Анотація до роботи:

Опалько В.В. Подолання бідності в системі світового господарства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено системному обґрунтуванню теоретичних засад дослідження бідності як глобальної проблеми світового господарства та розробці методичних і практичних основ удосконалення механізму подолання бідності в умовах глобалізації світової економіки.

У роботі визначено теоретичні основи бідності як глобальної проблеми світового господарства, удосконалено класифікацію глобальних проблем; досліджено еволюцію теоретичних поглядів щодо скорочення бідності; запропоновано класифікацію країн за рівнем густоти бідного населення; обґрунтовано міжнародні та національні підходи до вимірювання бідності, розроблено методичний підхід до рейтингової оцінки рівня бідності у глобальному вимірювання.

Здійснено оцінку рівня глобальної бідності в сучасних умовах розвитку; проаналізовано особливості програм і механізмів скорочення бідності в розвинутих країнах світу та визначено ідентифікацію особливостей соціальної політики щодо подолання бідності на підставі оцінки системи соціального захисту і соціальної допомоги; здійснено аналіз динаміки рівня бідності в Україні та визначено особливості його формування.

Розроблено заходи підвищення ефективності діяльності міжнародних організацій щодо скорочення бідності; обґрунтовано напрями формування і розвитку системи глобального соціального партнерства та визначено імперативи макроекономічного регулювання бідності в Україні.

У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу обґрунтування теоретичних засад та розробки науково-практичних рекомендацій щодо подолання бідності в системі світового господарства. Це дало можливість зробити такі висновки:

1. Дослідження теоретичних основ бідності як глобальної проблеми світового господарства дозволило удосконалити класифікацію глобальних проблем за сферами їх виникнення, на основі виокремлення геополітичних, природних і соціально-економічних глобальних проблем. Визначено, що глобальна бідність – це системне явище, яке є наслідком неефективного розподілу доходів світової економіки та формування верств населення, що зазнають труднощів у задоволенні першочергових фізіологічних потреб і позбавлені можливостей повноцінно брати участь у житті суспільства.

2. Наукове узагальнення причин та факторів формування і розповсюдження бідності в історичному аспекті дозволило виокремити такі причини бідності, як глобальні: цивілізаційні особливості розвитку окремих регіонів, швидкий приріст населення світу, нерівність у розподілі доходів між країнами, глобальні економічні катаклізми, особливості фінансової глобальної системи, різний рівень розвитку країн; національні: політична й економічна нестабільність, недостатнє ресурсне забезпечення країни, високий рівень безробіття, економічні та соціальні трансформації, гендерна нерівність. Виділено фактори ризику бідності, серед яких: низький рівень забезпечення життєвих потреб, неефективне державне управління, низькі соціальні стандарти та доходи, високий ступінь нерівності у доходах, недостатній ресурсний потенціал, демографічні тенденції. Для визначення масштабів концентрації бідності запропоновано здійснення розрахунку коефіцієнта густоти бідного населення, що дозволило класифікувати країни, на підставі розроблених критеріїв, як країни з низьким, помірним і високим рівнем густоти розповсюдження бідності.

3. За результатами проведеного комплексного аналізу теоретичних шкіл і концепцій дослідження бідності систематизовано основні постулати бідності та виділено три історичних періоди дослідження цього явища: перший період – зі стародавніх часів – до середини ХVІІ ст.; другий період – із XVIII ст. до початку XX ст., третій період – ХХ-ХХІ ст. На підставі критичного аналізу теорій визначено механізми подолання бідності, серед яких: державне регулювання перерозподілу доходів; розвиток зовнішньої торгівлі й активізація участі у міжнародних економічних відносинах; реалізація стратегії інноваційного розвитку; стимулювання індивідуальної активності людини.

4. Теоретичний аналіз соціально-економічних показників вимірювання бідності дозволив установити відмінності між методичними підходами до оцінки бідності за міжнародними (добове споживання до 1 та 2 дол. США, індекс Джині, індекс людського розвитку та ін.) і національними стандартами (рівень бідності, розрахований на підставі відповідності доходів домогосподарства прожитковому мінімуму). Розроблено рейтингову оцінку рівня бідності у 82 країнах світу, яка виконана на підставі комплексу показників: національного рівня бідності, міжнародної межі бідності добового споживання, коефіцієнта Джині й індексу бідності населення, що дозволило провести порівняльний аналіз рівня бідності в різних країнах світу та визначити їх рейтинг.

5. Аналіз тенденцій зміни рівня бідності в умовах розвитку світогосподарських зв’язків дозволив установити, що бідність у світовому масштабі скорочується, але її рівень залишається високим у більшості країн Південної Африки, Східної та Південної Азії; бідність як явище має тенденцію до вкорінення і пов’язана з нерівномірністю економічного, соціального і культурного розвитку як між країнами з різними соціально-економічними відносинами, так і всередині країн; розрив між країнами щодо економічного розвитку скорочується у результаті розширення торгівлі, залучення технологій та інвестицій, інтеграції країни у систему світового господарства.

6. У процесі проведення компаративного аналізу програм подолання бідності в розвинутих країнах світу ідентифіковано особливості системи соціального страхування і соціальної допомоги на підставі оцінки моделей соціальної політики провідних країн світу (консервативної, соціал-демократичної, ліберальної, змішаної та Беверіджа). Установлено, що реалізація соціальної політики базується на використанні економічних механізмів підвищення доходів, функціонуванні ефективної системи соціального захисту, раціональному управлінні ринковими і державними важелями.

7. Комплексний аналіз динаміки рівня бідності в Україні протягом 2000-2007 рр. дозволив установити, що рівень бідності залишається високим і перевищує показники 2000 р., що пов’язано з низьким рівнем оплати праці, майновою нерівністю, недосконалістю соціального захисту малозабезпечених, індивідуальною бездіяльністю, нерозвинутою інфраструктурою у сільській місцевості, що значно занижує потенціал національної економіки. Практика реалізації національної Стратегії подолання бідності є неефективною, головні недоліки пов’язані з недосконалістю механізму фінансування соціальної сфери, недооцінкою ролі міжнародних чинників щодо скорочення бідності.

8. Для підвищення ефективності діяльності міжнародних інституцій на підставі оптимізації програм подолання бідності запропоновано такі заходи: створення незалежної системи контролю за використанням фінансової допомоги; удосконалення інституційного забезпечення реалізації програм подолання бідності; надання кредитів на умовах антиінфляційних програм і контролю за виконанням зобов’язань щодо їх дотримання; удосконалення нормативної бази країн щодо залучення іноземних інвестицій; реалізація структурних перетворень і продуктивної активізації найбідніших із використанням допомоги міжнародних інститутів розвитку; активізація розвитку глобального соціального партнерства.

9. Обґрунтовано концептуальні засади формування і розвитку системи глобального соціального партнерства, які ґрунтуються на подоланні соціально-економічних конфліктів, стимулюванні впровадження соціальних проектів, упровадженні принципів глобального соціального партнерства (універсальності, соціальної справедливості, трипартизму, поетапного фінансування цілей розвитку), забезпеченні імплементації стратегії соціально-економічної безпеки на базі використання методів «відкритості», узгодженості та взаємодії. Запропоновано розглядати глобальне соціальне партнерство на різних рівнях реалізації (глобальному, регіональному, національному) з дотриманням мети й організацією діяльності.

10. Запропоновано заходи щодо удосконалення механізму подолання бідності в Україні, серед яких: запобігання подальшому зростанню бідного населення; створення можливостей реалізації трудового потенціалу суспільства; організація ефективної системи підтримки соціально незахищених верств населення, участь у системі глобального соціального партнерства.

Публікації автора:

Монографія:

1. Опалько В.В. Формирование организационно-институционального механизма снижения бедностти // Украина в системе международного разделения труда: монографія / [О.Б. Чернега, Г.В. Гейер, В.С. Білозубенко и др.]; под ред. О.Б. Чернеги. – Донецк: ДонНУЭТ, 2007. – С. 341–356 (20,62 д.а./0,76 д.а.).

Особистий внесок: досліджено теоретико-методологічні основи бідності в системі світового господарства і розроблено соціально-організаційний механізм скорочення бідності.

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Опалько В.В. Оцінка рівня бідності у глобальному вимірі / В.В. Опалько // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки: у 2 томах. – 2008. – Т.2 (108), № 2. – С. 80–85 (0,67 д.а.).

2. Опалько В.В. Світова рейтинг-оцінка бідності / В.В. Опалько // Теорії мікро-макроекономіки. – 2008. – Т.1, вип. 31. – С. 22–27 (0,48 д.а.).

3. Опалько В.В. Ефективні заходи щодо зменшення бідності в Україні / В.В. Опалько // Торгівля і ринок України. – 2006. – Т. 1, вип. 21. – С. 127–134 (0,45 д.а.).

4. Опалько В.В. Перепони на шляху подолання бідності в Україні / В.В. Опалько // Збірник наукових праць Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія: Економічні науки. – 2006. – Вип. 16. – С. 91–98 (0,7 д.а.).

5. Опалько В.В. Співробітництво України з Світовим банком у реалізації програм по подоланню бідності / О.Б. Чернега, В.В. Опалько // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. пр. – 2006. – Т.18. – С. 55–60 (0,48/0,24 д.а.).

Особистий внесок: проаналізовано складові національної бідності, здійснено оцінку бідності в Україні.

6. Опалько В.В. Міжнародне соціальне партнерство як форма боротьби з бідністю в умовах глобалізації / В.В. Опалько // Вісник національного університету водного господарства та природокористування. Економіка. – 2006. – Ч. 1, вип. 4 (36). – С. 126–133 (0,4 д.а.).

7. Опалько В.В. Діяльність міжнародних організацій у вирішенні проблеми бідності / В.В. Опалько // Теорії мікро-макроекономіки. – 2006. – Вип. 25. – С. 72–79 (0,65 д.а.).

8. Опалько В.В. Показники вимірювання бідності у постсоціалістичних країнах / В.В. Опалько // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. – 2005. – № 12 (54). – С. 179–185 (0,55 д.а.).

9. Опалько В.В. Моделі та механізми державного регулювання соціальних процесів у сучасних умовах / В.В. Опалько, О.В. Сотула // Економіка: проблеми теорії та практики. У 4 т. – 2005. – Т. 3, вип. 208. – С. 835–847 (0,74/0,37 д.а.).

Особистий внесок: визначено особливості застосування моделей соціального захисту у розвинутих країнах світу.

10. Опалько В.В. Бідність як глобальна проблема сучасності / В.В. Опалько // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. – 2005. – № 3 (18) – С. 42–47 (0,55 д.а.).

11. Опалько В.В. Політика подолання бідності у період трансформації економіки України / В.В. Опалько // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – 2004. – Вип. 12. – С. 97–101 (0,5 д.а.).

12. Опалько В.В. Подолання бідності через розвиток торгових відносин на шляху до ЄС / В.В. Опалько // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія: Економічні науки: в 2 т. – 2004. – Т. 2, №3. – С. 92–95 (0,46 д.а.).

13. Опалько В.В. Активізація інноваційних процесів в економіці як передумова підвищення добробуту населення / В.В. Опалько // Торгівля і ринок України. – 2004. – Т. 3, вип. 17. – С. 224–230 (0,45 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Опалько В.В. Соціально-економічні теорії бідності / В.В. Опалько // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: матеріали ІІІ міжнар. Наук. конф., 26-28 вересня 2007 р. – Черкаси: ЧНУ, 2007. – С. 88–91 (0,25 д.а.).

2. Опалько В.В. Показники вимірювання бідності у постсоціалістичних країнах / В.В. Опалько // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: матеріали ІІ міжнар. наук. конф., 28-30 вересня 2005 р. – Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2005. – С. 240 – 244 (0,25 д.а.).

3. Опалько В.В. Теорії та концепції дослідження бідності / В.В. Опалько // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: матеріали наук.-практ. конф., 3-5 червня 2005 р. – Луцьк: Волинський державний ун-т ім. Лесі Українки, 2005. – С. 77–79 (0,2 д.а.).

4. Опалько В.В. Механізм державного регулювання соціальної політики в умовах соціально-економічних перетворень / В.В. Опалько, О.В. Сотула // Дні науки: матеріали наук.-практ. конф., 15-27 квітня 2005 р. – Дніпропетровськ, 2005. – С. 33–34 (0,2/0,1 д.а.).

Особистий внесок: визначено основні напрями соціальної політики в умовах трансформації економіки.

5. Опалько В.В. Активізація інноваційних процесів в економіці – передумова підвищення добробуту населення / В.В. Опалько // М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та інновації: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 січня 2005 р. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – С. 166–168 (0,3 д.а.).

6. Опалько В.В. Трансформаційна політика України щодо подолання бідності / В.В. Опалько // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 15-17 вересня 2004 р. – Черкаси: ЧДТУ, 2004 – С. 88–92 (0,2 д.а.).

7. Опалько В.В. Проблема бідності населення та демографічна ситуація в Україні / В.В. Опалько // Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 13 травня 2004 р. – Мелітополь: Запорізький ін-т державного та муніципального управління, 2004. – С.122–123 (0,2 д.а.).