Виконане дослідження дозволяє зробити загальний висновок про те, що особисте селянське господарство є важливим інститутом сільського способу життя, роль і значення якого в сучасних умовах значно зростає. Підсумком дисертаційної роботи стали наступні висновки теоретичного, науково-методичного і прикладного характеру: 1. У ході визначення специфіки розвитку особистого селянського господарства на різних етапах вітчизняної історії встановлено, що соціально-економічне значення ОСГ визначалось в різні періоди неодноманітно. У більш сприятливі часи це був інститут, що забезпечував, як правило, інтереси лише одного селянського подвір’я. У складні періоди війн, смут, економічних і соціальних криз ОСГ значною мірою компенсувало загальне падіння виробництва сільськогосподарської продукції, суттєво впливаючи на всю структуру господарського життя. ОСГ у формі присадибних ділянок, городів, садів виступало як потужний резерв виробництва основних продуктів харчування. Політика штучного зменшення особистого сектору показала, що нічого, окрім шкоди вона не приносила. 2. Аналіз функцій сучасного особистого селянського господарства дозволив зробити висновок про існування двох їх основних груп: економічних і соціальних. Безпосередньо до виробничо-економічних функцій ОСГ віднесені можливості особистого селянського господарства на порівняно невеликих площах виробляти значні обсяги сільськогосподарської продукції. На даний час сільські мешканці АРК за рахунок продукції, що вироблена в ОСГ, задовольняють свої потреби в основних продуктах харчування на 4/5. Встановлені також економічні межі товарності ОСГ, яка при сучасних умовах складає більш 15 % від продукції, що виробляється. Виконані розрахунки також показують, що є реальна можливість збільшення об'ємів основних видів продукції ОСГ більш ніж у 2 рази. 3. Проведений порівняльний аналіз статистичних показників діяльності ОСГ з іншими формами господарювання на селі підкреслює виключну значимість виробничо-економічних функцій даної форми організації праці. На площах сільськогосподарських угідь, що порівнюються з площею фермерських господарств і уступають у декілька разів по площі землям інших видів підприємств загального сектору, особисті селянські господарства населення виробляють об’єм валової сільськогосподарської продукції у грошовому виразі, що порівнюється, а в окремі останні роки перевищує відповідні показники всіх інших форм господарювання. 4. Разом з виробничо-економічними функціями обґрунтовані роль і значення соціальних функцій ОСГ, які глибоко інтегровані в усю систему сучасного сільського способу життя. В ОСГ створюються умови для залучення до трудової і соціально значимої праці мільйонів людей, що з тією чи іншої причини не зайняті у громадському виробництві. Встановлено, що ОСГ позитивно впливає на трудове виховання і професіональну орієнтацію молоді. Наявність особистого сектору впливає на міграційні процеси сільських мешканців, сприяє закріпленню людей на селі. Соціальні й економічні функції ОСГ органічно пов’язані і взаємообумовлені. В останні роки простежується зростання їх значення і ролі в процесі сучасних перетворень агропромислового комплексу. З усіх інститутів господарського життя на селі за останні двадцять років тільки ОСГ не знизило обсягів випуску сільськогосподарської продукції. Привертає увагу той факт, що чим більш поглиблюється криза, тим ефективніше проявляються виробничо-економічні і соціальні функції ОСГ. 5. Розглядаючи зміни місця і ролі особистого селянського господарства під час переходу до ринкових відносин, були досліджені його зв’язки з розвитком колективних сільськогосподарських підприємств і фермерства. Встановлено, що в умовах сучасної аграрної реформи саме повсюдне розширення ОСГ, побудова системи його інтеграційних і кооперативних зв’язків з іншими формами виробництва сприяє скорішому переходу до нових способів організації праці. Розширення особистого сектору сприймається позитивно всіма категоріями населення, а головне, воно не тільки не перешкоджає, а й сприяє здійсненню аграрних перетворень, направлених на відродження кращих традицій вітчизняного селянства. Це може стати одним з найефективніших шляхів досягнення цілей аграрної реформи. 6. Експериментальні дослідження можливості використання резервів ОСГ в інтересах удосконалення сільського способу життя, виконані автором у ряді сільських населених пунктів АР Крим, показали, що з усіх основних напрямків розвитку індивідуального тваринництва і рослинництва спостерігається готовність сільських мешканців до збільшення виробництва. Проведені соціологічні дослідження також переконливо продемонстрували, що особисте подвір’я селян здатне в даний час суттєво збільшити обсяги виробництва продукції навіть при незначній допомозі з боку державних структур, що є особливо актуальним в умовах економічної кризи. 7. Встановлено, що система державного управління і підтримки ОСГ на рівні кримського регіону потребує якісного вдосконалення за наступними напрямками: надання допомоги в організації виробництва, зберігання і збуту виробленої продукції, а також матеріально-технічної, ветеринарної та інших видах допомоги. Для виконання відповідних державних програм в АРК фактично відсутній організаційно-економічний механізм їх реалізації. Автором розроблений ряд рекомендацій зі створення такого механізму. Обґрунтована його управлінська модель, яка включає: створення відповідних організаційних структур на республіканському рівні; впровадження системи управління ОСГ на рівні сільських районів; реалізацію системи організаційних і агромаркетингових заходів безпосередньо на рівні самих селянських господарств. Запропоновані заходи щодо удосконалення державного управління ОСГ дозволяють створити ринковий механізм самоорганізації і здійснення ефективного менеджменту сектору аграрної економіки, що розглядається. 8. Як першочерговий крок на шляху до підвищення ефективності ОСГ обґрунтовується розвиток інтеграційних і коопераційних зв’язків. На репрезентативному соціологічному матеріалі доведено готовність сільських мешканців до розширення виробництва в ОСГ на основі кооперації та інтеграції з існуючим агропромисловим комплексом. Виявлені найбільш ефективні інтеграційні форми розвитку ОСГ, серед яких найбільш суттєвими є: включення ОСГ до системи історично складених виробничих відносин; створення кооперативних форм взаємозв’язку, переважно у сфері зберігання і реалізації виробленої продукції; розширення кооперативних зв’язків між самими селянськими господарствами. 9. У контексті основних напрямків розвитку ОСГ в сучасних умовах становлення ринкових відносин доведено необхідність наукового забезпечення розвитку сектору економіки, що розглядається. Обґрунтовано положення про те, що застосування математичних методів в управлінні селянським господарством сприяє систематизуванню його економічних і соціальних функцій, розвитку ОСГ в межах провідних інноваційних досягнень аграрного менеджменту. У зв’язку з цим запропоновано економіко-математичну модель розрахунку продуктивності селянського господарства, а також дана оцінка іншим математичним підходам моделювання сучасного розвитку ОСГ. Проведені дослідження особистого селянського господарства призвели до основного висновку про те, що грамотне використання його потенціалу може дати суттєві результати без особливих матеріальних та інших витрат. Розширення ОСГ, надання йому всілякої підтримки – це один з найбільших оптимальних шляхів поетапного переходу до більш великих індивідуальних господарств і фермерства, відродження селянських традицій і навичок, удосконалення і розвитку всіх сторін сільського способу життя. |
