У дисертаційній роботі запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо теоретичних і методичних основ підвищення рівня та покращення ефективної зайнятості молоді в регіоні. На основі організаційно-економічного забезпечення відповідних заходів основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, полягають у такому: 1. Молодь розглядається як специфічна частка населення, яка має певні вікові межі, виконує важливі соціально-економічні функції (освітньо-професійну, соціодемографічну, функцію соціалізації) і виступає суб’єктом економічної і соціальної діяльності. Комплексне дослідження молоді дало змогу уточнити її вікові межі, виявити притаманні їй характеристики та дати визначення соціально-економічної категорії молоді як суб’єкта економічної зайнятості, яке розкриває її характерні риси та роль у суспільному розвитку. 2. Ринок праці не забезпечує повного та ефективного використання робочої сили молоді. В ньому існує розбалансованість за кількісними та якісними параметрами попиту та пропозиції робочої сили молоді. Внаслідок нижчої конкурентоспроможності молоді на ринку праці, недостатнього попиту на дану робочу силу, не привабливих для неї умов зайнятості значна частка молоді стає безробітною, або працевлаштовується у тіньовому секторі економіки. В сучасних умовах механізм працевлаштування молоді виштовхує значну її частку із офіційного ринку праці у тіньовий. 3. Розроблені методи визначення рівня зайнятості молоді регіону дозволила виявити низку проблем та перепон на шляху працевлаштування молоді та виокремити основні складові молодіжної зайнятості: офіційну, неформальну (тіньову) та нетоварну зайнятість у межах економіки регіону та країни; міжнародну офіційну та нелегальну зайнятість; маргіналізовану молодь. Зроблені розрахунки показують, що в Кіровоградській області 43,3% всієї молоді віком 15-29 років зайнято в офіційній економіці, 19% – у тіньовому секторі економіки та близько 9% – у неформальній сфері – домашньому господарстві, маргіналізована молодь складає 1,7%. 4. У Кіровоградській області виявлені негативні тенденції на ринку праці: спостерігається скорочення частки молоді в структурі економічно активного населення та зайнятих, зниження попиту на робочу силу молоді, перевищення чисельності вивільнених молодих працівників із підприємств над заявленою потребою підприємств в робочій силі молоді, високий рівень молодіжного безробіття, який перевищує середньоукраїнські показники. В області склалися менш сприятливі умови зайнятості молоді порівняно з іншими регіонами України. Недостатній розвиток промисловості та інших сфер економічної діяльності, непривабливі економічні умови зайнятості (значно нижчий рівень заробітної плати) робить значну частку робочих місць регіону непривабливими для молоді, а недалекоглядна кадрова політика підприємств не забезпечує її ефективне залучення до трудової діяльності. 5. У роботі встановлено, що обсяги підготовки в системі професійної освіти зростають, особливо у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації (за 2000-2004 рр. на 17%), що свідчить про підвищення освітньо-професійного рівня молоді. В той же час у системі професійної освіти накопичилась низка проблем, що знижує якість підготовки: недостатнє фінансування, застаріла матеріально-технічна база, недостатньо високий рівень кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів. Недосконалість профорієнтаційної роботи, переважна орієнтація молоді на здобуття престижних професій, неефективне формування держзамовлення на підготовку кадрів та його невиконання обумовлює невідповідність структури підготовки за напрямами та спеціальностями потребам економіки регіону. Поширеність платної підготовки у вищих навчальних закладах не дає змогу отримати якісну професійну освіту молоді з малозабезпечених сімей. 6. Конкурентоспроможність молоді на ринку праці визначається освітньо-професійним рівнем, професійною мобільністю молоді, характеристиками її здоров’я, економічним становищем та ментальними рисами. Освітній чинник позитивно впливає на конкурентоспроможність молоді, оскільки більша її частка задоволена обраною професією і якістю навчання, здобуває додаткові знання, має особистий план професійного розвитку. Негативними чинниками конкурентоспроможності молоді є: недостатність практичної підготовки, відсутність практичного досвіду роботи, погіршення здоров’я, низький рівень доходів, більша вразливість до соціально обумовлених хвороб та антисоціальної поведінки. 7. У системі вищих навчальних закладів зародився та формується новий вид робочої сили – робоча сила молоді вищих кваліфікаційних рівнів, яка спроможна виконувати творчу та інноваційну роботу і в недалекому майбутньому буде визначати прогресивний соціально-економічний розвиток країни. Вона характеризується тим, що здобула поглиблену підготовку у вищому навчальному закладі не нижче ІІІ рівня акредитації, має розвинені творчі здібності, її метою на ринку праці є розвиток кар’єри, отримання високої заробітної плати, підвищення власної конкурентоспроможності. 8. Визначені основні напрями удосконалення регіональної політики молодіжної зайнятості, яка охоплює заходи щодо більш якісного формування як робочої сили молоді, так і робочих місць та удосконалення організаційного механізму працевлаштування молоді. Авторські розробки знайшли підтримку в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної держадміністрації, Кіровоградського обласного центру зайнятості, Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, в Кіровоградському національному технічному університеті 9. Для покращення ефективної зайнятості молоді було обґрунтовано визначення ефективної зайнятості, для чого була виконана оцінка ефективної зайнятості молоді регіону на основі застосування методу дисперсійного аналізу. Оцінка показала, що ефективна зайнятість молоді регіону на третину поступається середньоукраїнському показнику. Складові цієї оцінки дозволяють визначити шляхи підвищення ефективної зайнятості. 10. Розроблені концептуальні засади удосконалення регіональної молодіжної політики зайнятості, які уточнюють економічний профіль області та містять основи підвищення рівня та покращення ефективної зайнятості молоді у відповідності до стратегічних перспектив розвитку. Концептуальні засади спрямовані на модернізацію галузевої структури регіону, удосконалення системи формування робочої сили молоді та системи працевлаштування, а також підвищення соціального захисту молоді. Їх реалізація забезпечує вихід на високий рівень зайнятості, значне покращення ефективної зайнятості з наступним зростанням цих показників. |