Проведене дисертаційне дослідження політекономічних аспектів призвело до конкретних результатів, які можна викласти у наступних висновках. 1. У якості методологічних посилок аналізу взаємозв’язку потреб і маркетингу в роботі обґрунтовано: а) наявність неринкового сектору з неприбутковою продукцією, на який можна розповсюдити метод маркетингових досліджень; б) правомірність політекономічного підходу до вивчення системи маркетингу у взаємозв’язку з потребами, який може бути розглянутий через угрупування потреб і поділ їх за формою задоволення. 2. Вивчення потреб у аспекті платоспроможного попиту надало можливостей обґрунтувати такі висновки: задоволення платоспроможних потреб об’єктивно пов’язано з ціною, доходом, їх варіативним співвідношенням; формування платоспроможного попиту відбувається під впливом низки факторів, які класифіковано у фактори економічного порядку (обсяг і структура виробництва, товарні фонди, грошові доходи населення, рівень і співвідношення цін, продукція домашніх господарств, ринкові сегменти і т.п.); соціального порядку (соціальна структура населення, переміщення товарів і послуг із ринкової сфери в громадський фонд); групу інших факторів (морально-психологічні, реклама); в аналізі використано ефект Маршала, закони Енгеля, висновки Бадуена, доктрина Кейнса щодо схильності до споживання і ефективного попиту; проведено розмежування понять “платоспроможний попит” і “платоспроможна потреба” через філософські постулати. 3. Досліджено умови формування маркетингу за допомогою аналізу індустріальної моделі державного соціалізму, трансформаційні процеси, маркетингу як наукової системи управління стратегією і тактикою суб’єктів економічних відносин, визначення самого маркетингу на основі робіт українських і зарубіжних вчених та конкретних умов його впровадження в Україні (поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в країні, формування рівноважної економіки, впровадження законів і принципів цивілізованого ринку, перехід хоча б частково тіньової економіки у відкриту, впровадження у практику маркетингових досліджень та використання його функцій, методів, служб для вивчення потреб неринкового характеру (через аналіз двохсекторної економіки). 4. Аналіз перших підсумків впровадження маркетингу в українську економіку показав наявність факторів, які сприяють цьому процесові, так і що стримують його. До перших слід віднести: відміну директивного планування, втрату значної частки ринків збуту, лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності, розширення самостійності підприємств у галузі товарної політики і ціноутворення, падіння обсягів виробництва і зниження обсягу продаж, зниження прибутку тощо. До других – несформований ринок, тенденцію до нової монополізації, взаємні неплатежі, слабкий правовий захист, недостатнє інформаційне забезпечення маркетингової системи, нестача професійних кадрів, психологічна неготовність персоналу і населення до впровадження маркетингу. 5. В аспекті теми проаналізовано проблеми маркетингової стратегії підприємства (фірми) на основі платоспроможного попиту населення, що надало можливостей дістати таких висновків: а) у маркетинговій стратегії господарюючих суб’єктів слід враховувати всю сукупність внутрішніх і зовнішніх умов діяльності; б) слід враховувати відсутність гарантій збуту і кінцевої ефективності діяльності підприємства; в) слід враховувати несталість податкової системи та посилення контролю з боку держави за діяльністю підприємств. За таких умов розробці маркетингової стратегії обов’язково повинні передувати маркетингові дослідження і прийняття оптимальних рішень щодо виробництва і реалізації продукції. В роботі використано статистику та математичні методи обробки (зокрема метод найменших квадратів і прогнозних показників). 6. Здійснено авторську спробу побудови ймовірної моделі ефективного маркетингу підприємства незалежно від форми власності, в якій задіяно: операційний маркетинг і його основні задачі (удосконалення і уніфікація продукції, стимулювання збуту, політика ціноутворення, комплекс маркетингових комунікацій), стратегічний маркетинг з його задачами (вивчення стратегічних можливостей підприємства, моніторинг середовища маркетингу, аналіз конкурентоспроможності, вивчення можливостей адаптації до ринку, удосконалення організації управління). 7. Політекономічний аналіз перспектив маркетингу в Україні побудовано на таких засадах: у якості аксіоми прийнято те положення, що перспективи маркетингу пов’язано, по-перше, з логікою розвитку соціально-економічних систем, по-друге, з макроекономічною сталістю, по-третє, з можливостями оптимального поєднання ринкових і неринкових методів управління трансформаційними процесами і впливом маркетингу на них, по-четверте, з розвитком підприємницьких здібностей працівників (особливо керівників), по-п’яте, з взаємозв’язком маркетингу на макро- і мікрорівнях національної економіки і з міжнародним маркетингом. У межах відзначеного розглянуто: фондрайзінг як комплекс заходів у системі менеджменту підприємства; концепція кластерів як варіант компромісу господарюючих суб’єктів з органами місцевої влади та іншими структурами; проблеми виховання і розвитку підприємницьких здібностей з залученням даних соціологів і угрупування Мак-Грегора; диференціація доходів населення України як потенціального маркетингового поля дослідження; орієнтація на задоволення розумних потреб як прогресивну тенденцію життєдіяльності людини; розвиток домогосподарств як основи формування середнього класу; можливості використання маркетингу в тіньовому секторі української економіки як одного з заходів виходу його у відкриту економіку; можливості public relations як сфери інформації для маркетологів. |