В дисертації вирішено важливу науково-технічну задачу підвищення ефективності використання енергетичних і матеріальних ресурсів в сортопрокатному виробництві, що досягається за рахунок вибору раціонального температурного режиму прокатки з використанням енергозберігаючих екранів. 1. Аналіз ефективності роботи сортопрокатного виробництва показав можливість економії енергетичних і матеріальних ресурсів шляхом розробки й впровадження ефективних режимів роботи системи «піч – стан». Їхній вибір і реалізація припускає можливість зміни температурного режиму прокатки за рахунок завдання кінцевої температури нагріву заготовок у печі й обмеження теплових втрат при транспортуванні по рольгангу з встановленням над ним енергозберігаючих екранів. Таким чином, завдання підвищення ефективності роботи системи «піч - стан» можна сформулювати як задачу оптимізації температурного режиму, що забезпечує мінімальну вартість готового прокату при заданій продуктивності стану. 2. Дослідження теплообміну в системі «розкат – екран», яки проведено на основі балансової моделі охолодження розкату, дозволили визначити основні складові втрат теплоти (випромінюванням і конвекцією та втрати теплоти при контакті з валками), які обумовлюють зміну температури металу. Результати моделювання, підтверджені експериментальними даними, використані при розробці числено-аналітичної моделі теплообміну при прокатці. 3. Розроблено чисельно-аналітичну модель теплообміну при прокатці в системі «розкат – екран» з використанням зонального методу променистого теплообміну, що дозволяє визначити зміну температури по профілю заготовки та зміну температури по товщині екранної ізоляції. Модель враховує зміну геометричних розмірів заготовки відповідно до калібрування стану і відповідну зміну кутових коефіцієнтів. 4. Виконано експериментальні дослідження охолодження профілю (кутик і швелер) що моделюють різні режими роботи стану. На основі експериментальних даних виконана адаптація числено-аналітичної моделі. Порівняння розрахункових й експериментальних даних показало, що максимальне відхилення не перевищує 10 – 12 %. 5. Проведено чисельні дослідження охолодження розкату на екранованому рольгангу при зміні наступних параметрів: температура нагріву металу в печі 1060 – 1 200 оС, продуктивність стану 60 – 100 т/год., товщина теплової ізоляції екрану 0,1 – 0,3 м, висота установки екрану над рольгангом 0,3 – 0,5 м. В результаті отримано нові дані про процеси охолодження металу при виробництві сортового прокату з використанням енергозберігаючих екранів: енергозберігаючі екрани дозволяють знизити температуру нагріву заготовок у печі на 45 - 55 оС при збереженні незмінної температури кінця прокатки в заданому діапазоні; основним параметром, що визначає ефективність екранування, є товщина теплової ізоляції екрану; вплив температури розкату й висоти установки екрану над рольгангом, у дослідженому діапазоні параметрів, незначний. 6. Сформульовано основні рекомендації щодо вибору конструкції й матеріалів енергозберігаючих екранів стосовно до умов роботи сортових станів: екран теплоізолюючого типу, несуща конструкція повинна бути ізольована тепловою ізоляцією товщиною не менш 0,3 м. Як ізоляцію варто використати волокнисті вогнетривкі матеріали з робочою температурою застосування до 1250 оС. 7. Для розв’язання задачі оптимізації температурних режимів прокатки розроблена комплексна модель роботи системи «піч – стан», що включає: модель процесу нагрівання металу в печі; чисельно-аналітичну модель теплообміну при прокатці; розрахункову модель процесу деформації заготовок, з визначенням зусиль прокатки й витрат електроенергії на стані. Вірогідність отриманих моделей підтверджена порівнянням розрахункових й експериментальних даних, отриманих у промислових умовах. Максимальне відхилення розрахункових й експериментальних даних для кожної моделі не перевищує 10 – 12 %. 8. З використанням комплексної моделі розв’язана задача визначення оптимальних режимів роботи системи «піч – стан» з установкою енергозберігаючих екранів; показано, що оптимальна температура нагріву заготовок у печі може бути зменшена до 1060 – 1100 оС, що дозволяє знизити собівартість готової продукції при виробництві сортового прокату з вуглецевої стали на 0,3 – 0,7 % за рахунок зниження окалиноутворення й економії палива в печі незважаючи на деяке підвищення витрат електроенергії на деформацію металу. 9. З урахуванням вимог надійності спільної роботи нагрівальної печі й прокатного стану, а також, точності математичних моделей, розроблені рекомендації з вибору ефективних режимів роботи сортопрокатного стану 550-2 ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» з використанням енергозберігаючих екранів. Рекомендовано зниження температури нагріву заготовок до 1150 оС, що забезпечить виконання всіх технологічних вимог і зниження витрат на виробництво з економічним ефектом – 1093 тис. грн./рік, при терміну окупності 0,5 року. |