Анотація до роботи:

Златогорська Ж.М. Показники добового моніторування артеріального тиску і їх зв'язок з ремоделюванням серця при гіпертонічній хворобі в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.11 - Кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено встановленню закономірностей змін показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), особливостей взаємозв’язку із перебудовою структур і функцій серця, оцінюванню їх клінічного значення та змін під впливом лікування в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) з гіпертонічною хворобою (ГХ). Обстежено 253 учасників ЛНК, із них 165 – з ГХ, 88 – здорових і 62 хворих на ГХ, що не зазнали впливу іонізувального опромінення. В роботі вперше визначено закономірності й фактори, що впливають на зміни показників ДМАТ, особливості взаємодії між встановленими змінами та ремоделюванням лівого шлуночка серця, толерантністю до фізичного навантаження в учасників ЛНК з ГХ, що зазнали впливу іонізувального опромінення в діапазоні малих доз. Виділено показники ДМАТ, які можуть бути предикторами перебудови структур і функцій серця, порушення толерантності до фізичного навантаження, маркерами тяжкості перебігу ГХ. Отримано нові дані, які розкривають вплив негативних спогадів про події Чорнобильської катастрофи на порушення добового профілю АТ. Показано, що адекватне лікування сприяло досягненню цільового рівня середнього добового, денного й нічного АТ, нормалізації його варіабельності, величини ранкового підвищення і відновленню двохфазного добового профілю АТ, зменшенню індексу маси міокарда.

У дисертації на підставі комплексного стандартизованого дослідження із застосуванням добового моніторування АТ, ехо- і допплеркардіографії, навантажувальних тестів представлено нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні закономірностей змін показників ДМАТ, факторів, що їх обумовлюють, особливостей взаємодії показників ДМАТ з перебудовою структур і функцій ЛШ серця, можливостей їх відновлення і спрямована на підвищення ефективності діагностики та лікування гіпертонічної хвороби в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1. На відміну від хворих на ГХ, які не зазнали дії іонізувального опромінення, для учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при співставимих змінах середнього добового, денного й нічного систолічного та діастолічного АТ, індексу часу гіпертензії закономірними були значне підвищення середніх значень варіабельності систолічного АТ за добу – 1,2 мм рт. ст. і ніч – 1,1 мм рт. ст. і варіабельності діастолічного АТ в нічний час – 1,0 мм рт. ст. (P<0,05) та зростання частоти випадків з підвищеною варіабельністю систолічного АТ за добу – 18,1 % і ніч – 16,5 % та діастолічного АТ в нічний час – 14,3 % (P<0,05), недостатнім нічним зниженням АТ на 18,5 % (P<0,05).

2. Більш істотні зміни показників ДМАТ встановлено у хворих на ГХ, які тривало працювали у режимі експедиційної вахти в 1986 р. на ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і мали високий інтегральний бал негативних спогадів про ці події. Переконливий кореляційний зв'язок між змінами добового АТ з безпосереднім зовнішнім опроміненням у діапазоні до 25 сЗв не простежувався. При поєднанні іонізувального опромінення у діапазоні доз 25-60 сЗв з обтяженою спадковістю, надлишковою масою тіла, віком старше 50 років, гіперхолестеринемією зростала частота порушень варіабельності систолічного АТ за добу на 35,7 % і ніч – 38,8 % та діастолічного АТ в нічний час – 33,8 % (P<0,05) і «non-dipper» добового профілю АТ на 38 % (P<0,05).

3. Показники середнього добового, нічного й денного САТ і ДАТ, ІЧ АТ в учасників ЛНК з ГХ були достовірно вищими при наявності порушень сну щодо даних, коли їх не було. Зміни якості нічного сну сприяли формуванню добового профілю АТ «non-dipper». Вони здебільшого асоціювалися з високим інтегральним балом негативних спогадів про події Чорнобильської катастрофи й обумовлювали додатковий негативний вплив на перебіг гіпертонічної хвороби.

4. За даними зіставлення показників ДМАТ і ремоделювання ЛШ серця доведено, що при підвищенні середнього добового САТ на 10 мм рт. ст. ГЛШ серця реєстрували при більшій тривалості ГХ і наявності факторів ризику. Збільшення середнього добового АТ на 25 мм рт. ст. супроводжувалося достовірним збільшенням товщини задньої стінки ЛШ на 2,5 мм і міжшлуночкової перетинки - 2,9 мм, маси міокарда – 114,6 г та індексу маси міокарда ЛШ серця – 53,6 г/м² (P<0,05). Встановлено прямий кореляційний зв'язок між систолічним і діастолічним АТ, індексом часу гіпертензії за добу, день, ніч, варіабельністю систолічного та діастолічного АТ, величиною та швидкістю ранкового підвищення систолічного АТ і товщиною задньої стінки і МШП та масою міокарда ЛШ серця.

5. Встановлено більш високий рівень середніх значень АТ при діастолічній дисфункції ЛШ, ніж за умов її збереження. Доведено обернений кореляційний зв'язок між середнім добовим, денним і нічним систолічним і діастолічним АТ, індексом часу гіпертензії, варіабельністю систолічного АТ за добу й нічний час, величиною ранкового підвищення систолічного та пульсового АТ та відношенням максимальних швидкостей раннього й пізнього діастолічного наповнення і прямий - із часом ізоволюметричного розслаблення. Більш виражені зміни показників діастолічної функції відбувалися при пульсовому АТ >65 мм рт. ст., індексі часу гіпертензії вище 50 %, варіабельності систолічного АТ >15,5/14,8 мм рт. ст. день/ніч і діастолічного АТ >13,3/11,3 мм рт. ст. день/ніч. Добовий профіль «non-dipper» у хворих з діастолічною дисфункцією лівого шлуночка серця зустрічався у 2 рази частіше, ніж у хворих з нормальною діастолічною функцією.

6. Зміни показників ДМАТ поєднувалися зі зменшенням толерантності до фізичного навантаження. Встановлено обернений кореляційний зв'язок середніх значень САТ і ДАТ, індексу часу гіпертензії за добу, в денний і нічний час, варіабельності САТ за добу та в нічний час з пороговим навантаженням і загальним об’ємом виконаної роботи та прямий - з відношенням подвійного множення до порогового навантаження. При підвищенні варіабельності, добовому профілю «non-dipper» порогова потужність зменшувалася на
19,7 Вт і 11,7 Вт, загальний об’єм виконаної роботи - 12,6 кДж і 10 кДж, тривалість навантаження - 1,5 хв. і 1,3 хв., ефективність його енергетичного забезпечення - 0,46 ум. од. і 0,29 ум. од. (P<0,05).

7. При динамічному спостереженні встановлено, що адекватне лікування сприяло не тільки досягненню цільового рівня АТ, а й нормалізації його варіабельності, величини ранкового підвищення, відновленню двохфазного добового профілю АТ. Ці зміни асоціювалися зі зменшенням ІММ на 17,9 г/м² (P<0,05). За умов достатньої прихильності до тривалого лікування на відзнаку від хворих, які не приймали антигіпертензивних препаратів, не зареєстровано випадків розвитку серцевої недостатності і кардіоваскулярних ускладнень.

Публікації автора:

1. Суточная структура артериального давления и ее изменения в зависимости от возраста у участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы с гипертонической болезнью / И.Н. Хомазюк, С.В. Чебанюк, Ж.М. Златогорская // Проблемы старения и долголетия. – 2001. - № 3. – С. 254-261. (Самостійно обстежено 145 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою, сформовано інформаційну базу даних, проведено статистичну обробку результатів досліджень. Разом із співавторами узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки).

2. Изменения суточной структуры артериального давления и морфо-функциональных характеристик сердца при гипертонической болезни в зависимости от приверженности к лечению / И.Н. Хомазюк, Ж.М., Златогорская, В.А. Хомазюк // Український кардіологічний журнал. – 2003. - № 4. – С. 56-61. (Самостійно обстежено 64 учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою, сформовано інформаційну базу даних, проведено статистичне опрацювання результатів досліджень. Разом зі співавторами узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки).

3. Златогорська Ж.М., Хомазюк І.М. Особливості змін структури артеріального тиску в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з тривалою гіпертонічною хворобою // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: збірник наукових праць. – Київ. – 2004. – Вип. 10. - С. 89-94. (Самостійно обстежено 177 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою, сформовано інформаційну базу даних, проведено статистичне опрацювання результатів досліджень. Разом зі співавторами узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки).

4. Хомазюк И.Н., Златогорская Ж.М. Суточный профиль артериального давления и толерантность к физической нагрузке у участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы с гипертонической болезнью при длительном лечении индапамидом ретард // Український кардіологічний журнал. - 2005. - №1. – С. 54-58. (Самостійно обстежено 119 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою, сформовано інформаційну базу даних, проведено статистичне опрацювання результатів досліджень. Разом зі співавтором узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки).

5. Хомазюк І.М., Златогорська Ж.М. Структурно-геометричне ремоделювання серця в залежності від змін добового артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу // Кровообіг та гемостаз. – 2005. № 2 – С. 45-51. (Самостійно обстежено 180 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою, сформовано інформаційну базу даних, проведено статистичне опрацювання результатів досліджень. Разом зі співавтором узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки).

6. Хомазюк І.М., Златогорська Ж.М. Вплив порушень сну на показники добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу // Серце і судини. – 2005 - № 4. - С. 58-63. (Самостійно обстежено 64 учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою, сформовано інформаційну базу даних, проведено статистичне опрацювання результатів досліджень. Разом зі співавтором узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки).

7. Хомазюк І.М., Гончаренко Л.І., Златогорська Ж.М., Ковальов О.С., Настіна О.М., Сидоренко Г.В., Чебанюк С.В. Стан системи кровообігу в осіб, які зазнали опромінення в умовах Чорнобильської зони відчуження // Чорнобиль. Зона відчуження / За ред. В.Г. Бар’яхтара. - К.: Наукова думка, 2001. - С. 155-160. (Самостійно проведено 110 добових моніторувань артеріального тиску, 80 велоергометрій у персоналу Чорнобильської зони відчуження, сформовано комп’ютерну базу даних, здійснено статистичне опрацювання й узагальнення результатів дослідження. Разом зі співавторами сформульовано висновки).

8. Изменение суточной структуры артериального давления в зависимости от приверженности к лечению у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы с гипертонической болезнью / И.Н. Хомазюк, Ж.М. Златогорская, В.А. Хомазюк // Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”, 19-20 листопада 2002 р. - Харків, 2002. – С. 261-262.

9. Хомазюк І.М., Златогорська Ж.М. Зміни добового профілю артеріального тиску в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії залежно від тривалості гіпертонічної хвороби / Матеріали VII національного конгресу кардіологів України, 21-24 вересня 2004 р. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 138.

10. Хомазюк І.М., Златогорська Ж.М. Оцінка тривалого лікування індапамідом постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою / Матеріали науково-практичної конференції “Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми”, 12-14 травня 2004. – Київ, 2004. – С. 160.