У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – розроблення теоретичних положень та прикладних засад удосконалення планування та організування страхування у державних виробничо-господарських структурах. Представлені у дисертаційній роботі наукові теоретичні та практичні результати сприятимуть вирішенню нагальних проблем функціонування як підприємств державного сектора економіки, так і страхового ринку та усієї фінансово-кредитної системи України. Основні висновки можна зробити такі: 1. Страховий ринок динамічно розвивається як за кількісними показниками, так і щодо новацій в організуванні, внаслідок чого повинна вдосконалюватись і система його регулювання. 2. З метою вирішення існуючих проблем страхового ринку треба разом із заходами макроекономічного регулювання використовувати певні важелі втручання у страхову діяльність з боку виробничо-господарських структур мезорівня. Зокрема, у разі наявності інтересу держави як економічного суб'єкта з метою досягнення конкретних цілей, основними серед яких є недопущення "вимивання" фінансових ресурсів із галузі, інвестування тимчасово вільних коштів страхових резервів за напрямами, визначеними державою пріоритетними, використання управління страховою сферою ВГС мезорівня для цілей макроекономічної політики держави та забезпечення високого рівня конкуренції у фінансово-кредитній системі України. Найактуальнішим це є для природних монополій, галузей з підвищеним рівнем ризиків (транспортний комплекс та зв'язок, вугільна, нафтогазовидобувна промисловість тощо). 3. Як свідчать результати аналізу, для потреб управління страхуванням на мезорівні необхідно використовувати класифікацію функцій страхування, виокремивши дві функції: превентивно-компенсаційну та фінансово-інвестиційну. Завданнями держави в процесі регулювання страхової діяльності є забезпечення безперервності суспільного виробництва та ефективного використання інвестиційно-інноваційного потенціалу страхового ринку. Причому забезпечення безперервності суспільного виробництва є завданням на мікрорівні, регуляторами цієї сфери можуть бути насамперед адміністративні важелі, зокрема створення нормативно-правової основи взаємовідносин між суб'єктами страхування, введення обов'язкових видів страхування тощо. Надзвичайно важливим є виконання страхуванням фінансово-інвестиційної функції, адже органи державної влади зацікавлені у реалізації фінансово-інвестиційного потенціалу страхування, його розвиток може бути одним із каталізаторів економічного зростання, що є досить актуальним для України. 4. Як показано у дослідженні, сферою ВГС мезорівня є об'єднання учасників ВГС мезорівня, які є однорідними за функціональним призначенням, вона є одночасно об'єктом управління та суб'єктом (рівнем) управління. Страховою сферою ВГС мезорівня є сукупність страхових компаній, їхніх об’єднань, страхових посередників, перестраховиків, а також відносин між ними та з вищими рівнями управління (з приводу ліцензування, оподаткування, агентської винагороди, політики інвестування коштів тощо), яка є водночас об’єктом (керованою системою) і суб’єктом (рівнем) управління (керуючою системою). 5. Зміни, пов'язані із глобалізацією та лібералізацією страхового ринку внаслідок можливого вступу України до СОТ, вплинуть на процес планування та організаційну структуру управління страховою сферою ВГС мезорівня. Зокрема, необхідно буде оптимізувати конкретні інструменти у межах мотиваційно-бар'єрної форми нагляду, адже на вітчизняному ринку з'явиться велика кількість страховиків-нерезидентів чи їх представництв; міжнародні "правила гри", які ратифікуватиме Україна, можуть вплинути на порядок розміщення і використання страхових резервів та інструменти, в які вони будуть інвестуватись тощо. 6. Теоретичну цінність та практичне значення мають розроблені напрями удосконалення організування страхування у державному секторі економіки. Об'єднання страхових компаній можуть виступати важелем державного регулювання страхової діяльності на макрорівні та управління страхуванням на мезорівні. Необхідним вбачається вплив держави на страховий ринок шляхом стимулювання створення об’єднань страховиків (насамперед добровільних) у державному секторі економіки або в окремих галузях чи підгалузях промисловості (енергетика, залізничний транспорт, нафтогазовидобувна промисловість тощо), адже тут зачіпаються інтереси держави як власника або стратегічні інтереси держави. Пропонується в межах страхової сфери "Укрзалізниці" створити перестрахувальний пул, що сприятиме вирішенню існуючих проблем. 7. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати: Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів у сфері державного управління економікою застосовувати теоретичні та практичні положення дисертації щодо регулювання страхової діяльності на макрорівні та управління страхуванням на мезорівні; Міністерству транспорту та Фонду державного майна України застосовувати теоретичні положення та практичні рекомендації щодо удосконалення планування та організування страхування на мезорівні (у державному секторі економіки); Міністерству фінансів та Уповноваженому органу регулювання страхової діяльності використовувати результати дослідження при розробленні нормативних документів та рекомендацій щодо переліку об'єктів, які є пріоритетними для інвестування тимчасово вільних коштів страхових резервів страховиків, для удосконалення регулювання діяльності страховиків-нерезидентів (необхідно розробити комплекс заходів щодо державної підтримки фінансового забезпечення інноваційного розвитку підприємств транспортного комплексу шляхом прийняття відповідних законодавчих і нормативних актів, а також затвердити у відповідних нормативно-правових актах пріоритетність інноваційного розвитку транспортного комплексу). |