Теліщук Микола Миколацович. Податкова діяльність держави в перехідній економіці України 9045 : Дис... канд. наук: 08.01.01 - 2003.
Анотація до роботи:
Теліщук М.М. Податкова діяльність держави в перехідній економіці України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01– „Економічна теорія”. – Інститут економіки НАН України (Київ, 2003).
У дисертації досліджується податкова діяльність держави як особлива форма реалізації економічної політики в ринковій економічній системі. У роботі розкрито зміст транзитивних процесів в державах з перехідною економікою, визначено функції держави у економіці та податковій політиці зокрема; досліжено соціально-економічну природу податків як основи податкової діяльності держави; обґрунтовано сутність податкової діяльності держави; охарактеризовано основні тенденції у формуванні податкової системи в Україні; визначено підходи до оцінки податкової діяльності держави та рівня податкового навантаження на макро- і мікрорівнях. Проаналізовано позитивні та негативні наслідки використання податкових пільг як інструменту державного регулювання; обґрунтовано концептуальні підходи до вдосконалення податкової діяльності держави та способи запобігання несплаті податків суб’єктами підприємництва; розроблено практичні рекомендації щодо модернізації податкової служби як напряму забезпечення ефективності податкової діяльності держави.
Здійснене в дисертаційній роботі теоретичне і практичне дослідження основних підходів до проблем оподаткування дало змогу обґрунтувати сутність та напрями розвитку податкової діяльності держави у транзитивній економіці. Вона заснована на наступних узагальненнях, висновках та пропозиціях:
Виконуючи алокаційну, дистрибутивну, стабілізаційну, соціально-егалітарну функції, держава стає партнером ринкових відносин і це, до певної міри, є принциповою ознакою сутності її ролі в ринковій економіці. Не керувати, а регулювати в межах виконання властивих їй функцій ті сфери, які опинилися поза межами ефективної ринкової економіки, виконуючи при цьому роль своєрідного гаранта успішного функціонування ринкової системи – основне призначення держави в економіці.
Виявлено, що податки як економічна категорія – це відображення відносин, що виникають у ході перерозподільчих процесів. Необхідність перерозподіляти доходи на суспільно необхідні потреби є тією основою, яка дозволяє сприймати податкові відносини як необхідну умову розвитку країни. Податки є суспільно-необхідними. Поєднання інтересів держави та платників податків свідчить про наявність у цій сфері єдиного національного інтересу, що реалізовується через діяльність держави у сфері оподаткування. Соціально-економічна природа податків визначається законами відтворення. Податки як категорія перерозподільча залежать від зростання або зменшення ВВП. Це, у свою чергу, визначається економічним і політичним устроєм суспільства, обраною економічною моделлю, природою та завданнями держави, які вона реалізовує в ході податкової діяльності через участь у розподільчому і перерозподільчому процесах.
Податкову діяльність визначено як сукупність відносин, спрямованих на узгодження інтересів суспільства і держави в ході реалізації економічної політики держави з метою пом’якшення циклічних коливань макроекономічної кон’юнктури, збільшення рівня зайнятості, стабілізації цін та стимулювання економічного зростання.
Визначено, що основним засобом реалізації податкової діяльності є податкова система. Пошук певних компромісів між основними принципами оподаткування, дотримання системності та послідовності є основними питаннями для вдосконалення податкової діяльності держави. Беззаперечною умовою її ефективності є дотримання в розбудові податкової системи основної вимоги: види податків повинні бути такими, щоб найповніше реалізовувався внутрішній потенціал категорії “податок”, а саме, щоб була досягнута максимально можлива рівновага між його об’єктивними і суб’єктивними складовими. Це означає, що податкова система, концентруючи в розпорядженні державної влади суспільно необхідну частку грошових ресурсів, не повинна порушувати відтворювальних інтересів.
Проведене дослідження показало, що відокремлення в часі розгляду Бюджетного та Податкового кодексів породжує значні труднощі в реалізації соціально-економічної політики держави. Для об’єднання інтересів усіх суб’єктів бюджетно-податкових відносин слід розробити єдиний правовий документ – Кодекс доходів і витрат держави, який би регламентував доходи і витрати держави та забезпечував принципи соціальної справедливості в Україні.
Концептуальним з погляду вдосконалення податкової діяльності держави є запропонований підхід до формування соціальної спрямованості фінансових ресурсів через запровадження єдиного 30 % соціального податку, який об’єднає всі чинні соціальні фонди. Така зміна дасть можливість зменшити податковий тиск на фізичних осіб через фонд оплати праці.
Доведена недоцільність кардинального перегляду структури податкової системи. Це може призвести не лише до виникнення проблем входження України до міжнародних економічних структур, але й викликати значні проблеми з наповненням бюджету. За таких умов може йтися лише про оптимізацію структури податкової системи та вдосконалення механізму функціонування окремих податків.
Стратегічним напрямом податкової діяльності повинна стати орієнтація на використання прямих податків як центрального елемента податкової системи. Аналіз структури податкових надходжень показав, що в Україні більше третини доходів бюджету отримуються через справляння непрямих податків, фактично об’єктом оподаткування виступає не дохід і не прибуток, а витрати. Опора на непрямі податки згубно діє на економіку з вкрай низькою купівельною спроможністю населення.
Для надання податковій системі соціальної спрямованості доведена необхідність диференціації ставки податку на додану вартість залежно від груп товарів (послуг). Зокрема, доцільно було б застосовувати підвищену до 17 % ставку цього податку на предмети розкоші та понижену до 15 % – на предмети першої необхідності.
Аналіз політики стосовно податкових пільг показав, що сьогодні держава вкрай неефективно використовує цей інструмент і, як наслідок, вони становлять одну з причин зростання податкового наванаження на інші економічні суб’єкти. Важливо принципово переглянути підходи до механізму пільгового оподаткування. Основними вимогами до пільг має бути: цілеспрямованість, гнучкість, ефективність. Об’єктом пільгового оподаткування повинен стати комерційний проект, що реалізує пріоритети, визначені державною програмою структурної перебудови й активізації інвестиційно-інноваційної діяльності. Суб’єкти господарювання в рамках програм повинні брати на себе чіткі зобов’язання щодо використання коштів, зекономлених у результаті наданої пільги. Рішення щодо введення або скасування податкових пільг потрібно приймати, попередньо прорахувавши економічний ефект і можливі втрати, для досягнення збалансованого наповнення бюджету та задоволення інтересів конкретного суб’єкта стимулювання. Оптимізація механізму надання податкових пільг дасть змогу спростити адміністрування податків, сприятиме справедливості оподаткування, звузить можливості латентності доходів та ухилянь від сплати податків.
Критична оцінка поширеної в Україні практики реструктуризації боргів як засобу боротьби з податковою заборгованістю дала змогу дійти висновку про поглиблення нею ряду суперечностй, що мають місце в податкових відносинах. Щорічно залишаються непогашеними до третини сум реструктуризованої заборгованості, що суттєво збільшує недоїмку. Водночас повна відмова від цієї практики є передчасною через існування низки об’єктивних передумов для застосування цього важеля в перехідний період. Для забезпечення ефективності механізму реструктуризації він повинен базуватися, по-перше, на основі ретельно розробленої стратегії, що торкається усіх сфер діяльності підприємництва- виробничої, інформаційної, організаційної, кадррової, по-друге, на принципових змінах планування, обліку, звітності для отримання об’єктивної оцінки ситуації в кожний конкретний проміжок часу, по-третє – на одночасній розробці заходів, здатних сприяти мобілізації внутрішніх резервів і погашенню реструктуризованої податкової заборгованості.
Зважаючи на критичний стан у галузі збирання податків в Україні, ретельному аналізу повинні підлягати проблеми, що його обумовлюють. На противагу поширеному підходу, що основною причиною виникнення проблем зі збиранням податків є незадовільний рівень податкового контролю, у дисертації зазначено, що ці причини є більш глибокими і грунтуються на сукупності як внутрішніх чинників, пов’язаних з конкретними умовами діяльності окремих суб’єктів господарювання, так і зовнішніх, у яких відображені закономірності економічної реальності.
Особливе місце серед загальних заходів запобігання несплаті податків повинно належати тим, що пов’язані з трансформацією податкової системи з метою покращання фінансового стану суб’єктів економіки, реального захисту їх економічних інтересів. Це стосується створення умов: для зниження собівартості продукції, її ціни та конкурентноспроможності перед імпортом; усунення чинників, що зумовлюють подвійне оподаткування та дезінтеграцію фінансових потоків у процесі фінансово-господарського обороту; підвищення платоспроможності юридичних осіб і купівельної спроможності фізичних осіб; підвищення позитивної динаміки товаро- і капіталообороту; продукування мотивацій виведення фінансово-господарської діяльності з тіні; стимулювання процесів розширеного економічного відтворення; спрощення системи оподаткування і створення на цій основі прозорих схем і механізмів оподаткування та здешевлення процедури справляння податків.
Модернізація податкової служби невіддільна від розв’язання наступних завдань: забезпечення ефективного обліку юридичних і фізичних осіб, побудова структури податкової служби за функціональною ознакою, зменшення контролю за дисциплінованими платниками податків, розробка нових методів адміністрування податків, розвитку інформатизації державної податкової служби, розширення форм і якості надання послуг платникам податків, підвищення рівня загальної податкової культури в суспільстві, зміна характеру відносин між податковими органами та платниками податків. Специфічні за своїм змістом та методами втілення заходи повинні розглядатися не ізольовано, а підпорядковуватися кінцевій меті модернізації, яка лежить у площині створення умов для підвищення ділової активності суб’єктів господарювання, забезпечення на цій основі міцної фінансової бази для виконання державою своїх функцій.
Публікації автора:
1. Теліщук М.М. Деякі аспекти податкової діяльності держави // Інновіційне забезпечення структурної перебудови економіки: Зб.наук.пр. Ін-т економіки НАН України. Редкол.: Л.К. Безчасний (відп.ред.) та інші). – Київ, 1999. – С. 140–151.
2. Теліщук М. Податкова діяльність держави як інструмент реалізації економічної політики // Науковий вісник Українського фінансово економічного інституту: Зб.наук.пр. – Ірпінь. - № 1(7), 2000. – С. 22–28.
3. Теліщук М. Проблеми співвідношення прямих і непрямих податків та шляхи їх вирішення // Науковий вісник Академії державної податкової служби України: Зб. наук. пр. – Ірпінь. – 2000. – № 2(8). – С. 125–133.
4. Теліщук М. Аналіз теоретичних підходів до проблеми податкового навантаження на економіку // Науковий вісник Академії державної податкової служби України. Зб. наук. пр. – Ірпінь. – 2000. – № 4(10). – С. 81–87.
5. Теліщук М. Актуальні проблеми співвідношення прямих і непрямих податків // Фінанси України. – 2001. – № 2. – С. 29–40.
6. Теліщук М.М. Податкове навантаження на економіку: стан та оптимізація // Матеріали науково-практичної конференції “Теорія і практика перебудови економіки”. – Черкаси (4–5 жовтня 2000 р.) / Відповід. ред. В.І.Хомяков, д.т.н., проф. – Черкаси: ЧПІ, 2000. – С. 5–7.
7. Теліщук М.М. Характерні риси податкової діяльності держави в перехідний період / Тези міжнародної науково – практичної конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів” ( Харків, Національний технічний університет “ХПУ”, 13–15 грудня 2000 р.) // Вісник Харківського державного політехнічного університету: Збірник наукових праць. – Харків: ХДПУ, 2000. – Випуск 122 ( в 4 частинах). – С. 155–159.