1. Дослідження динаміки розвитку та механізму здійснення сучасної земе-льної реформи свідчать, що приватизація і паювання земель, реструктуризація існуючих сільськогосподарських підприємств, як правило, здійснювалися без врахувань науковообгрунтованих економіко-екологічних факторів впливу на ефективність землеволодіння і землекористування у державі. Тому розроблено методику підвищення ефективності використання угідь шляхом тимчасового чи постійного вилучення (консервації) земельних ділянок з господарського обігу або зміни напрямку їх спеціалізації на приватизованих і розпайованих земель-них ділянках шляхом підвищення економічного інтересу власників. Одним із заходів, направлених на здійснення, коригування та авторський нагляд за проведенням земельної реформи, а також прогнозування використа-ння і охорону земельних ресурсів є землеустрій, який забезпечує збалансова-ність, кількісну та якісну пропорційність основних факторів виробництва – зем-лі, праці та капіталу. Сьогодні ще недостатньо обгрунтованими є математичні моделі еколого-економічного регулювання в системі комплексного підходу щодо раціонального використання і охорони земельних ресурсів. Такі моделі необхідні для прове-дення державних і регіональних програм здійснення земельної реформи, а та-кож для розробки економічних заходів урегулювання відносин між землекорис-тувачами і державою. 2. У цілому по всіх категоріях господарств Харківської області виробниц-тво валової продукції у 2004 р. порівняно з 1990 р. знизилося на 37,3%, причому валова продукція рослинництва зменшилася на 42,5 тис. грн на 100 га с.-г. угідь, а тваринництва – на 68 тис. грн. При цьому в сільськогосподарських під-приємствах виробництво валової продукції знизилося на 63,4%, а в господарст-вах населення в обсягу збільшилося на 65,4%. 3. Найбільш дієвим і реальним заходом для зменшення розвитку ерозійних процесів та інших видів деградації ґрунтів є виведення з інтенсивного сільсько-господарського використання деградованих і малопродуктивних земель, що обумовлює зменшення екологічного ризику (до проведення консервації із 27 ра-йонів області у стабільно нестійкому стані знаходилося 14 районів, екологічно нестабільному стані 13 районів, після вилучення зі складу ріллі деградованих та малопродуктивних земель ситуація дещо покращилася: в шести районах – стабільна, у 21 – середньостабільна), припинення розпилення коштів і ресурсів праці, поліпшення основи кормової бази тваринництва за рахунок розширення площ природних кормових угідь. 4. Для визначення ефективності використання земельних ресурсів у системі науковообґрунтуваних технологій вирощування сільськогосподарських культур, вирішення питань раціонального розподілу ріллі між сівозмінами і виведення з їх складу деградованих і малопродуктивних грунтів під консервацію з урахуванням екологічних факторів розроблена відповідна математична модель, яка дозволяє визначити прибуток у різних варіантах використання земельних ресурсів. 5. Проведені дослідження економічної ефективності використання земель-них ділянок з допомогою запропонованої математичної моделі показали, що вплив організації території земельних ділянок польової та грунтозахисної сіво-змін на економічну ефективність виробництва сільськогосподарської продукції такий: зі збільшенням площі земельних ділянок всі види витрат зменшуються, рівень рентабельності та прибуток збільшуються. Особливо це спостерігається на сівозміні польова+грунтозахисна, де прибуток зростає у чотири рази швидше, ніж на польовій сівозміні. На сівозмінах з переходом частини земельних ділянок з незмитих ґрунтів на слабозмиті ґрунти, зі слабозмитих на середньозмиті, з середньозмитих на си-льнозмиті всі види витрат збільшуються, а рівень рентабельності та прибуток зменшуються. У разі, коли на земельній ділянці польової сівозміни частину площі займають сильнозмиті ґрунти, виробництво є збитковим, на сівозміні польова+грунтозахисна отримано прибуток (49 грн/га). На сівозмінах з переходом земельних ділянок зі 100% незмитих ґрунтів на різні частини слабозмитих ґрунтів та незмитих, і на 100% слабозмитих ґрунтів усі види витрат збільшуються, а рівень рентабельності і прибуток зменшують-ся. При цьому, якщо ділянки польової сівозміни розташовані на 100% слабозми-тих земель виробництво на ній є збитковим, на сівозміні польова+грунтозахисна дає позитивний результат (84 грн/га). 6. Розроблено рекомендації щодо розподілу ріллі між польовою, грунтоза-хисною сівозмінами і виведення з її складу еродованих грунтів під консервацію: під польову або кормову сівозміни застосовувати земельні ділянки, які роз-ташовані на 100% незмитих (нееродованих) ґрунтах або мають понад 25% нез-митих і до 75% слабоеродованих ґрунтів, а також понад 65% незмитих і до 35% середньоеродованих ґрунтів (за умови вирощування на них близько 50% зер-нових культур); на сівозміні польова+грунтозахисна рекомендовано застосовувати земельні ділянки, які мають понад 75% слабоеродованих ґрунтів, більше 35%, але менше 50% середньоеродованих земель, а також сильноеродованих земель до 35%; ділянки поля, де відсоток середньоеродованих ґрунтів більше 50%, необхідно виводити зі складу орних земель і переводити у консервацію (під сіножаті); земельні ділянки, на яких розташовано більше 35% сильнозмитих земель, необхідно виводити зі складу ріллі, тобто переводити їх у консервацію (під пасовища). 7. Проектні розрахунки з обґрунтування складу і співвідношення угідь у відділку №3 ДПДГ “Червоний Жовтень” Балаклійського району Харківської об-ласті підтверджують усі положення розроблених рекомендацій щодо перерозпо-ділу еродованих земель між сівозмінами й часткового або повного їх виведення зі складу ріллі й передачі під консервацію, показники економічної ефективності на 76,5 тис. грн вищі ніж при існуючій організації. 8. Напрямки консервації (реабілітації і трансформації) деградованих і мало-продуктивних ґрунтів такі: ґрунти легкого механічного складу під заліснення; порушені землі з виходами порід, розмиті та сильнозмиті ґрунти – подальше за-луження і використання під пасовищами з нормованим випасом худоби; серед-ньозмиті ґрунти на складних схилах крутизною понад 5 залуження з викорис-танням під сіножаті; дефльовані ґрунти під заліснення; засолені, середньо- і сильносолонцюваті ґрунти повертаються у природний стан без втручання люди-ни тимчасова консервація (реабілітація) шляхом залуження; солонці та солон-чаки постійна консервація шляхом трансформації у пасовища; перезволожені та заболочені ґрунти природно ренатуралізуються (високе зволоження дозволяє їм швидко заростати природною флорою) оцінювати як землі рекреаційного призначення. 9. Розрахунок грошової оцінки земельних угідь Харківської області після проведення реорганізації території ріллі показав, що сума грошової оцінки ор-них земель, з яких виведені деградовані та малопродуктивні землі (766,61 тис. грн), і грошова оцінка угідь, у які переведені консервовані землі (24,77 тис. грн), більші (на 145,1 тис. грн), ніж грошова оцінка орних земель у первісному стані (646,28 тис. грн). Це свідчить про підвищення продуктивності земельних угідь, покращання економічної ефективності їх використання у сільськогоспо-дарському виробництві після врахування екологічних факторів, тобто прове-дення консервації деградованих та малопродуктивних земель на території ріллі. | 