У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обгрунтуванні впливу політичних партій на розвиток стратегічних орієнтирів державної політики в умовах парламентсько-президентської форми правління і має важливе значення для розвитку науки державного управління. Державна незалежність України відкрила перед українським народом можливість повноцінного політичного розвитку, головним показником якого є подальша демократизація та становлення громадянського суспільства, що нерозривно пов’язане з функціонуванням політичних партій. Здійснення політичної реформи, що має привести до утвердження парламентсько-президентської форми правління, істотно підвищує роль політичних партій в системі влади загалом та управління зокрема. Проведене дослідження підтверджує, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута. Показано, що наукова позиція автора в основному себе виправдала. Одержані в процесі дослідження результати дають підстави зробити такі обгрунтовані висновки й запропонувати певні рекомендації. 1. Усебічний аналіз наукових джерел, присвячених висвітленню діяльності, визначенню статусу і функцій політичних партій у контексті формування та реалізації державної політики показав, що на сьогодні політичні партії усе ще розглядаються як засоби боротьби за владу, та й то переважно в її законодавчому органі, тоді як виконавча влада та органи місцевого самоврядування поки що не аналізуються під кутом зору впливу партій на їх формування та діяльність. Рівень наукової розробки теми є недостатнім та не відповідає сучасному стану розвитку науки державного управління. З переходом на пропорційну систему виборів до парламенту та органів місцевого самоврядування, проведенням політичної реформи роль партій істотно зростає. По суті, вони стають головними суб’єктами як розробки стратегічних напрямів державної політики, так і її реалізації через органи вже й виконавчої, а не лише законодавчої влади. Оскільки раніше тема дисертації не досліджувалася, хоча окремі її аспекти відображені в науковій літературі виходячи з позицій як теоретичних засад, так і практики державного управління, видається доцільним комплексний аналіз ролі партійного чинника при формуванні та реалізації державної політики в Україні. 2. Обгрунтовано на основі даних аналізу природи суспільства перехідного типу, що в політологічному дискурсі на сучасному етапі суспільного розвитку домінує уявлення про партію як інструмент боротьби за владу, а не інкорпорації її в систему влади, коли партія набуває нової якості – правлячої, що справляє керівний вплив на суспільство своїми ідейними переконаннями, програмними принципами та ціннісними імперативами. 3. З’ясовано, що розвинена партійна система, конкуренція за контроль над законодавчими й виконавчими органами влади властива майже всім сучасним політичним системам. Сучасне розуміння функцій політичної партії передбачає її участь у виборах, що сприяє структуруванню суспільних інтересів та їх представництву в органах державної влади різних рівнів, надає послідовності й наступності державній політиці. 4. Доведено, що сьогодні суттєвим недоліком вітчизняної партійно-політичної системи є гіпертрофована багатопартійність, коли значна частина партій функціонує як своєрідні бізнес-проекти, створені із залученням бюрократичного апарату для розв’язання корпоративних проблем, лобіювання групових інтересів, а не для розробки й упровадження стратегічних концепцій розвитку держави й суспільства. Щоб уникнути квазіпартійності, необхідно внести зміни до чинного Закону України “Про політичні партії в Україні” в частині, що стосується умов та підстав їх реєстрації. Доцільно істотно збільшити кількість підписів, необхідних для реєстрації політичної партії. Це зумовлено тим, що будь-яка політична партія, прийшовши до влади, може реально впливати на формування політичної волі суспільства та державної політики, а тому відповідальність за дії такої партії має підвищуватися. 5. Сучасні партії виникають і успішно функціонують, як правило, в умовах парламентської форми правління, яка є найбільш сприятливим середовищем для участі партій у процесі формування державної політики. Адже зв’язок партійної та парламентської систем взаємозумовлений: посилення політичних партій справлятиме позитивний вплив на розвиток парламентаризму. 6. Лише становлення парламентських політичних партій, які б мали широку соціальну базу та виражали б суспільні інтереси всіх основних соціальних верств населення та регіонів України, володіли б розвиненою регіональною та організаційною інфраструктурою, дасть змогу вирішити ключове завдання щодо вдосконалення політичної системи – утвердження в Україні ефективної, політично відповідальної і демократичної влади. До основних напрямів оптимізації партійно-політичної системи слід віднести: удосконалення нормативно-правової бази функціонування й розвитку партійної системи в Україні виходячи з необхідності забезпечення її відповідності нагальним потребам утвердження політично відповідальної, демократичної державної влади; правове регулювання фінансових і матеріальних джерел функціонування політичних партій та розробку механізмів забезпечення прозорості їх фінансово-матеріальної і господарської діяльності; розробку нормативних вимог щодо регулювання програмно-статутних засад діяльності політичних партій, порядку створення, загальної структури й повноважень обласних, міських, районних організацій політичних партій та їх первинних осередків; моніторинг діяльності політичних партій і внесення пропозицій щодо розробки прозорих процедур і механізмів перевірки виконання вимог, встановлених Конституцією України та чинним законодавством щодо участі у виборчих кампаніях, масових політичних і громадських заходах тощо; запровадження дієвих механізмів державної підтримки політичних партій з урахуванням досвіду європейських демократичних країн; внесення змін до чинного законодавства в частині реєстрації політичних партій з метою посилення правового контролю та політичної відповідальності за їх діяльність. Здійснення вказаних заходів дасть змогу оптимізувати організаційно-правову основу функціонування політичних партій в нашій країні, сприятиме виконанню ними відповідальних функцій політичного управління державою. | 