1. Ефективність хлібопекарської промисловості як економічна категорія характеризує виробничі відносини з приводу максимального задоволення суспільних потреб в хлібі та хлібобулочних виробах за умов економії живої та уречевленої праці при їх виробництві. Вона відображає кінцеву результативність виробництва продукції у відповідності із суспільними потребами в кількісному та якісному вираженні. Основними її видами в залежності від отриманих ефектів є економічна, соціальна і екологічна ефективність. 2. Комплексну оцінку ефективності розвитку хлібопекарської промисловості може забезпечити розроблений алгоритм проведення економічного аналізу ефективності використання виробничих ресурсів галузі, який складається з трьох етапів: підготовчого (визначення мети, завдань, прийомів та методів аналізу); аналітичного (аналіз ефективності використання виробничих ресурсів на підприємствах галузі та оцінки впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на ефективність функціонування хлібопекарської промисловості в цілому) та узагальнюючого (визначення резервів прибутковості, моделювання оптимальних витрат ресурсів та розробки стратегії зростання ефективності підприємств хлібопекарської промисловості). Узагальнюючими показниками ефективності ресурсовикористання в галузі є: виробництво валової продукції на 1 грн. ресурсного потенціалу, фондовіддача, матеріаломісткість, продуктивність праці, зарплатовіддача, норма прибутку, рентабельність та ін. 3. За останні роки посилилась тенденція невідповідності регіональної сировинної бази потребам підприємств переробної галузі. Зокрема, дослідження сировинного ринку хлібопекарської промисловості виявило, що в Житомирській області повністю задовольняється потреба тільки на жито, на пшеницю лише – на 73%, на борошно – на 30%. Отже, навіть за умови врахування тільки продовольчих потреб на регіональному рівні необхідно 30% зерна та 70% борошна завозити з інших регіонів. 4. Основними операторами на ринку хлібопродуктів, що забезпечують населення хлібом та хлібобулочними виробами, виступають об’єднання підприємств “Укрхлібпрому”, “Укоопспілки” та “Укрпродспілки”. Серед них найстійкіші позиції на ринку займають підприємства об’єднання “Укрхлібпрому”, що мають найбільший ресурсний потенціал. Дослідження показників ефективності використання виробничих ресурсів на даних підприємствах показало високі результати ресурсовикористання. Водночас підприємства хлібопекарської промисловості, що входять до об’єднань “Укоопспілки” та “Укрпродспілки”, недостатньо ефективно використовують наявний ресурсний потенціал, що засвідчує низький рівень показників фондовіддачі та продуктивності праці, високий рівень матеріаломісткості тощо. 5. Основними шляхами підвищення якості хліба та хлібобулочних виробів є: використання у виробництві нетрадиційних видів сировини і біологічно активних добавок, що дозволить збільшити асортимент хліба та хлібобулочних виробів; удосконалення асортименту продукції шляхом введення у виробництво продукції оздоровчого, профілактичного та дієтичного призначення; впровадження раціональних ресурсо- та енергозберігаючих технологій виробництва хліба та хлібобулочних виробів, оснащення хлібозаводів сучасними пристроями нарізання, пакування тощо; вирішення проблеми щодо продовження терміну зберігання даної продукції. 6. Значним резервом підвищення прибутковості підприємств хлібопекарської промисловості Житомирської області є покращання використання виробничих ресурсів, зокрема, встановлено, що зміна прибутку найбільш чутливо залежить від зміни матеріаломісткості (середнє значення по галузі становить 35%), фондовіддачі (28%), зарплатовіддачі (23%) та продуктивності праці одного працівника (14%). Запропонована методика зростання результативності підприємств галузі дозволяє визначити міру впливу досліджуваних факторів на прибуток стосовно кожного підприємства. 7. З метою мінімізації витрат матеріальних ресурсів та максимізації прибутку ВАТ “Житомирхліб” (дане підприємство займає 40% в структурі виробництва хліба та хлібобулочних виробів в області) доцільно скористатись оптимальною, максимальною та мінімальною границями випуску продукції. За умов мінімізації матеріальних витрат із заданим рівнем продуктивності необхідно виробити 1265 т хліба та хлібобулочних виробів на суму 2034 тис. грн. та отримати прибуток у розмірі 458 тис. грн., задля максимізації прибутку при заданому рівні матеріальних витрат необхідно виробити – 2907 т хліба та хлібобулочних виробів на суму 4955 тис. грн., це дозволить отримати прибуток у розмірі 1115 тис. грн., що на 57% більше відносно фактичного. 8. Подальший розвиток хлібопекарської промисловості в Житомирській області повинен бути направлений на впровадження стратегії зростання ефективності, вирішення проблеми продовольчої безпеки та досягнення максимально можливого забезпечення населення хлібом та хлібобулочними виробами. Стратегічні перспективи галузі пов’язані з посиленням її комплексного розвитку, основними напрямами якого повинні стати: вдосконалення взаємовідносин підприємств хлібопекарської промисловості з сільськогосподарськими товаровиробниками шляхом створення вертикально інтегрованих структур; оптимізації обсягів виробництва продукції хлібопекарських підприємств за асортиментом з метою підвищення прибутковості галузі; досягнення максимально ефективного виробництва за рахунок скорочення витрат при транспортуванні та зберіганні основної сировини; впровадження ефективної маркетингової політики на підприємствах хлібопекарської промисловості; формування та використання новітніх технологій, що відповідають економічним, соціальним та екологічним вимогам; підвищення та наближення рівня хлібопекарської промисловості до вимог ВТО; забезпечення системності функціонування усіх сфер АПК та формування їх спільної економічної зацікавленості у досягненні високих кінцевих результатів. |
