У дисертаційний роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в регіоні. В дисертації уточнено основні поняття і категорії, необхідні для теоретико-методичного обґрунтування напрямків підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в регіоні. Зокрема, поняття інвестицій, інвестиційного процесу, інвестиційної діяльності, інвестиційного потенціалу регіону, регіональної інвестиційної політики, інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості. Відзначено роль інвестиційної діяльності у формуванні відтворювальних процесів у регіоні в умовах децентралізації влади і управління економікою в Україні та становлення регіонів як самостійних суб'єктів господарювання.
2. В роботі автором проведено аналіз сучасних світових тенденцій інвестиційної діяльності, які обумовлені становленням економік постіндустріального типу і поглибленням процесів глобалізації. Серед них: підвищення інноваційної спрямованості інвестиційної діяльності; формування і динамічний розвиток світового ринку високих технологій; зростання інвестицій в людський капітал, як наслідок соціалізації економік розвинених країн і підвищення їх інновативності; формування світового ринку капіталу і посилення конкуренції на ньому; зростання обсягів і динаміки прямих іноземних інвестицій, отримання інвестиційної привабливості регіону статусу товару; масштабний розвиток партнерства держави і бізнесу в інноваційній сфері і сфері інвестицій. 3. В дисертаційний роботі доведено, що на тлі виявлених тенденцій і зростання суб’єктності регіонів до числа першочергових висувається проблема підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в регіоні. Соціально-економічна ефективність інвестиційної діяльності розглядається як складна і багатоаспектна категорія, що характеризує результативність залучення і використання інвестицій в регіоні з позицій забезпечення його стійкого соціально-економічного розвитку, підвищення рівня та якості життя населення. Як крітеріальні показники оцінки соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в регіоні розглянуто такі групи показників: економічного розвитку, інвестиційної інфраструктури, фінансової діяльності, соціально-трудового розвитку, рівня політичних, економічних, криміногенних, екологічних та інших ризиків. 4. Порівняльний аналіз методик оцінки інвестиційних проектів і інвестиційної діяльності показав, що кожна з методик має цільову орієнтацію, відповідає задачам певного етапу соціально-економічного розвитку країни. Сучасні методики оцінки інвестиційних проектів, які побудовані на основі й з урахуванням чинників ринкової економіки (зміни вартості грошей в часі, інфляції, ризиків і т.ін.) увібрали напрацьований світовою практикою методичний інструментарій. Проте, їх застосування у вітчизняній практиці обмежується, переважно, розрахунком комерційної ефективності проектів, де акцент робиться на підприємницьких інтересах без визначення регіональних пріоритетів при реалізації тих або інших проектів. Практично такі показники як створення нових робочих місць, умови праці, соціальні і екологічні наслідки впровадження проектів і т.ін. залишаються без уваги, що знижує ефективність інвестиційних проектів для регіону. Крім того, неефективне управління інвестиційними процесами сприяє тому, що врешті-решт очікувані цілі виявляються нереалізованими. Жодна з існуючих методик не може бути повномірно використана для проведення оцінки соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в регіоні. Виходячи з чого робиться висновок про необхідність розробки методичного забезпечення для проведення такої оцінки. 5. Аналіз стану і тенденцій розвитку інвестиційної діяльності в Україні, її регіонах і, зокрема, в Одеській області показав, що обсягів, темпів зростання інвестицій у вітчизняній економіці недостатньо для реалізації поставлених стратегічних цілей. Однією з причин такого стану є нераціональне використання інвестицій. Результати дослідження дають підстави зробити висновок, що структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності не ефективна, інвестиції мають короткостроковий характер, прямують, переважно, в матеріало-, енергоємні види економічної діяльності, які орієнтовані, перш за все, на можливість швидкої окупності і отримання високої норми прибутку. Іноді інвестиції спрямовують в екологічно шкідливі виробництва, без визначення пріоритетних для регіону напрямків і видів економічної діяльності. 6. В роботі узагальнено основні напрямки вдосконалення управління інвестиційною діяльністю в регіоні, у тому числі правове і методичне, організаційно-економічне, кадрове, інформаційно-аналітичне, що сформовані з урахуванням стратегії соціально-економічного розвитку регіону. Основним резервом підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності розглядається формування в регіоні сприятливого інвестиційного клімату і поліпшення його інвестиційного іміджу. Інвестиційний клімат визначає стартові умови інвестиційної діяльності в регіоні і, одночасно, виступає як критерій її соціально-економічної ефективності. Підходи щодо формування інвестиційного клімату конкретного регіону визначаються пріоритетами його соціально-економічного розвитку, рівнем професіоналізму регіональних менеджерів, місцевими умовами. Вдосконалено методичний інструментарій проведення експертизи для відбору інвестиційних проектів, які відповідають інтересам регіону і вимагають його фінансової підтримки. Як робочий інструмент проведення експертизи запропоновано методичні положення по відбору інвестиційних проектів, що дозволяють оцінити відповідність проекту стратегії соціально-економічного розвитку регіону; критеріям соціально-економічної ефективності та комерційної ефективності. Розроблено і апробовано методичні рекомендації з оцінки соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в регіоні, з використанням яких була проведена оцінка соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності трьох областей Причорноморського регіону: Одеської, Херсонської і Миколаївської.
Реалізація на практиці розроблених теоретичних і методичних рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності інвестиційної діяльності й відповідно посиленню динаміки соціально-економічного розвитку регіону, підвищенню рівня і якості життя його населення. |