Анотація до роботи:

Біловус Г.Я. Плямистості ячменю та заходи з обмеження їх розвитку в умовах західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11. – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена обґрунтуванню системи захисних заходів ярого ячменю від темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей з урахуванням біологічних особливостей збудників хвороб.

Вперше в умовах західного Лісостепу України вивчено розвиток плямистостей листя на ярому ячмені. Досліджено видовий склад збудників темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей листя, їх шкодочинність, вплив абіотичних факторів на їх розвиток. Встановлено, що коефіцієнт шкодочинності на природному фоні за максимального ураження (90%) темно-бурою плямистістю становив 0,38%, сітчастою – 0,52%, смугастою – 0,66%. Так, при 90% розвитку плямистостей листя ячменю відбулося зменшення кількості зерен на 5,1-6,1 штук. Порівняно із здоровими рослинами при цьому маса зерна в колосі знижувалась на 0,15-0,17 г., маса 1000 зерен – на 3-3,7 г.

Досліджено роль попередників, добрив, строків сівби і норм висіву насіння в обмеженні розвитку плямистостей листя. Проведено оцінку стійкості сортів ярого ячменю до ураження збудниками Bipolaris sorokiniana Shoem, Drechslera graminea Ito, Drechslera teres Ito. Серед досліджуваних сортів стійких до даних захворювань не виявлено.

Встановлена ефективність дії застосування протруйників та фунгіцидів проти плямистостей листя.

1. В умовах західного Лісостепу України на ярому ячмені широко поширені плямистості листя. Грунтово-кліматичні умови даного регіону впливають на розвиток темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей, а також обумовлюють величину врожайності сортів.

2. При перезимівлі збудників хвороб в природних та лабораторних умовах зберігається життєздатність їх спор і грибниці в листках ярого ячменю. Кількість пророслих конідій у збудників Drechslera teres Ito, Bipolaris sorokiniana Shoem, Drechslera graminea Ito у лабораторних умовах становила 97,4-98,0%, у природних – 92,4-95,6%. На глибині 5 см у ґрунті цей показник становив – 90,6-94,4%. На глибині 20 см гриби повністю гинули.

3. Тривалість інкубаційного періоду збудників плямистостей листя ячменю залежить від стійкості сорту. Так, у сприйнятливого до темно-бурої плямистості сорту він становив 11 днів, середньо стійкого – 13 днів, відносно стійкого – 15 днів; до смугастої плямистості – відповідно 10, 13, 14 днів, а до сітчастої – 13, 14, 15 днів.

4. Джерелом інфекції плямистостей ярого ячменю є рослинні рештки, а також заражене насіння. Первинне ураження збудником темно-бурої плямистості було в межах 91,2-96,6%, смугастої – 92,6-94,7%, сітчастої – 90,6-99,2%.

5. Коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального ураження (90%) темно-бурою плямистістю становив 0,38%, сітчастою – 0,52%, смугастою – 0,66%. При 90% розвитку плямистостей листків ячменю відбулося зменшення кількості зерен порівняно із здоровими рослинами на 5,1-6,1 штук, маса зерна в колосі знижувалась на 0,15-0,17 г., а маса 1000 зерен –на 3-3,7 г.

6. Серед 268 сортозразків колекційного розсадника та 80 сортів, що випробовувалися на державних сортостанціях Львівської та Тернопільської областей, стійких до плямистостей не виявлено. Відносно стійкими до темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей є сорти Княжий та Вакула.

7. Одним із радикальних заходів проти плямистостей листя ячменю є осіння глибока оранка на глибину 20-22 см. Оптимальним строком сівби ярого ячменю, при якому найкраще поєднується достатньо відчутне зниження розвитку хвороб із максимальною продуктивністю рослин є друга декада квітня. При цьому розвиток плямистостей листя ячменю зменшувався в 1,4-1,7 раза, а урожайність зростала на 0,47-0,88 т/га.

8. Зниженню розвитку плямистостей листя і підвищенню урожайності зерна ярого ячменю сприяє сівба по попереднику картопля. Ураженість рослин ярого ячменю плямистостями листя була в 1,2-1,3 раза менша, ніж після попередника озима пшениця, а урожайність зерна вища на 0,16-0,62 т/га.

9. В оздоровленні ярого ячменю від плямистостей листя велике значення має густота рослин. Із збільшенням норми висіву з 4 до 5 млн. насінин на гектар розвиток хвороб листя збільшувався на 1-4,8%, а урожайність зменшувалась на 0,23 т/га. Оптимальна норма висіву ярого ячменю для сорту Надія – 4 млн. схожих зерен на гектар.

10. У захисті ярого ячменю від плямистостей листя ефективним заходом є передпосівна обробка насіння вітаваксом 200 ФФ, 34% в.с.к., 3 л/т, лоспелом 12,5%, в.м.е., 0,9 л/т – 1,2 л/т, раксилом, 6% т.к.с., 0,4 кг/т. Розвиток хвороб при цьому в середньому знижувався на 18,4-27,3%. Під впливом протруйників активізуються механізми росту і розвитку рослин, підвищується урожайність в середньому на 0,41-0,64 т/га.

11. У період вегетації ярого ячменю отримані позитивні результати при застосуванні фунгіцидів: тілт, 250ЕС, к.е. 0,5 л/га, рекс Т, к.с., 0,75 л/га, альто супер 330 ЕС, к.е., 0,5 л/га. Вони забезпечують ефективність дії проти темно-бурої плямистості на 75,2%-81,1%, сітчастої – 74,8%-80,0%, смугастої – 71,8%-78,0%. Перше обприскування проводять при появі ознак плямистостей, друге – через 14 днів.

Публікації автора:

1. Біловус Г.Я. Плямистості ячменю в західному Лісостепу // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2001. – Вип. 43. – С. 36-43.

2. Біловус Г.Я. Вплив абіотичних факторів на тривалість інкубаційного періоду смугастої плямистості листя ячменю // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. – 2004. – № 8. – С. 332-336.

3. Біловус Г.Я., Яремко В.Я., Копчик З.М. Залежно від строків сівби обмеження розповсюдженості темно-бурої плямистості листя на ярому ячмені в умовах західного регіону України // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 11. – С. 7. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

4. Біловус Г.Я., Ващишин О.А., Пристацька О.Н. Обмеження розвитку сітчастої плямистості листя на ярому ячмені за допомогою агротехнічних заходів // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2005. – Вип. 47. – С. 3-6. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

5. Кирик М.М., Біловус Г.Я. Ефективність застосування протруйників на ярому ячмені проти темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей листя // Карантин і захист рослин. – 2006. – № 4. – С. 23-24. (Особистий внесок здобувача 80%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

6. Біловус Г.Я. Оцінка стійкості сортів ярого ячменю до збудника темно-бурої плямистості листя // Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур: Зб. тез міжнар. наук. симп. (Харків, 7-8 липня 2004 р.) –Х.,– 2004. – С. 120-121.

7. Біловус Г.Я. Вплив добрив і попередників на ураженість ярого ячменю темно-бурою плямистістю // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: (Київ, 1-5 листопада 2004 р.) -К., – 2004. – С. 317-321.

8. Біловус Г.Я. Стійкість сортів ярого ячменю до збудників сітчастої та смугастої плямистостей // Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання” (Оброшино, 29 червня – 1 липня 2005 р.) – Оброшино – 2005. – С. 69-70