У дисертації викладено теоретичні узагальнення щодо планування та регулювання освітніх послуг і науково обґрунтовано практичні рекомендації вирішення їх завдань в умовах трансформації економіки України. Проведений аналіз особливостей планування і регулювання освітніх послуг, основних критеріїв їх ефективності та оцінювання, а також регулювання освітніх послуг за допомогою економетричного моделювання в умовах трансформації економіки дає можливість зробити і сформулювати такі висновки і пропозиції. 1. Аналіз розвитку економіки України, економічних відносин підприємницьких структур, динаміки підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, а також огляд вітчизняних та зарубіжних наукових праць, практичних розробок, присвячених дослідженню розвитку освітніх послуг, дає підстави стверджувати, що теоретична база планування і регулювання взаємовідносин між виробничими структурами та навчальними закладами у сфері підготовки кадрів, особливо її організаційна база, перебуває у стадії становлення. З метою прискорення ефективної реалізації освітніх послуг повинні бути спроектовані досконалі механізми планування та регулювання освітніх послуг, удосконалена нормативна та законодавча база. 2. Досить багато труднощів щодо запровадження дистанційної форми навчання було зумовлено досить пізнім прийняттям нормативно-правової бази, у зв’язку з чим навчальні заклади не змогли застосувати всі переваги дистанційної освіти і використовували методи дистанційної освіти як доповнення до очної та заочної форм навчання, а також використовували її як електронну підтримку навчання, особливо на заочному відділенні. Це, звичайно, стало гальмом у розробленні механізмів, форм та методів дистанційного навчання, а також широкого розроблення дистанційних курсів і модулів. 3. Кожна галузь економіки повинна розробляти свою концепцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, у якій чітко визначати стратегічні напрями формування кваліфікаційного кадрового потенціалу, включати основні принципи його підготовки і, що особливо важливо, зазначати джерела фінансування на основі системи планування та регулювання підготовки кадрів, виходячи із потреб галузі. 4. Державні органи управління повинні сприяти збільшенню фінансування на підвищення кваліфікації кадрів, а приватним підприємствам, які власні кошти спрямовують на підготовку кадрів та підвищення їх кваліфікації, надавати відповідні пільги. 5. Взаємозв’язки між навчальними закладами та виробничим сектором економіки мають ще не досить виражений характер. Ще не створено ефективних механізмів щодо якісної підготовки фахівців, особливо для конкретних “галузей і виробничих процесів”. Потребують удосконалення механізми фінансування якісної освіти та підготовки спеціалістів для конкретних виробництв, установ, організацій та підприємств. 6. Встановлено значні переваги системи дистанційної освіти: студент менше часу проводить у навчальному закладі, оскільки він користується навчальними матеріалами в електронній формі і може фактично в будь-який час навчатись, не обмежуючись у часі, а це суттєво знижує фінансові витрати; програми дистанційного навчання є досить гнучкими і чутливими до зміни як нормативного характеру, так і конкретних професійних знань, які потрібні при запровадженні новітніх технологій та нового обладнання тощо. 7. Реорганізація освітніх закладів в умовах трансформації української економіки та необхідності входження в міжнародний освітній простір – це насамперед процес їх адаптації до ринкових умов та вимог міжнародних стандартів освіти. У зв’язку з цим реструктуризація є своєрідною реакцією на вимоги зовнішнього середовища, спрямованою на поліпшення стратегічної позиції школи на ринку освітніх послуг, підвищення професійної підготовки випускників та досягнення потрібних для успішного функціонування економічних і соціальних результатів діяльності. 8. Перспективами розвитку дистанційної освіти є: - удосконалення навчальних програм, планів та графіків навчального процесу, а також системи контролю знань студентів і слухачів; - розширення мережі надання освітніх послуг; - постійне оновлення існуючої бази навчально-методичних матеріалів; - створення мультимедійних підручників, аудіо- та відеоматеріалів тощо; - використання дистанційних матеріалів для перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів різних галузей економіки. 9. Одержані в роботі оцінки прогнозних значень кількості учнів та студентів можуть бути використані Міністерством освіти і науки України, навчальними закладами і місцевими органами під час планування підготовки кваліфікованих робітників та спеціалістів. 10. Побудовані в дисертації регресійні моделі залежності кількості студентів від впливу основних економічних показників можуть бути використані навчальними закладами під час планування своєї діяльності і надання якісних освітніх послуг. |