У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання для умов Лісостепу західного, що виявляється в удосконаленні структурно-функціональної організації сіяних злаково-бобових ценозів на ерозійно небезпечних схилових землях, виведених з активного обробітку, а також способів передпосівного обробітку ґрунту та удобрення для збільшення виробництва високоякісних кормів, що є важ-ливою основою рентабельного ведення тваринництва. 1. Найбільший збір сухої речовини (9,3 т/га) забезпечила травосумішка, в склад якої було введено тимофіївку лучну, мітлицю велетенську, кострицю східну, пажитницю багаторічну, конюшину лучну, конюшину гібридну, люцерну посівну, при сівбі після основного обробітку ґрунту фрезою на стерньовому попереднику з удобренням N60Р60К90. 2. На всіх фонах удобрення із застосуванням стимуляторів росту урожайність сухої маси травостою зростала порівняно до контролю (без удобрення) на 20,3 – 42,7% або на 1,51 – 3,17 т/га, найвищий показник її (10,60 т/га) був на варіанті з обробкою насіння мікрогуміном, де удобрювали травостій в дозі N90Р60К90. 3. Найсприятливіші умови формування щільності травостою встановлено на варіанті, де проводили фрезування і висівали травосумішку, що складалася з тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, костриці східної, пажитниці багаторічної, конюшини лучної, конюшини гібридної, люцерни посівної, в даному випадку вона становила в першому укосі 1680 пагонів на 1 м2. 4. За ботанічним складом найбільше бобових багаторічних трав у першому (75%) і в третьому циклі (80,4%) було на варіанті, де удобрювали злаково-бобовий травостій фосфорно-калійними добривами. 5. Кормова маса злаково-бобових травостоїв характеризується високою якістю, в 1 кг абсолютно сухої речовини міститься 0,62 – 0,74 кормових одиниць із забезпеченням кожної 130-170 г перетравного протеїну. Співвідношення між мінеральними елементами (Са : Р), перетравним протеїном і безазотистими органічними речовинами знаходиться в оптимальних межах. Збір кормових одиниць і перетравного протеїну був прямо пропорційним збору сухої речовини. 6. Різні травосумішки по-різному нагромаджували сирого протеїну та білка. Найбільший вміст сирого протеїну в сухій масі виявлено на варіанті, де травостій удобрювали в дозі N90Р60К90 + мікрогумін (19,86%), а кількість білка при цьому дорівнювала 15,11%. 7. Частка клітковини і жиру в кормі в основному залежала не від складу травосумішки, а від внесених доз мінеральних добрив та стимуляторів росту. Найвищий вміст клітковини (31,21%) відзначено на контролі без удобрення, а жиру (2,64%) – на варіанті, де травостій удобрювали в дозі N90Р60К90 + мікрогумін. 8. За мінеральним складом рослинна маса злаково-бобових травостоїв при різному удобренні достатньо забезпечена фосфором (1,04-1,35%), калієм (2,05 – 2,42%) і кальцієм (0,60 – 0,99%). У цілому зольних елементів було найбільше (11,13 – 11,23%) на варіантах, де вносили фосфорно-калійні добрива Р60К90 з використанням стимуляторів росту емістиму С і мікрогуміну. 9. Поживність корму залежала від складу травосумішки. Найбільше протеїнове співвідношення відзначено на злаково-бобовому травостої, удобреному фосфорно-калійними добривами в дозі Р60К90 (4,2 – 4,3). 10. Під сіяними лучними травостоями у пласті грунту 0 – 20 см на варіантах, де проводили удобрення в дозі Р30К45 і Р60К90 з додаванням емістиму С, накопичується 16,9 – 17,9 т/га кореневої маси. 11. Найбільш економічно вигідним на еродованих землях, виведених із ріллі на консервацію, є вирощування злаково-бобових травосумішок з передпосівним обробітком ґрунту фрезою в три сліди та удобренням N60Р60К90, де рівень рентабельності становить 212 грн/га, в даному випадку був найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності і складав 8,7. |