Анотація до роботи:

Бакка Т.В. Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут педагогіки АПН України. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми підготовки студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах. У дослідженні вперше розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено модель підготовки майбутнього вчителя шкільного суспільствознавства, в основу якої покладено взаємозв’язок цільового, змістовного, мотиваційного та культурологічного компонентів; принципи добору змісту та оцінки ефективності цього процесу; уточнено сутність підготовки майбутнього вчителя суспільствознавства. Подальшого розвитку набули положення педагогічної науки про професійну підготовку вчителів, що забезпечують високий рівень викладання шкільного суспільствознавства.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів, у практичній роботі вчителів, на курсах фахового вдосконалення педагогічних працівників у системі післядипломної освіти, а також при створенні нових навчальних програм, написанні підручників та навчальних посібників для середніх навчальних закладів.

Дослідження проблеми підготовки студентів до викладання суспільствознавчих предметів у загальноосвітній школі підтвердило її актуальність і значущість та дозволило сформулювати певні висновки й узагальнення.

1. Як навчальна дисципліна шкільне суспільствознавство має тривалу й неоднозначну історію. Перші спроби його викладання припадають на 20-30-і роки минулого століття, що характеризуються активними пошуками в напрямі оновлення національної освіти. Як обов’язковий навчальний предмет суспільствознавство викладається у радянській школі з 1962/63 навчального року і спрямовується на набуття учнями основ політичних знань і формування комуністичного світогляду. До кінця 80-х років воно продовжує існувати у радянській школі як предмет, що висвітлює підвалини марксистсько-ленінської ідеології. На початку 90-х років у зв’язку із процесами деполітизації та деідеологізації освіти у випускних класах середніх загальноосвітніх закладів вводиться курс „Людина і суспільство”, проте складність програми і непідготовленість учителів обумовили його недостатнє розповсюдження.

Нині суспільствознавство в загальноосвітніх закладах є складним комплексом навчальних дисциплін, складовою державного стандарту освіти, що має на меті сформувати в учнів наукову картину світу та відповідні компетентності особистості, що забезпечує належну соціалізацію молодого покоління, регулює його поведінку на основі знань про об’єктивні закономірності суспільного розвитку, загальнолюдські, національні та особистісні сенси людського буття. Цей цикл за державним стандартом складають такі предмети як правознавство, економіка, філософія, громадянська освіта, етика.

Розроблено новий зміст суспільно-політичних дисциплін, у структурі яких зінтегровані знання цілісного циклу суспільних наук: соціології, політології, правознавства, етики, економічної теорії, соціальної психології, культурології, соціальної екології, філософії.

Реалії останнього десятиріччя спричинили появу нової концепції фахової підготовки майбутніх учителів, що ґрунтується на засадах гуманістичної педагогіки і спрямована на адаптацію до вимог сьогодення й повноправне входження в європейський простір вищої освіти. В сучасних умовах перед вищою педагогічною освітою постає завдання виховати вчителя-професіонала з високим рівнем компетентності в галузі людинознавства й суспільствознавства, спроможного адекватно відображати реальність, формувати і виявляти власне ставлення до явищ дійсності, а також виховувати відповідні якості в учнів. Виконання цих завдань передбачає зміну пріоритетів у змісті підготовки вчителя шкільного суспільствознавства, привнесення в її центр питань, пов’язаних з людиною, її світоглядними цінностями, життєвими та суспільними потребами й інтересами.

2. Аналіз сучасних тенденцій професійної педагогічної освіти, визначення основних складових науково-методичної підготовки вчителя суспільствознавчих дисциплін, врахування вимог професіограми та проектування особистості вчителя дозволили розробити модель підготовки майбутнього вчителя суспільствознавчих дисциплін, що є комплексом взаємопов’язаних компонентів, які реалізують завдання ефективної професійної підготовки педагога. Складовими цієї моделі визначено: цільовий, змістовий та мотиваційний компоненти.

Цільовий компонент моделі передбачає усвідомлення студентами мети і завдань професійно-педагогічної діяльності вчителя суспільствознавства, послідовне формування цілей і завдань навчання і розвитку на кожному етапі підготовки і навчання студентів.

Змістовий компонент передбачає формування когнітивної та операційно-процесуальної складових діяльності вчителя суспільствознавства, де когнітивна складова передбачає опанування студентами змістом суспільствознавчих дисциплін, знаннями стратегії і тактики їх викладання у загальноосвітніх навчальних закладах, усвідомлення сутності педагогічної взаємодії з учнями та способів її організації. Операційно-процесуальна складова передбачає оволодіння студентами певною сукупністю умінь і навичок реалізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках шкільного суспільствознавства

Мотиваційний компонент містить сукупність певних мотивів досягнення успіхів у навчанні як передумови належної підготовки до професійно-педагогічної діяльності.

3. Визначено критерії підготовки майбутніх учителів шкільного суспільствознавства (пізнавальний, потребнісно-мотиваційний, поведінково-діяльнісний) та їх показники, що стало підґрунтям для розподілу студентів за чотирма типологічними групами, кожна з яких відповідала певному рівню: високому, достатньому, середньому та низькому. За цими критеріями в процесі констатувальних досліджень було встановлено, що при існуючій системі підготовки студентів більшість з них знаходиться на низькому та середньому рівнях готовності до викладання суспільствознавчих предметів у школі.

Основні завдання з реалізації моделі було покладено на навчальний курс „Теорія та методика навчання суспільно-політичних дисциплін”, мета якої полягала у підготовці студентів до реалізації завдань Державного стандарту в галузі суспільствознавства. Його впровадження відбувалося за модульною системою, яка включала три модулі. В процесі експериментального навчання використовувався авторський комплекс методичного забезпечення вчителя шкільного суспільствознавства, що є логічним продовженням і поглибленням змісту освітньої галузі “Суспільствознавство”, де визначені основні цілі та принципи вивчення шкільного суспільствознавства, вміння та навички, яких мають набути учні.

4. Констатувальним та формувальним етапами експерименту підтверджено ефективність запропонованої моделі підготовки майбутнього вчителя суспільствознавства. Порівняння даних, здобутих на завершальному етапі в експериментальних групах з відповідними показниками контрольних груп дозволяє стверджувати, що запропонована і впроваджена нами методика теоретичної і практичної підготовки майбутніх учителів шкільного суспільствознавства позитивно вплинула на цей процес. Набула доведення висунута на початку дослідно-експериментальної роботи гіпотеза про те, що якість викладання суспільствознавчих дисциплін зросте за умов впровадження у навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу моделі їх підготовки, що забезпечує формування у майбутніх учителів суспільствознавства теоретико-методичних знань, умінь і навичок, формування мотивації до професійної діяльності, самовдосконалення та саморозвитку як творчої особистості.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальших наукових розвідок потребують питання підготовки студентів до викладання окремих суспільствознавчих дисциплін, зокрема в загальноосвітніх начальних закладах різних профілів, питання вдосконалення змісту і методики проведення лекційних і семінарських занять у відповідності до сучасної трансформації шкільної суспільствознавчої освіти.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях:

1. Бакка Т.В., Ладиченко Т.В., Желіба О.В. „Людина і світ. 11 клас: Методика викладання навчального курсу. Книга для вчителя”. – К.: „Знання України”, 2004. – 201 с. (розроблено науково-методичну структуру конспекту уроку з курсу „Людина і світ”, завдання для тематичного оцінювання учнів, запропоновані ефективні методи проведення уроку суспільствознавства).

2. Бакка Т.В. Людина і світ: 11 клас. Зразки відповідей до екзаменаційних білетів. – К.: А.С.К., 2007. – 48 с.

3. Бакка Т.В. Викладання суспільствознавства в сучасній школі як педагогічна проблема // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. – Серія № 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи:– К.: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – Випуск 4. – С. 13-18.

4. Бакка Т.В. Шкільне суспільство: традиції та методичні новації // Історія в школах України. – № 5. – 2007. – С. 13-17.

5. Бакка .Т., Ладиченко Т. Як пізнати себе ? Методика викладання нового інтегрованого курсу „Людина і світ”// Історія в школах України. – № 6. – 2004. – С. 9 – 12 (розроблено методичні підходи до викладання інтегрованого курсу „Людина і світ, подана структура побудови уроку з даного курсу, науково обґрунтовано суть тематичної атестації).

6. Бакка Т.В., Ладиченко Т.В. „Суспільствознавча освіта в школі" // Історія в школах України. – № 4. – 2003. – С.21–23. (автором визначено мету та завдання шкільних суспільствознавчих дисциплін, запропоновано ефективні форми та методи роботи з класом на уроках суспільствознавства).

7. Бакка Т., Ладиченко Т., Желіба О. Зрозуміти суспільство в якому живеш. Конспекти уроків 11 клас // Історія в школах України. – № 10. – 2005. – С. 35–39. (розроблена авторська модель сучасного уроку суспільствознавства).

8. Бакка Т.В. Особливості викладання курсу „Громадянська освіта” для 9-11 класів загальноосвітньої школи // Вісник: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко, О.П. Симоненко. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – Випуск 5. – С. 18-19.

9. Бакка Т.В. Методика формування практичних умінь майбутніх вчителів суспільствознавства в процесі реалізації підходів до запровадження громадянської освіти // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. – К.: Вид-во НПУ, 2001. – Випуск 40. – С. 36–37.