Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


202. Дзюбенко Олексій Георгійович. Планування діяльності підприємства в ринкових умовах: дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / Технологічний ун-т Поділля. - Хмельницький, 2003.



Анотація до роботи:

Дзюбенко О.Г. Планування діяльності підприємства в ринкових умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – “Економіка, організація та управління підприємствами”. – Технологічний університет Поділля (м.Хмельницький). – Хмельницький, 2003.

У дисертаційній роботі розроблені методичні основи планування діяльності підприємства з метою максимізації ефективності його діяльності. Для цього розкриті властивості сфери тактичного планування, яка підлягає формалізації. Визначені її зв’язки із сферами стратегічного та оперативного планування, які, згідно із запропонованою в роботі концепцією синхронного планування, узгоджують сферу тактичного планування із зовнішнім оточенням діяльності підприємства.

Розроблена модель синхронного планування діяльності підприємства, яка одночасно координує планові рішення, що прийняті в різних матеріально-виробничих підрозділах підприємства, а також планові рішення, які визначені на довго- та короткотермінову перспективу. Глобальний критерій оптимізації обґрунтовано як максимум капіталізованої вартості підприємства.

Запропоновано засіб, що дає можливість оцінити ефективність моделі планування з врахуванням трьох чинників: ефекту, адекватності моделі реальним умовам та вартості її застосування. Оцінку та адаптацію планових рішень, прийнятих в моделі синхронного планування, пропонується здійснювати в межах формалізованої системи планування.

  1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що проявляється у недостатній ефективності засобів планування діяльності промислового підприємства в ринкових умовах.

  2. Зміни, що відбулися у зв’язку з переходом економіки України до ринкових умов, зумовили актуальність розробки системи ефективного планування. Така система має об’єднувати конструктивний досвід теорії планування в умовах планової економіки, а також засоби планування, що розроблені закордонними дослідниками на основі ринкових припущень.

  3. Теорія планування в умовах адміністративно-командної економіки розвивалась у напрямку знаходження оптимальних планів на різних рівнях діяльності виробничих сил шляхом застосування матричних моделей планування. Цей напрямок вирішення проблеми планування є також доцільним в умовах ринкової економіки за умови застосування концепції синхронного планування, що базується на трьох основних принципах:

формалізованість, тобто визначеність та структурованість процесу планування;

синхронність розробки та оцінки усіх планових альтернатив;

єдність критерію оцінки ефективності планів, який відображає основну задачу функціонування підприємства;

  1. В ринкових умовах припущення про формалізованість процесу планування не справджується повністю. Тому існує необхідність оцінки адекватності формалізованого засобу планування. Це можливо здійснити в межах загальної моделі планування – розробленого у роботі засобу оцінки та обрання параметрів найбільш ефективної системи планування. Оцінка здійснюється шляхом співставлення реального додаткового економічного ефекту та додаткових видатків на впровадження системи. При цьому реальний економічний ефект визначається як прогнозований приведений ефект, дисконтований з врахуванням премії за ризик того, що застосований засіб планування не є адекватним до реальної дійсності.

  2. Для вирішення проблем формалізації процесу планування та його адаптації до не повністю формалізованого зовнішнього оточення запропоновано застосовувати формалізовану систему планування, яка виконує задачі інформаційного забезпечення та інтерпретації отриманих результатів. В роботі запропонована структура та необхідні процедури такої системи.

  3. Формалізована система планування спирається на розроблені у роботі положення концепції синхронного планування про існування трьох ієрархічно підпорядкованих рівнів планування: стратегічного, тактичного та оперативного. На кожному з цих рівнів вирішується одна з трьох специфічних задач. Стратегічне планування спрямоване на подолання неструктурованості об’єкту планування шляхом визначення суттєвих для власників підприємства цілей та критеріїв оцінки ефективності його діяльності. Тактичне планування спрямоване на здійснення оптимальної координації планових рішень в межах плану за певним критерієм. Призначення оперативного планування полягає в подоланні невизначеності шляхом узгодження плану та фактичного результату з використанням механізму зворотного зв’язку. В запропонованій ієрархії формалізованим є тільки рівень тактичного планування, тому по відношенню до нього застосування кількісних методів є найбільш доцільним. Два інших рівні планування забезпечують збереження властивості формалізованості тактичного планування шляхом його узгодження з нестабільним зовнішнім оточенням.

  4. Необхідною передумовою досягнення оптимальності планування є одночасне (синхронне) визначення планових рішень в межах як різних функціональних підрозділів, так і різних проміжків часу. Для цього розроблено модель синхронного планування, яка дозволяє визначати оптимальний план як сукупність планових рішень в межах всього підприємства в різні періоди планування, скоординованих за єдиним критерієм. Оптимальні рішення моделі синхронного планування можливо знаходити із застосуванням змішаного лінійного програмування.

  5. Специфіка діяльності підприємства в умовах ринку полягає в націленості на досягнення найкращого значення певного оціночного критерію, який визначає якість досягнення основної задачі, для виконання якої засновано підприємство. Відповідно, план як засіб визначення параметрів майбутньої діяльності підприємства має оцінюватися саме за критерієм оцінки якості діяльності підприємства. Таким критерієм, на наш погляд, може бути капіталізована вартість підприємства, що оцінюється як приведений на момент прийняття планового рішення доход від перспективної діяльності підприємства.

  6. Наукові розробки дисертації апробовані на підприємствах „Будинок моделей „Хрещатик”, швейних фабриках „Дана”, „Юність” та „Каштан”. Згідно до отриманих результатів, за умови застосування пропонованої системи планування підприємства мають змогу додатково збільшити свою капіталізовану вартість на значення від 2% до 14% порівняно з фактичним річним зростанням капіталізованої вартості підприємства. Результати практичного впровадження результатів роботи свідчать про їхню ефективність та універсальність в класі великих та середніх підприємств з потоковим типом виробництва.

Публікації автора:

Особистий внесок здобувача у колективних працях:

У роботі (4) запропоновано застосовувати показник максимуму капіталізованої вартості підприємства як глобальний критерій оцінки ефективності планових рішень.

У роботі (5) розроблена нова методика оцінки економічного ефекту від застосування плану, що розраховується як різниця між дисконтованим додатковим економічним ефектом, отриманим з врахуванням адекватності засобу планування, та додатковими видатками на впровадження такого засобу.