Наукові і практичні результати виконаного дослідження в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання – удосконалення теоретичних засад і методичного забезпечення податкового стимулювання розвитку інвестиційної діяльності. У ході дослідження одержано такі результати. 1. Класифікація дозволяє виділити найбільш значущі та суттєві види інвестицій, які потребують державної підтримки, що дозволить підприємствам зменшувати витрати, підвищувати прибуток та, відповідно, збільшувати надходження до бюджету недоотриманих коштів у вигляді сплати податку на прибуток. Державна підтримка таких видів інвестицій як: реальні; приватні (недержавні), іноземні, спільні; середньострокові та довгострокові; внутрішні; матеріальні та нематеріальні; інвестицій на відновлення та розширення; у відновлення основних виробничих фондів, спрямовані на економію витрат, спрямовані на збільшення доходів, «ризикові»; прибуткові, безприбуткові (соціальні); інвестиції на підтримку та впровадження інновацій, одержання доходу, нарощування капіталу, соціальні інвестиції; на модернізацію та реконструкцію, заміну старого обладнання та створення нового виробництва, вихід на нові ринки дозволяє підвищити ефективність податкового регулювання інвестиційної діяльності як для підприємства так і для самої держави. 2. Виникає об'єктивна необхідність у суттєвому переосмисленні підходів до синтезу цілей та умов формування моделей відкритої національної й регіональної інвестиційної політики із взваженим податковим регулюванням інвестицій. Узагальнення та систематизація тенденцій розвитку інвестиційної діяльності в України показали наявність взаємозв’язку між показниками економічного розвитку країни та інвестиційною діяльністю. Обґрунтовано зв’язок динаміки змін податкових надходжень бюджету та інвестицій у основний капітал, податкових надходжень у ВВП та інвестицій, зміни податкового законодавства та динаміки інвестицій. 3. Обґрунтовано необхідність державної підтримки таких стадій життєвого циклу інвестицій як: інвестиційна та експлуатаційна на моменті впровадження інвестиційних проектів, коли підприємства несуть значні витрати, що дозволить стимулювати підприємства займатися інвестиційною діяльність через зменшення витрат та збільшення прибутку. 4. У якості прямого оподаткування інвестиційної діяльності використовуються запровадження прискореної амортизації основних фондів; звільнення реципієнта від оподаткування сум отриманих інвестицій; зменшення об'єкта оподаткування на суму інвестиційних витрат; звільнення від оподаткування прибутку, отриманого в результаті реалізації інвестиційного проекту; зниження податкової ставки; відстрочення сплати податку на прибуток у зв'язку з реалізацією інвестиційних проектів; податковий кредит. Запропонована класифікація засобів прямого оподаткування, що базується на взаємозв’язку з окремими фазами життєвого циклу інвестицій, дозволить обирати найбільш ефективні податкові інструменти на окремих стадіях. 5. Аналіз регулятивних можливостей непрямого оподаткування в стимулюванні інвестиційної діяльності показав, що одним з найбільш значущих податків, що забезпечують наповнення дохідної частини бюджету є податок на додану вартість. Важливою функцією ПДВ є не тільки наповнення відповідними фінансовими ресурсами бюджетної системи держави, але й стимулювання інвестиційної діяльності підприємств, насамперед, капітальних інвестицій за процедурою використання господарюючими суб’єктами відповідного податкового кредиту. ПДВ є фінансовим інструментом, за допомогою якого держава може стимулювати капітальні інвестиції з метою технічного переозброєння підприємства. Тому необхідно науково-обґрунтована спрямованість пільг, їх використання відповідно до законодавства, чітка система загальнодержавного статистичного обліку податкових пільг, а також відповідальність платників податку при оплаті й відшкодуванні ПДВ, принцип рівності платників податків й ін. 6. Запропонований методичний підхід до вибору доцільних інструментів податкового регулювання інвестиційної діяльності дозволяє сформувати раціональний набір інструментів податкового регулювання інвестицій, що враховує ефект для підприємств та держави, що підвищує конкурентоспроможність національної економіки. Використання критеріїв для застосування податкових пільг інвестиційної спрямованості дозволяє створити зацікавленість підприємств в реалізації саме тих інвестиційних проектів, які є найбільш важливими для держави. 7. Розроблений методичний підхід до оцінювання ефективності податкових важелів інвестиційного розвитку дозволяє виявити найбільш раціональні податкові інструменти стимулювання інвестиційної діяльності. Обґрунтовано, що ефект від впровадження пільги з податку на прибуток підприємств у вигляді зменшення податкової ставки зростає зі збільшенням рівня податкової пільги та рівня рентабельності інвестиційного проекту, однак ріст капіталомісткості негативно впливає на ефект; динаміка ефекту від надання інвестиційного податкового кредиту залежить лише від ставки кредиту, вплив рівня рентабельності інвестиційного проекту та капіталомісткості на цей показник в результаті дослідження не виявлений. 8. Теоретичний підхід до організації податкового регулювання дивідендної політики господарських товариств передбачає стимулювання реінвестицій з урахуванням статусу власника корпоративних прав, що дозволяє впливати на інтенсивність реінвестиційних процесів та структуру акціонерів засобами податкової політики. Запропоновані напрямки розвитку регуляторного потенціалу оподаткування дивідендів будуть сприяти створенню діючих стимулів для інвестицій і реінвестицій у статутні фонди підприємств і усуненню наявних протиріч в оподатковуванні дивідендів. | 