Анотація до роботи:

Кальчук Л.А. Покращення відтворних і продуктивних здатностей чорно-рябої худоби в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004.

У дисертації викладені дослідження ознак відтворної здатності і показників господарського використання корів чорно-рябої породи різного походження (української та німецької селекції), генотипів за часткою спадковості голштинської породи, ліній та потомства бугаїв-плідників.

Встановлено, що корови чорно-рябої породи за ознаками відтворної здатності та господарського використання поступаються оптимальним параметрам. Ці ознаки впливають на молочну продуктивність і слабо успадковуються. Кращими відтворними здатностями характеризуються корови української чорно-рябої молочної породи, параметрами господарського використання – німецької, як більш продуктивні. Проведено аналіз причин вибуття корів, доцільність розведення в умовах достатньої годівлі (45–55 ц корм. од. на середньорічну корову) тварин української чорно-рябої молочної породи з часткою голштинської спадковості 75 % і більше (3/4-7/8–кровні).

1. Виведена на теренах України високопродуктивна українська чорно-ряба молочна порода великої рогатої худоби, в тому числі її внутріпородний поліський тип, потребують подальшої консолідації за відтворними здатностями та тривалістю господарського використання.

2. Корови української чорно-рябої молочної породи поліського типу в племзаводі дослідного господарства „Рихальське” Житомирської області за ознаками відтворної здатності поступаються оптимальним параметрам. Вік їх першого отелення становить 30,8 міс., тривалість сервіс-періоду – 142,4 днів, міжотельного – 421,9 днів, коефіцієнт відтворної здатності – 0,89, прижиттєвий індекс плодючості – 90 %. Ці ознаки характеризуються низькими коефіцієнтами успадковуваності (0,086–0,290) та повторюваності (від –0,050 до + 0,121). Удосконалення породи за відтворними здатностями слід здійснювати шляхом використання тварин селекційних досягнень з оптимальними параметрами відтворення.

3. Відтворні здатності корів впливають на рівень надою. Збільшення сервіс-періоду призводить до продовження лактаційної діяльності та до підвищення молочної продуктивності корів. В умовах дослідного господарства „Рихальське” максимальна продуктивність спостерігається у тварин з тривалістю сервіс-періоду 81–120 днів. Аналогічна закономірність спостерігається із збільшенням міжотельного періоду. Підвищена тривалість цих біологічних періодів свідчить про доцільність визначення їх оптимальних параметрів з урахуванням рівня продуктивності корів у конкретному стаді. Вік корів при 1-му отеленні суттєво не впливає на їх молочну продуктивність. Очевидно, на продуктивність корів важливіше значення мають їх масові габарити на момент отелення.

4. Кращими показниками відтворення характеризуються корови української чорно-рябої молочної породи. У порівнянні з німецькими ровесницями тривалість сервіс-періоду у них становить 130,9 проти 142,4 днів, коефіцієнт відтворної здатності відповідно 0,92 та 0,88, індекс плодючості 92,5 та 88,5 %. Погіршення відтворної функції тварин зарубіжної селекції є наслідком їх недостатньо позитивної акліматизації в умовах племзаводу. Однак, висока варіабельність ознак відтворної здатності створює сприятливі можливості для проведення ефективного добору.

5. Підвищення частки спадковості за голштинською породою в генотипі корів за умов достатньої повноцінної годівлі та належного вирощування ремонтного молодняку сприяє покращанню їх відтворних здатностей. Різниця між крайніми генотипами за більшістю ознак достовірна. Одночасно підвищується молочна продуктивність, що дуже важливо. Різниця за надоєм між крайніми генотипами на користь висококровних склала 719 кг (Р<0,05).

6. Корови, які належать до окремих ліній та потомства бугаїв-плідників, значно відрізняються за ознаками відтворної здатності при високодостовірній у більшості випадків різниці, що свідчить про можливість покращання цих ознак шляхом використання генетичних чинників. Подальше використання бугаїв, які поєднують добрі відтворні якості з високою молочною продуктивністю, являється стратегічним напрямком роботи зоотехніків-селекціонерів провідних господарств-репродукторів.

7. Тривалість використання обстежених 194 вибувших корів у цілому залишається недостатньою: тривалість життя – 2438 днів, кількість отелень за життя – 4,4, коефіцієнт господарського використання – 0,58. Однак, досить високі коефіцієнти варіації цих показників (у %) (відповідно 28,5; 37,9; 20,6) свідчать про великі невикористані резерви селекції тварин у цьому напрямку.

8. Порівняння тварин української чорно-рябої молочної та німецької чорно-рябої породи за показниками господарського використання свідчить про переконливу перевагу останньої. Ця перевага пояснюється більш високою молочною продуктивністю і, як наслідок, тривалішим використанням тварин німецької селекції, що обумовило використання останніх для поліпшення господарсько-корисних ознак корів місцевої селекції.

9. Дослідженнями доведена чітка криволінійна залежність показників господарського використання від частки спадковості за голштинською породою. Ця закономірність пояснюється двома факторами: кращими відтворними здатностями менш продуктивних низькокровних тварин з одного боку та вищою молочністю корів з більшою часткою голштинської “крові” з іншого. Вектори цих факторів мають протилежне спрямування і перетинаються на 5/8-3/4-кровних особинах з найгіршими показниками господарського використання.

10. Корови, які належать до різних ліній та до потомства різних бугаїв-плідників за ознаками господарського використання суттєво відрізняються. Показники тривалості життя коливаються по лініях в межах 2108–2952 дні, кількості лактацій – 3,7–5,2, коефіцієнта господарського використання 0,51-0,63, відносно потомства окремих бугаїв – відповідно 1576–3318; 2,5–6,2; 0,40–0,69. Це свідчить про можливість використання цих чинників у племінній роботі.

Публікації автора:

1. Пелехатий М.С., Кальчук Л.А. Селекція чорно-рябої худоби за відтворювальною здатністю // Вісник Сумського державного аграрного університету. – 2001. – С.124–126. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

2. Кальчук Л.А., Пелехатий М.С. Зв’язок молочної продуктивності з показниками відтворної здатності та господарського використання у корів чорно-рябої породи // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків, 2001. – Вип.80. – С.64–67. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

3. Пелехатий М.С., Кальчук Л.А. Результати господарського використання корів чорно-рябої породи різного походження, генотипів і ліній // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків, 2001. – Вип.80. – С.88–90. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

4. Пелехатий М.С., Кальчук Л.А. Відтворювальні здатності корів чорно-рябої породи різного походження, генотипів і ліній // Вісник Державного агроекологічного університету. Науково-теоретичний збірник. – Житомир, 2003. №1. – С. 184–188. (Автором виконано експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).

5. Кальчук Л.А. Тривалість використання та причини вибуття корів чорно-рябої породи різних генотипів і ліній // Сільський господар. – 2004. – № 5–6. – С.29–32.