Анотація до роботи:

Нагорна М.М. Поетика імпліцитних смислів художнього твору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2004.

Дисертація присвячена вивченню поетики імпліцитних смислів літературного твору, осмисленню “технології” породження прихованої підтекстової сфери твору. У роботі увиразнюється зміст термінологічних понять “підтекст”, “імпліцитний смисл”, “прихований смисл”, простежуються особливості функціонування імпліцитних смислів у художніх текстах у діахронічному аспекті.

Основою для дослідження імпліцитних смислів є твори Дж.Д. Селінджера, Вал. Шевчука і Гр. Тютюнника, що репрезентують різні види підтекстів: свідомо та несвідомо творені.

Використовуючи методологію системного підходу, здійснено теоретико-літературні узагальнення про породження другого, підтекстового плану художнього твору, про форми його художнього буття, осмислюється імпліцитна сфера літературного твору як одне з найпотужніших джерел його “енергетичної сили” – його художності. Одним із важливих принципів творення підтекстів художнього твору визначено “принцип загадки”. Повтори, художні деталі, асоціативні сітки – це художні прийоми, що працюють на створення прихованих смислів. Основними характеристиками імпліцитної сфери літературного твору названо її глибинність та відкритість.