1. Як показало виконане дослідження, необхідність державного регулювання економіки, у тому числі з використанням податкових важелів, доведена сучасними теоретичними концепціями щодо ролі держави в перерозподілі доходів і соціальному забезпеченні. Необхідність і межі застосування окремих форм регулювання, а також методів, за допомогою яких вони реалізуються, повинні визначатися прийнятою концепцією державного втручання в економіку, а також метою соціально-економічного розвитку кожної країни на сучасному етапі. Перерозподільна політика держави, у тому числі при регулюванні доходів фізичних осіб, повинна реалізуватися з урахуванням особливостей національного розвитку та використанням накопиченого теоретичного та практичного досвіду інших країн. Важливу роль у державному економічному регулюванні відіграє податкова система. Податки, які відповідають розвитку інших елементів соціально-економічної системи, здатні сприяти подальшому економічному зростанню. 2. Аналіз історичної еволюції оподаткування показав, що цей процес має свою об’єктивну логіку. Розвиток оподаткування супроводжувався розвитком податкової науки, яка, з одного боку, забезпечувала філософське осмислення податків, їх ролі та місця в суспільному житті, з іншого боку, збагачувала практику оподаткування, досліджуючи проблеми складу, структури, принципів побудови оптимальної податкової системи, а також умови, за яких ці принципи можуть бути застосовані при розбудові податкової системи конкретної держави. Вищезазначене пояснює необхідність використання історичного досвіду при удосконаленні механізму податкового регулювання доходів фізичних осіб в Україні. 3. Розгляд переваг та недоліків прибуткового оподаткування показав, що головною його перевагою є пряма залежність розміру податку від розміру отриманого доходу. Ніякі інші податки, у тому числі й прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб’єктів господарювання й фізичних осіб, як прибуткові податки. Тобто регулююча функція прямих податків виявляється через механізм формування кінцевих доходів юридичних і фізичних осіб. Тому пріоритетним у розвитку системи прибуткового оподаткування є податок з доходів фізичних осіб. 4. З розвитком ринкових відносин відбулося значне розшарування населення за доходами, що об’єктивно вплинуло на формування різних верств населення. Тому в умовах ринкових відносин державне регулювання доходів фізичних осіб повинно бути спрямоване на подолання суттєвих соціальних диспропорцій та вирівнювання доходів громадян на основі принципу податкоспроможності. 5. Розвиток ринкових відносин змінив економічні інтереси особистості, стимули економічної діяльності людей. Саме економічні інтереси сприяють узгодженості взаємодії різних соціальних груп і верств у ході безперервного пристосування до змін, що формують цю взаємодію. Податкові умови економічної діяльності громадян визначаються чинною системою оподаткування, тобто податкове середовище, що зазнає еволюційних змін у разі переходу до ринку, істотно впливає на процес формування й використання доходів фізичних осіб. Тому необхідна розробка механізму державного регулювання цього процесу з використанням податкових важелів, а саме через механізм функціонування податку з доходів фізичних осіб. 6. Аналіз структури доходів і витрат населення показує, що впродовж останніх десяти років суттєвих змін в їх структурі не відбулося, платоспроможний попит і споживчий ринок знаходяться у такому стані, що реальні показники грошових доходів і витрат, порівняно з 1990 р., майже не знижуються, але й відсутня тенденція до їх зростання. Економічний спад і гіперінфляція негативно вплинули на доходи та рівень життя більшості населення України. Загальне зниження рівня життя в Україні відобразилося в існуванні значної кількості громадян, реальні доходи яких не досягають прожиткового мінімуму. Посилилися галузеві й регіональні відмінності в доходах і заробітній платі. У цих умовах однією з передумов економічного зростання є необхідність суттєвого збільшення рівня доходів фізичних осіб, у тому числі через реформування оподаткування заробітної плати. 7. Аналіз взаємозв’язків надходжень прибуткового податку й основних соціально-економічних чинників показав, що зміна надходжень прибуткового податку до бюджету пов’язана зі змінами чисельності зайнятого населення й середньомісячної заробітної плати. Необхідність реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою ефективного виконання фіскальної і регулюючої функції податкових важелів зумовлена тим, що розмір середньої заробітної плати більшою мірою визначає динаміку надходжень прибуткового податку до бюджету. 8. Аналіз фіскальних аспектів функціонування прибуткового податку в Україні показав, що посилення податкового навантаження здійснюється у більшій мірі на населення, основним доходом якого є заробітна плата. Через це відбувається вплив прибуткового податку на формування реальних доходів населення. 9. В Україні неоподатковуваний мінімум втратив ознаки як економічної категорії, так і соціального нормативу, бо не відповідає ні прожитковому мінімуму, ні мінімальній заробітній платі. Ця ситуація призводить до негативних соціально-економічних наслідків, тобто рівень податкового навантаження не відповідає принципу податкоспроможності. 10. Запропоновано методичні підходи реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб, які передбачають різні режими оподаткування для різних видів доходів. На основі цих підходів запропоновано механізм нарахування податку з доходів фізичних осіб (трудових доходів) з використанням положень теорії еластичності податку по доходу. Установлення неоподатковуваного мінімуму передбачено на першому етапі у розмірі мінімальної заробітної плати; на другому етапі – у розмірі прожиткового мінімуму. Також наведені різні варіанти функціонування механізму його індексації. 11. З метою підвищення ефективності поетапного реформування оподаткування доходів фізичних осіб, урахування реального рівня доходів громадян та їх диференціації запропонована модель розрахунку шкали ставок, яка дозволить оперативно реагувати на зміни основних соціально-економічних показників, додержуватися принципів податкоспроможності та еластичності, а також виконувати фіскальні задачі оподаткування. |