Анотація до роботи:

Клебан О.Л. Підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Львівський державний аграрний університет, Львів, 2008.

Дисертація спрямована на дослідження теоретичних, методологічних і практичних питань формування та ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств.

Обґрунтовано систему показників, яка відображає рівень ефективності використання основних виробничих фондів. Здійснено аналіз впливу основних чинників на рівень ефективності використання основних фондів.

Показано, що задум автоматичного досягнення необхідних результатів шляхом приватизації майна був однобоким і надмірно спрощеним. Ефективне використання фондів у реформованих сільськогосподарських підприємствах можливе за умови забезпечення оптимального рівня інтенсивності їх використання, прогнозування ринкової кон’юнктури та доведення інформації до всіх підприємств, належного державного регулювання.

Проаналізовано динаміку, структуру та пропорції відтворення основних фондів сільськогосподарських підприємств. Досліджено економічну ефективність використання основних виробничих фондів загалом і за окремими їх видами.

Обґрунтовано способи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів внаслідок створення об’єднань підприємств та їх співробітництва з надання техніко-технологічних послуг на основі оперативного лізингу, визначено оптимальну структуру основних фондів сільськогосподарських підприємств з урахуванням ринкової кон’юнктури.

1. Сподівання на те, що внаслідок приватизації землі, майна та формування ринкових відносин рівень економічної ефективності використання всіх ресурсів сільського господарства, включаючи й основні фонди, автоматично підвищиться, були безпідставними. Законодавче забезпечення аграрної реформи було розтягнутим у часі, що не сприяло збереженню цілісних майнових комплексів та негативно вплинуло на стан та умови збереження майна господарств, що реформувались. При цьому земельна реформа у Західному регіоні випереджувала приватизацію майна. Значна частка земельних угідь була передана для ведення особистих селянських господарств без пропорційної передачі необхідних засобів виробництва.

2. Реформовані на засадах приватної власності сільськогосподарські підприємства укладають договори оренди майна переважно на короткотермінові періоди. У таких умовах проблемно формувати не тільки стратегічні, а й поточні плани розвитку, спрямовані на повне та ефективне використання основних фондів.

3. Значна кількість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення може використовуватись для виробництва лише одного виду продукції. В умовах несприятливої кон’юнктури ринку певного виду продукції ці засоби або взагалі не використовуються, або можуть бути використані для виробництва продукції, яка не забезпечує прибутку. Таким чином, основні фонди не можуть бути передані в оренду або реалізовані за ціною, не нижчою від балансової вартості. В умовах формування ринкової економіки спостерігається низька ділова активність у сільських населених пунктах, особливо віддалених від великих міст, що посилює проблему альтернативного використання основних фондів.

4. У реформованих підприємствах з’явились надлишкові основні фонди, а саме тваринницькі приміщення, які при недостатній площі земельних угідь не можуть використовуватись за цільовим призначенням. Навіть за умови використання всіх сільськогосподарських угідь на фуражні цілі у тваринницьких приміщеннях сільськогосподарських підприємств Львівської області може використовуватись у середньому лише 58% скотомісць.

5. В умовах ринкової економіки показник фондовіддачі не може бути узагальнюючим у процесі аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів, оскільки він визначається з урахуванням вартості проміжної продукції та не відображає відносної маси прибутку, який є загальною метою діяльності підприємства. Саме маса прибутку, яку одержує підприємство, відображає доцільність та ефективність використання всіх ресурсів, включаючи й основні фонди. Показник фондовіддачі може використовуватись для аналізу економічної ефективності використання основних фондів у системі з іншими показниками. При цьому він може визначатись як за вартістю валової, так і товарної продукції. Використання вартості товарної продукції для визначення рівня фондовіддачі дозволяє усунути вартість проміжної та врахувати реальну ринкову ціну виробленої продукції. В умовах ринкових відносин вартість продукції можна вважати нульовою до тих пір, поки вона не реалізована.

6. Вагомим гальмівним чинником ефективного використання основних фондів є динамічна кон’юнктура ринку сільськогосподарської продукції, неналежне інформаційне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників щодо ринкових тенденцій і очікуваного стану ринку. Через це рішення про доцільні напрями формування та використання основних фондів приймається переважно на основі лише поточної ціни.

7. Найвищий рівень ефективності використання основних фондів спостерігається у господарствах з найнижчим рівнем забезпечення ними. Такі підприємства можуть більш гнучко пристосовуватись до кон’юнктури ринку. Для перепрофілювання вимагається менша кількість коштів, ніж у підприємствах з високим рівнем забезпечення основними фондами.

8. Обернена залежність між вартістю основних виробничих фондів та загальною масою прибутку пояснюється тим, що значна кількість засобів виробництва не використовується у виробничому процесі. Недовикористовуються ті фонди, що призначені для виробництва таких видів продукції, кон’юнктура ринку яких є несприятливою.

9. Ефективне використання основних виробничих фондів можливе при їх оптимальній структурі відповідно до кон’юнктури ринку сільськогосподарської продукції. Динамічні зміни кон’юнктури ринку вимагають швидких змін структури фондів, а отже, значних капіталовкладень для придбання одних основних засобів виробництва, демонтажу та реалізації інших. Необхідною умовою ефективного використання основних фондів протягом тривалого часу є загальна економічна стабілізація, насамперед цін, що дозволяє сільськогосподарським підприємствам адаптуватись до них шляхом формування оптимального складу і структури основних фондів.

10. У короткотерміновому ринковому періоді підвищити економічну ефективність використання основних фондів можна за рахунок більш інтенсивного їх використання на основі оптимізації рівня змінних затрат. Збільшуючи кількість внесених під посіви зернових культур мінеральних добрив, прибуток у розрахунку на 100 грн. вартості основних фондів, що використовуються для виробництва зерна, можна збільшити в 1,5 раза. Підвищенням рівня годівлі корів можна забезпечити 3,20 грн. прибутку у розрахунку на 100 грн. основних фондів, що використовуються для виробництва молока. Основним чинником ефективного використання основних фондів тваринництва є якомога повніше використання скотомісць у приміщеннях для утримання тварин. За умови повного використання всіх скотомісць у корівниках при існуючих показниках продуктивності корів можна забезпечити 21,80 грн. прибутку у розрахунку на 100 грн. основних фондів.

11. Твердження, що за існуючого рівня цін на сільськогосподарську продукцію ефективне використання основних фондів неможливе, є хибним. За умови оптимального рівня годівлі корів і заповнення на 90% наявних у корівниках скотомісць максимально можливий прибуток у розрахунку на 100 грн. основних фондів становитиме 39,53 грн. При таких показниках прибутковості можна залучати кредитні ресурси для формування основних фондів.

12. Шляхом створення асоціацій підприємств можна забезпечити раціональне використання тих засобів виробництва, дефіцит яких в одних господарствах поєднується з надлишковою кількістю в інших. У межах створених асоціацій можна розробляти і погоджувати графіки використання технічних засобів та розмір орендної плати за них. Невеликим сільськогосподарським підприємствам доцільно створювати обслуговуючі кооперативи, за рахунок пайових внесків купувати дорогу сільськогосподарську техніку. Спільне використання такої техніки усіма учасниками кооперативу є економічно вигіднішим, ніж у межах окремо взятого підприємства.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Клебан О.Л. Проблеми раціонального використання основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Держава та регіони. Сер. Економіка та підприємництво. – 2005. – № 4. – С.119-122.

2. Клебан О.Л. Сучасний стан та шляхи поліпшення забезпечення сільськогосподарських підприємств технічними засобами виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. –– Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. –– Вип. 207, Т.1. –– С. 304-312.

3. Клебан О.Л. Проблеми використання тваринницьких приміщень у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г.Ткаченко. – Луганськ: ЛНАУ, 2006. – № 61 (84). – С.278-281.

4. Клебан О.Л. Використання основних виробничих засобів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Економіка та держава. – 2006. - № 3. – С.45-48.

5. Клебан О.Л. Ефективність використання основного стада великої рогатої худоби та свиней у сільськогосподарських підприємствах // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2006. – № 3-4 (20-21). – С.121-125.

6. Клебан О.Л. Проблеми відтворення основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах // Вісник ХНАУ. Сер. Економіка АПК і природокористування. – 2007. – № 2. – С. 104-110.

7. Поперечний С.І., Клебан О.Л. Вплив ринкової кон’юнктури на формування та ефективне використання основних фондів сільськогосподарських підприємств // Формування ринкової економіки: Зб.наук.пр. Спец.вип. Маркетинг: теорія і практика. –К.: КНЕУ, 2007. – Ч.ІІ. – С. 874-882. (Автором здійснено розподіл вартості основних фондів за видами сільськогосподарської продукції, досліджено вплив зміни рівня цін продукції на формування основних фондів у сільськогосподарських підприємствах).

В інших виданнях:

1. Поперечний С.І., Клебан О.Л. Проблеми використання основних виробничих фондів сільськогосподарськими підприємствами Львівщини // Сільське господарство: наука і практика: V Симпозіум Україна-Австрія. Київ, 9-11 вересня 2004 р. - К.: Нічлава, 2004. – С. 232-233. (Автором запропоновані можливі способи використання цілісних майнових комплексів).

2. Клебан О.Л. Проблеми інвестування в основний капітал сільськогосподарських підприємств // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. – 2005. – Т.7, № 4 (27), ч.1. – С.252-256.

3. Клебан О.Л. Технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств Львівської області // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 26-27 жовтня 2005 р.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т.1. – С. 64-65.

4. Сажинець С.Й., Клебан О.Л. Фінансовий лізинг у сфері інноваційного інвестування оновлення основного капіталу підприємств та проблеми його розвитку в Україні // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики: Міжнар. наук.-практ. конф. Львів, 11-13 травня 2006 р. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2006. – С. 156-157. (Автором проведено аналіз відтворення основних фондів у Львівській області, а також досліджено рівень розвитку лізингу в Україні).