Анотація до роботи:

Ляхович Л. А. Підвищення ефективності інвестиційного проекту (На прикладі текстильної промисловості України). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 — Економіка промисловості. Інститут економіки НАН України, Київ, 2002.

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні положення та розроблено методичні рекомендації щодо підвищення ефективності інвестиційного проекту (на прикладі підприємств текстильної галузі). Науково обґрунтована методологічна база оцінки ефективності інвестиційного проекту, розкрито особливості та обґрунтовано вплив учасників інвестиційного проекту на результати його реалізації. У роботі використано метод аналізу ієрархій для ранжування розділів бізнес-плану інвестиційного проекту, розроблено методику врахування інтересів учасників інвестиційного проекту та моделі оцінки інвестиційних проектів на основі балансу інтересів учасників, запропоновано підхід до визначення сум, які виділяються на виплату дивідендів, на основі використання методу Лінтнера.

Дослідження стану текстильної промисловості України, інвестиційного забезпечення її ефективного розвитку мало за мету вдосконалення методики формування бізнес-планів інвестиційних проектів відповідно до нових умов і методів господарювання, пов’язаних з формуванням ринкових відносин.

Аналіз економічної літератури показав, що головним недоліком застосовуваних нині методів та показників оцінки ефективності інвестицій в текстильну галузь є їх відірваність від інтересів конкретних учасників проекту. Успішна реалізація інвестиційного проекту значною мірою залежить від досягнення компромісу між усіма його учасниками.

На підставі проведеного дослідження одержано такі основні наукові результати:

1. З'ясовано теоретико-методологічні основи інвестиційної діяльності й ефективності інвестицій для підприємств текстильної промисловості.

2. Проаналізовано стан відтворення основних виробничих фондів і поповнення оборотних коштів у текстильній промисловості, а також роль державної амортизаційної політики і визначено джерела збільшення інвестиційних ресурсів підприємств.

3. Показано, що кожний суб'єкт інвестиційного процесу (підприємства, потенційні інвестори і фінансові посередники) має власні цільові настанови й пріоритети. Узгодження інтересів при розробці й реалізації інвестиційних програм є однією з основних умов їхнього ефективного здійснення.

4. Запропоновано метод узгодження економічних інтересів суб'єктів інвестиційного процесу з використанням методу аналізу ієрархій, розробленого Т. Сааті стосовно організації складних систем. У результаті застосування цього методу до формування бізнес-плану з урахуванням інтересів зацікавлених сторін можна визначити пріоритетність кожного розділу бізнес-плану, а також виміряти величину цього пріоритету. Це дозволить запобігти можливим конфліктам шляхом відповідного формування бізнес-плану, що приведе до більш ефективного функціонування підприємства і управління ним.

5. Поглиблений аналіз специфіки роботи підприємств текстильної галузі дозволив запропонувати методику побудови моделі балансу інтересів, в якій вибір альтернатив здійснюється покроково на основі скалярної оптимізації. При цьому як критерії пропонується використовувати два показники: чистого прибутку та загальної тривалості реалізації інвестиційного проекту.

6. Розроблено економіко-математична модель оцінки інвестиційних проектів з урахуванням балансу інтересів його учасників, яка підвищує ефективність розробки та реалізації інвестиційного проекту.

7. Для автоматизації розрахунку виробничої програми інвестиційного проекту здійснено програмну реалізацію симплекс-методу розв'язання задачі лінійного програмування, яка моделює виробничу програму інвестиційного проекту.

8. Для врахування інтересів власників підприємства проведено дослідження особливостей проведення дивідендної політики та запропонована методика визначення розміру коштів, які виділяються на виплату дивідендів на основі використання методу Лінтнера.

9. На основі аналізу умов кредитування інвестицій у текстильну промисловість запропоновано метод визначення параметрів ефективного кредиту із врахуванням показників рентабельності, тривалості виробничого циклу текстильних підприємств та періоду кредиту.

10. Запропоновані методики при їх програмній реалізації на “Excel” дають можливість оцінки окремих пріоритетів учасників інвестиційного проекту щодо розділів бізнес-плану, а також узгоджених спільних пріоритетів, параметрів виробничої програми підприємства із врахуванням його виробничих та маркетингових можливостей, тенденцій заробітної плати працівників підприємства, затримки оплати вартості виробничих ресурсів та результатів прогнозування інфляційного прибутку, параметрів окупного кредиту.

Публікації автора:

1. Ляхович Л. А. Трансформаційні процеси в інвестиційній сфері текстильної промисловості України // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил ТАНГ. — Тернопіль: Економічна думка, 2000. — Вип. 4. — С. 298–299.

2. Ляхович Л. А. Мобілізація джерел фінансування, створення і розвитку ФПГ // Наукові записки: Зб. наук. праць викладачів і аспірантів кафедри економічного аналізу ТАНГ. — Тернопіль: Економічна думка, 2000. — С. 134–137.

3. Ляхович Л. А. Особливості економічної поведінки потенційних інвесторів текстильних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. — Зб. наук. праць. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. — Вип. 103. — С. 71–76.

4. Ляхович Л. А. Аналіз впливу інфляції на формування інвестиційного проекту текстильного підприємства // Наукові записки: Зб. наук. праць викладачів і аспірантів кафедри економічного аналізу ТАНГ. — Тернопіль: Економічна думка, 2001. — Вип. 10. — Ч. 1. — С. 120–122.

5. Ляхович Л. А. Джерела формування інвестиційних ресурсів економічних суб’єктів в період переходу до ринкових умов господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики. — Зб. наук. праць. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. — Вип. 134. — С. 103–108.

6. Ляхович Л. А. Проблеми відтворення основних виробничих фондів текстильної промисловості України // Збірник наукових праць. Вип. 32. — Київ: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. — С. 110–115.

7. Ляхович Л. А. Взаємозв’язок інвестиційного прибутку і кредитування підприємств текстильної промисловості // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Шляхи активізації вітчизняного виробництва: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців”, м. Хмельницький, 25-26 травня 2001 р. — Хмельницький, 2001. — С. 233-236.