групи прикметників із значеннями «mutig», «feige» в сучасній німецькій мові // Науковий вісник ЧНУ : Германська філологія. – № 41. – Чернівці : Рута, 1998. – С. 50–57.

11. Когут Л.Ф. Щодо проблеми семантики та сполучуваності прикметників // Науковий вісник ЧНУ : Германська філологія. – № 41. – Чернівці : Рута, 1998. – С. 57–61.

12. Когут Л.Ф. Вимірювання семантичної відстані між словами за допомогою психометричних методів // Зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук. конф. «Семантика мови і тексту». – Івано–Франківськ : Плай, 2003. – С. 232–235.

13. Когут Л.Ф. Семантичні асоціації як метод вивчення лексичної семантики // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. – Івано–Франківськ : Факел, 2005. – С. 95-97.

14. Когут Л.Ф. Вплив фаху на виділення основного значення слова. // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. – Івано–Франківськ : Факел, 2006. – С. 100–103.

15. Когут Л.Ф. Проблема розмежування значень та визначення їх ієрархії // Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін // Матеріали науково-методичної конференції ІФНТУНГ. – Івано–Франківськ : Факел, 2007. – С. 41–42.