1. Для забезпечення безперебійності виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації аграрного сектора України необхідне поліпшення їхнього кредитного забезпечення, тобто доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, головне джерело яких – кредит. Для цього має бути сформоване сприятливе кредитоспроможне середовище, тобто сукупність макро- і мікроекономічних чинників, які здійснюють позитивний вплив як на кредитоспроможність підприємства, так і на його відносини з кредитором. 2. Протягом останніх років спостерігаються тенденції до зростання основних показників виробничо-господарської діяльності та фінансового стану сільськогосподарських підприємств Львівської області. Однак загальний рівень ефективності виробництва і фінансової стійкості залишається низьким. Разом з тим, сільськогосподарські товаровиробники мають змогу виконувати фінансові зобов’язання за рахунок власних коштів. Це також стосується можливостей розрахунків з кредиторами. З іншого боку, разом із зростанням групи показників ефективності і прибутковості, коефіцієнти фінансової стійкості усе ще залишаються низькими, що свідчить про непривабливість сільськогосподарських підприємств для потенційних кредиторів. 3. Вітчизняна банківська система розвивається швидкими темпами, що виявляється у збільшенні кількості іноземних банків і розмірів їх сукупного статутного капіталу. Важливим гальмівним чинником кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств є, з-поміж іншого, незавершеність процесів формування та об’єктивна обмеженість реальних можливостей банківського сектора. Поряд з нарощуванням капіталу та ресурсної бази комерційних банків, невідкладного розв’язання потребує вдосконалення структури банківської системи. Відсутність у ній таких елементів, як кооперативний банківський сектор, спеціалізовані банки (іпотечний, аграрний тощо), створює диспропорції у кредитуванні окремих галузей, у тому числі сільського господарства. Попри це, зростання обсягів банківського кредитування виробників сільськогосподарської продукції Львівської області відбувається динамічними темпами. При цьому темпи росту частки довгострокових кредитів перевищують аналогічні показники короткострокових. Позитивним чинником є щорічне збільшення частки сільськогосподарських товаровиробників в частині користувачів довгостроковими пільговими кредитами. 4. Запровадження пільгового кредитування деякою мірою покращило стан кредитного забезпечення підприємств галузі, однак дана система має низку суттєвих недоліків, як-от: затримки в перерахуванні відшкодування, обмеження для учасників конкурсу, ліміт бюджетних коштів. Тому для більшості сільськогосподарських товаровиробників пільгове кредитування не зробило кошти комерційних банків відчутно доступнішими і, як результат, не вирішило проблему зовнішнього фінансування. 5. Встановлено, що вагомими перешкодами на шляху підвищення ефективності кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств є високий рівень банківських процентних ставок і відсутність прийнятної застави, а також її низька ліквідність. Ці чинники є, по суті, одними з найважливіших при визначенні загальної доступності кредитів комерційних банків для виробників сільськогосподарської продукції. 6. Безперечним є факт необхідності державного протекціонізму і підтримки сільськогосподарських підприємств при отриманні ними доступу до фінансово-кредитних ресурсів. Така підтримка виявляється у застосуванні знижених процентних ставок, відстроченні сплати відсотків і самого кредиту, створенні гарантійних установ, урядових агенцій і аграрних банків. Однак дуже важливо визначити ту межу, за якою державна підтримка перетворюється на дотації, коли кошти повністю споживаються господарством і не повертаються в бюджет, а самі доплати отримують банки, яким перераховується компенсація. 7. Обсяги довгострокового кредитування сільськогосподарських підприємств можна розширити завдяки розвитку нетрадиційних форм кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, головним чином, сільськогосподарської іпотеки та фінансового лізингу. Їхнє застосування стане можливим за умов удосконалення чинного законодавства з регулювання різних аспектів застосування цих фінансових інструментів, а також розширення строків користування кредитом. 8. Здійснення оцінки власної кредитної асимілятивної спроможності сільськогосподарськими виробниками здатне підвищити рівень ефективності використання кредиту і, відповідно, покращити їхнє кредитне забезпечення. З цією метою для мінімізації можливих фінансових і виробничих ризиків, які виникатимуть у процесі застосування кредитних коштів, доцільно складати кредитний інвестиційний проект, де інвестором виступає саме підприємство. 9. Запозичення досвіду зарубіжних країн у частині формування державної фінансово-кредитної підтримки сільгосппідприємств слід здійснювати з урахуванням особливостей вітчизняного агросектору. Найбільш придатним для адаптації в наших умовах є досвід США і деяких країн Центрально-Східної Європи стосовно функціонування спеціалізованих установ з гарантування кредитів, а також часткова зміна акцентів пільгового кредитування, зосередженням уваги не на адресатах кредиту, а на кредитних продуктах (цільових програмах). Створення Державного агентства кредитних гарантій – державної організації, метою діяльності якої стане надання гарантій за кредитами комерційних банків для сільськогосподарських підприємств, сприятиме покращанню їхнього кредитного забезпечення, зниженню банківських процентних ставок, а також обмеженню необхідності зростання бюджетного фінансування системи пільгового кредитування. |
