Анотація до роботи:

Стефанів І.Ф. Підвищення ефективності формування та використання оборотних коштів (на прикладі сільськогосподарських підприємств Хмельницької області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК. – Тернопільська академія народного

господарства, Тернопіль, 2002.

У дисертаційні роботі представлені наукові дослідження, які спрямовані на підвищення

ефективності формування та використання оборотних коштів підприємствами сільського господарства. Розроблені методи, які дозволяють уникати необґрунтованих втрат підприємствам АПК. Встановлені залежності між темпами кругообігу оборотних коштів та ефективністю їх використання. Теоретично обґрунтована система заходів щодо підвищення прибутковості

діяльності господарств шляхом збільшення рентабельності та за допомогою збільшення попиту на продукцію, що випускається.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розробці принципів формування та використання оборотних коштів підприємствами сільського господарства. Впровадження у практику розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності функціонування суб’єктів економічних взаємовідносин. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, зводяться до наступного.

1. Зростання ефективності функціонування підприємств є головним завданням сучасного етапу розвитку економіки нашої країни. Воно можливе тільки у тому випадку, коли підвищиться

рівень раціональності використання всіх наявних ресурсів виробництва та сформується стимулюючий напрямок впливу результату взаємодії зовнішніх та внутрішніх факторів. На основі цього обґрунтовано необхідність розробки та застосування нових методів формування та використання оборотних коштів.

14

2. Для поповнення підприємств оборотними коштами за рахунок кредитних фондів та майбутніх інвестицій важливо точно визначати ліквідну вартість активів. Оскільки ринкова вартість фондів підприємства постійно змінюється, доцільно проводити поділ споживної вартості виробничих запасів, що перейшли у незавершене виробництво на два види:

- потенційну споживну вартість товару;

- фактичну споживну вартість товару.

Такий поділ дозволяє більш точно планувати майбутню вартість ресурсів підприємства.

3. Раціональність використання будь-яких факторів виробництва передбачає точне визначення їх суті та методів управління. Це дозволить більш якісно взаємопов’язати наявні ресурси у процесі виробництва та досягти максимально можливої прибутковості за певного рівня затрат та ризику. У роботі запропоновано модифікувати визначення факторів виробництва з врахуванням поняття ефективності.

4. Важливою умовою прибутковості виробництва є своєчасність початку виробничого циклу, яка пов’язана з наявністю достатньої кількості виробничих запасів (палива, мінеральних добрив, запчастин та інше). Автором розроблена електронна система постачання даного виду оборотних коштів господарствам з врахуванням фактору часу. Вона дозволить суб’єктам економічної діяльності знизити ризикованість виробничих операцій.

5. Проведений аналіз діяльності підприємств сільського господарства свідчить про низький рівень ефективності формування та використання оборотних коштів. Такий стан насамперед пов’язаний із наявністю недосконалої фінансової системи в країні. Створена модель оптимізації кругообігу грошових ресурсів направлена на раціоналізацію співвідношення наявності ресурсів у виробничій та обіговій стадії .

6. Плавність виробничого циклу у повній мірі можна вважати синонімом ефективності. Для її досягнення господарства повинні мати джерела наповнення власних оборотних коштів. Особливо це стосується сезонної нестачі у ресурсах, яка може бути покрита за рахунок кредитних фондів. Сучасний стан розвитку економіки потребує збільшення пропозиції кредитних ресурсів на ринку з одночасним забезпеченням фінансових та правових умов кредитування. В роботі запропонована система зниження плати за кредит за рахунок зниження

ризикованості позичкових операцій у сільському господарстві.

7. На основі проведеного обстеження господарств автор робить висновок, що основним фактором, який негативно впливає на прибутковість підприємств є недосконалий рівень цін на сільськогосподарську продукцію. Така ситуація обумовлена тим, що у перехідний період держава різко відмовилася від регулювання процесів ціноутворення на ринку, з одного боку. З іншої сторони, наявні ринкові механізми не спроможні створити необхідні пропорції у цінах, які б забезпечували прибутковість більшості суб’єктів економічних взаємовідносин. Запровадження сформованих рекомендацій щодо держаного регулювання цін на сільськогос-

подарську продукцію дозволить підняти економіку сільського господарства на більш високий рівень.

8. Збільшення обсягів оборотних коштів можливе у випадку підвищення продуктивності основних фондів. Найважливішим видом із них у сільському господарстві є земля.

15

Розроблений механізм постійного підвищення її якісних характеристик дозволить збільшити

урожайність сільськогосподарських культур, а відтак і фінансовий стан підприємств АПК.

Публікації автора:

У фахових наукових виданнях:

Стефанів Ф.І., Стефанів І.Ф., Державне регулювання формування цін. // Економіка України. Київ: Преса України, 1997. – С. 88 - 91.(0,37 д.а.)

Рогатинський Р.М., Стефанів І.Ф. Аналіз кредитних відносин в АПК та шляхи їх вдосконалення. //Наукові записки. Тернопіль : Економічна думка, 2001. - Випуск 9. - С.13 -14. (0,12 д.а.)

Стефанів І.Ф. Оптимізація кругообігу оборотних коштів сільськогосподарських підприємств в часі. //Вісник Тернопільської академії народного господарства. Тернопіль: Економічна думка, 2001, - Випуск 13. – С.108 - 109. (0,11 д.а.)

У інших наукових виданнях:

Стефанів І.Ф. Суть функцій фінансів в економічному житті суспільства. // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. – Тернопіль : Економічна думка, 1999, - Випуск 1. – С. 357-358. (0,1 д.а.)

Стефанів І.Ф. Суть фінансів сільськогосподарських підприємств. // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. – Тернопіль : Економічна думка, 2000, - Випуск 2. – С. 253 - 254. (0,11 д.а.)