1. Аналіз основних показників економічного розвитку України свідчить, що, незважаючи на позитивні зрушення, багато які підприємства знаходяться в кризовому становищі та потребують упровадження таких моделей управління, які б дозволили зробити процеси запобігання банкрутству керованими. Одним з шляхів подолання негативних явищ в економіці України є зміна суті, стилю, мотивів управління підприємствами, введення в дію ресурсу підприємливості менеджерів. Використання останніми методів антикризового управління як альтернативи банкрутству дозволяє забезпечити ефективність і стабільність життєдіяльності підприємств у складних ринкових умовах. 2. Для підвищення ефективності антикризового управління в ньому доцільно виділяти дві складові: профілактичне (ризикове) і кризове управління (антикризове управління у вузькому його розумінні). Сформульовані в роботі для кожної складової задачі, функції, інструменти дозволяють обґрунтувати зміст управлінських рішень в залежності від причин виникнення кризи та обраного виду реструктуризації діяльності підприємства. 3. Перехід до підприємницької моделі антикризового управління, що запропонована в роботі, дозволяє менеджерам своєчасно та з мінімальним ризиком приймати рішення, ефективно організовувати інформаційне забезпечення для стратегічного та оперативного управління підприємствами. 4. Для забезпечення ефективності антикризового управління підприємств-вом необхідно дотримуватись обґрунтованої в дисертації концептуальної схеми, яка складається з трьох основних блоків (блоку діагностики фінансової ситуації, прогнозування тенденції розвитку стану підприємства та блоку розробки комплексу управлінських рішень щодо локалізації розвитку кризи) й алгоритму реалізації підприємницької моделі антикризового управління підприємством. 5. Найважливішим блоком механізму антикризового управління підприєм-ством є діагностика його фінансового становища й загрози банкрутства. Обґрунтована в дисертації система координат для оцінки фінансової ситуації, що складається на підприємстві, дозволяє якнайглибше відобразити фінансове становище підприємства в певний момент часу та обрати шляхи його розвитку з орієнтацією на визначені цілі підприємства. 6. Використання запропонованих у роботі методичних підходів до визначення класів розвитку кризових явищ та прогнозування фінансового становища підприємства дозволяє передбачати кризу, розробляти превентивні заходи, оцінювати ефективність управління підприємством в умовах кризи . |