1.В дисертації представлена медична технологія діагностики і профілактики пізніх променевих ускладнень, які виникають у суміжних органах після променевого лікування раку тіла і шийки матки, що є новим науковим рішенням підвищення ефективності лікування злоякісних пухлин зазначених локалізацій. 2. Сполучена променева терапія, як один з провідних методів лікування раку тіла та шийки матки, призводить до розвитку пізніх променевих ускладнень, котрі виникають у суміжних з маткою органах: пізній цистит – у 7,2%, ректит – у 10,4%, їх сполучення, відповідно, у 8,8% пацієнтів. 3. Доведено, що імовірність розвитку пізніх променевих ускладнень і ступінь їх тяжкості найбільш повно і статистично значущо (Р<0,05) описуються, виходячи з показників цитокінів (TGF-beta1 i TNF-alfa), які визначаються на момент закінчення курсу променевої терапії. 4. Уперше було отримано рівняння, яке дозволяє з високою часткою імовірності (R=0,84; Р<0,001) прогнозувати ризик розвитку пізніх променевих ускладнень: ПУПТ = -0,187+0,019Х1 +0,006Х2 де Х1 і Х2 – концентрація TGF-beta1 i TNF-alfa після закінчення лікування. 5. У піхві, стінці сечового міхура і прямій кишці у віддалені строки після проведення сполученої променевої терапії у хворих на рак тіла і шийки матки розвивається рецидивуючий, прогресуючий вагініт, цистит і ректит. У їхній основі лежить комплекс альтеративно-проліферативно-диспластичних процесів у слизовій оболонці, фібробластичних та імунних реакцій у базальних мембранах, судинах МГЦР та у стромі. 6. Найбільш імовірними морфогенетичними механізмами розвитку альтерації, дисплазії і хронізації запальних процесів у вивчених органах є сполучення впливів іонізуючої радіації, гормонального дисбалансу і порушень кровообігу, зумовлені фіброзно-проліферативним ендо- і периангіїтом. 7. Уперше у хворих з високим ризиком розвитку пізніх променевих ускладнень, котрий ґрунтується на визначенні рівня цитокінів TGF-beta1 і TNF-alfa, запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів, котрі включають використання вітамінних препаратів, специфічних інгібіторів ЦОГ-2, периферичних вазодиляторів та ряду інших лікарських засобів. Використання комплексу дозволило у хворих на рак тіла та шийки матки знизити (р=0,004) ризик виникнення вивчаючих пізніх пост променевих ускладнень в ВР=2,9 (ВІ=1,4-6,1) рази (з 26,6% до 9,2%). |