Анотація до роботи:
Золотухіна Н.А. Поетика новел М.С. Гумільова 1907 – 1909 років. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007. У дисертації здійснено всебічний аналіз поетики та жанрових особливостей малої прози М.С. Гумільова 1907 – 1909 років. Дослідження довело, що важливу роль в цих творах відіграють символи, інтертекст, автоінтертекст та міфопоетика. Його новели стилізовані під новелістику італійського Ренесансу, лицарські романи, романтичну новелу XIX століття. З’ясовано, чому ці твори повинні були, за задумом автора, складати книгу «Тень от пальмы». Новелістика Гумільова 1907 – 1909 років розглянута в широкому контексті творчого доробку письменника періоду межі століть: літератури символізму та постсимволізму. Дослідження засвідчило тісний зв’язок малої прози цього періоду із релігійно-філософськими та художньо-естетичними концепціями Гумільова, з його прагненням створити нову естетику акмеїзму. Доведено, що ці твори є важливої частиною єдиного «тексту» автора. Новелістика Гумільова своєрідно відобразила загальні тенденції розвитку літератури «срібного століття»: процес оновлення історично сформованих жанрів новели за рахунок стилізації, інтертексту, автоінтертексту, міфопоетики та широкого використання символіки. Все це дозволило уточнити внесок письменника в розвиток модерністської літератури. |