Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Кримінальний процес, криміналістика та судова експертиза, оперативно-пошукова діяльність


Щербакова Ганна Володимирівна. Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян : дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київський національний ун-т внутрішніх справ. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Щербакова Г.В. Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація містить комплекс питань теоретичного та прикладного характеру присвячених початковому етапу розслідування розбоїв вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян. На основі використання доробку вчених криміналістів, узагальнення слідчої практики та статистичних даних МВС України у роботі розглянута криміналістична характеристика даного виду злочинів, виділені основні її елементи, досліджені кореляційні зв’язки між цими елементами, надано авторське визначення криміналістичної характеристики розбоїв. З’ясовується зміст та структура початкового етапу розслідування розбоїв. Аналізуються помилки, які допускаються при проведенні слідчих дій на цьому етапі та формулюються практичні рекомендації по їх усуненню. У роботі розкриваються: поняття, сутність та структура слідчої ситуації. Розглядаються типові слідчі ситуації, притаманні даній категорії злочинів і наводиться система дій слідчого по їх вирішенню.

У дисертації визначено такі науково обґрунтовані теоретичні та практичні положення:

1. Аргументується висновок, про те що питання криміналістичної характеристики злочинів невіддільне від проблематики слідчої ситуації, оскільки необхідність слідчого у зверненні до криміналістичної характеристики певного виду злочину обумовлена здебільшого проблемною ситуацією розслідування, що характеризується негативними умовами (наприклад, недостатністю доказової інформації по кримінальній справі, що розслідується).

2. Конкретизовані основні елементи криміналістичної характеристики розбійних нападів та їх зміст: предмет, спосіб злочинного посягання, обстановка вчинення злочину, слідова картина злочину, особа потерпілого і злочинця.

3. Акцентується увага, що особливого значення наукові категорії “криміналістична характеристика злочину”, “слідча ситуація” набувають на початковому етапі розслідування. Знання криміналістичної характеристики злочинів, типових слідчих ситуацій, що виникають на даному етапі, та правильне використання цих знань на початковому етапі є важливою умовою швидкого та повного розкриття кримінальної справи.

4. Обґрунтовано, що початковий етап розслідування має дуже важливе значення для розслідування розбійних нападів, тому що саме на ньому здійснюється перевірка й оцінка доказів, приймаються правові рішення, які покликані забезпечувати досягнення завдань кримінального судочинства.

5. Наведені додаткові аргументи щодо значення огляду місця події на початковому етапі розслідування розбоїв. Встановлено, що використання доказової та орієнтуючої інформації, отриманої при огляді місця події, дозволяє: відтворити механізм злочину; висунути версії про подію злочину та напрями його розслідування; здійснити переслідування злочинця (злочинців) за “гарячими” слідами; установити кількість нападників; виявити знаряддя злочину; визначити вірогідний напрям слідування з місця події злочинців; установити транспортний засіб, який було застосовано при здійсненні цього злочину; призначити та провести експертизи й дослідження речових доказів, які в подальшому стали важливим засобом для встановлення та викриття злочинців.

6. Виявлено ряд факторів, які ускладнюють розслідування розбійних нападів:

а) на стадії порушення кримінальної справи: помилки у кваліфікації злочину; складності з визначенням ступеня тяжкості тілесних ушкоджень; неналежним чином зібраний матеріал дослідчої перевірки; недостатність інформації про осіб, які вчинили злочин; відсутність достатньої доказової інформації; відмова потерпілого давати свідчення; збір доказової інформації на відкритій місцевості, відсутність свідків, слідів злочину; недостатність ґрунтовних версій, та погане опрацювання наявних версій; неналежна підготовка працівників ОВС, які збирають початковий матеріал по справі;

б) при визначенні та опрацюванні джерел доказової інформації: невміння дати правильну оцінку інформації, проаналізувати; протидія розслідуванню (наприклад шляхом зміни раніше наданих показань); затягування призначення та проведення експертиз, результати яких необхідно було отримати на початку розслідування; великий обсяг оперативної інформації, яку слідчий повинен обробити; відсутність свідків;

в) при проведенні окремих слідчих дій: недостатнє організаційно-технічне забезпечення цієї діяльності; страх потерпілого або свідка перед можливою розправою над ними; надання неправдивих свідчень підозрюваним або обвинуваченим; неправильне вилучення речових доказів; неналежне матеріально-технічне забезпечення;

г) при виявленні причин та умов, які сприяли вчиненню злочину: відсутність адекватного реагування на причини та умови вчинення злочину; низький рівень соціального та культурного виховання молодого покоління;

д) інші негативні чинники: відсутність часу, велика завантаженість слідчого іншими кримінальними справами; негативне ставлення суспільства до ОВС.

7. Визначені заходи, щодо підвищення ефективності розслідування, а саме:

– для покращення роботи СОГ створити постійно діючі СОГ та забезпечити їх відповідними технічними засобами;

– у справах, порушених за оперативними матеріалами, розробити спільно зі слідчими план реалізації матеріалів; – забезпечити належну взаємодію слідчого з оперативними працівниками, експертами, громадськістю, які залучаються до розслідування злочину; забезпечити кваліфіковане керівництво СОГ;

– чітко визначити обов’язки між членами СОГ; організовувати регулярні оперативні наради СОГ з метою обговорення результатів і подальших завдань розслідування;

– налагодити систематичний обмін інформацією;

– забезпечити чітке виконання плану розслідування.

8. Запропоновано до основних структурних елементів слідчої ситуації віднести: докази та інформаційний матеріал; сукупність умов, в яких здійснюється розслідування; ознаки та властивості обставин, зв’язки та відношення між ними; обстановку, картину розслідування.

9. Наголошується, що ефективним засобом вирішення типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування цих злочинів є реалізація криміналістичних операцій та комбінацій, здійснення певного комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

10. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення методики розслідування розбійних нападів, які використовуються в роботі практичних ОВС та в навчальному процесі юридичних вузів при вивченні відповідних розділів криміналістики та кримінального процесу.

Результати проведеного дослідження можуть певною мірою сприяти підвищенню ефективності досудового розслідування означеного виду злочину.

Публікації автора:

  1. Щербакова Г.В. Проблематика слідчих ситуацій як складова навчального курсу криміналістики // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса: Право, 2003. – № 2. – С. 57-63 (у співавторстві з Іщенком А.В. ).

  2. Щербакова Г.В. Організаційні проблеми наукових криміналістичних досліджень // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса: Право, 2003. – № 4. – С. 191-192 (у співавторстві з Берназом В.Д.).

  3. Щербакова Г.В. Сучасні підходи до розуміння слідчих ситуацій у криміналістичній літературі // Вісник Запорізьського юридичного інституту. – Запоріжжя, 2003. – № 3. – С. 257-264 (у співавторстві з Іщенком А.В. ).

  4. Щербакова Г.В. Проблема класифікації слідчих ситуацій // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2004. – № 1. –
    С. 143-150.

  5. Щербакова Г.В. Початковий етап як вирішальний період у розслідуванні розбоїв // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Луганськ, 2004. – № 4. – С. 162-169.

  6. Щербакова Г.В. Особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування розбоїв // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2005. – № 3. – С. 209-214.

  7. Щербакова Г.В. Висвітлення слідчих ситуацій при викладанні криміналістики // Актуальні проблеми криміналістики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / Гол. ред. М.І. Панов. Нац. юрид. акад. України, – Харків: Гриф, 2003. – С. 41-44 (у співавторстві з Іщенком А.В. ).